В історії Західноєвропейської науки, Раннє Середньовіччя є одним з найменш досліджених періодів. В статті пропонується нелінійний підхід до історії науки, завдяки якому заключний етап доарабської Західноєвропейської науки (т.зв. «Оттонівське Відродження») розглядається через призму як античної, так і власне ранньосередньовічної математичної та філософської традиції. Центральне місце дослідження присвячене філософському осмисленню математичних праць Герберта Аврілакського, останнього визначного науковця Раннього Середньовіччя.
Метка: Німеччина
ОБРАЗ АРМІНІЯ ЯК ПОЛКОВОДЦЯ І “ПЕРШОГО НІМЦЯ”.
В історії Німеччини є багато як славних, так і трагічних сторінок історії. На шляху до свого самоусвідомлення потрібний образ героя, який би міг подати особистий приклад і поштовх до загальнонаціонального патріотизму. Негативним аспектом цього процесу є надмірна ідеалізація героя, де міфи стають фактами і навпаки. В цьому руслі варто проаналізувати одного з ―перших німців‖ – Армінія.
Військові традиції: 13 фактів про озброєння, обладунки та лицарські традиції в середньовіччі.
В процесі еволюції європейського суспільства й культури, постало таке явище як лицарство. Дослідники припускають, що батьківщиною лицарства була Франція (а саме Франкська держава). Початки протолицарства беруться з VIII ст., а саме з бенефіціарної реформи Карла Мартела (майордом Франкської держави). Ця реформа, фактично, заклала основи до створення феодального суспільства та нового соціального прошарку — лицарства. XII-XV ст. — епоха найбільшого розквіту лицарства. Із еволюцією вогнепальної зброї (XV-XVI ст.) відбувається швидкий процес занепаду як самого рицарського стану так і їхніх традицій. Основними ідеями рицарства, були ідеї індивідуальної вартості, воєнного подвигу, сакральних норм ведення битви та концепція аскетизму військового життя. Нова епоха, де-факто, відкинула ці ідеї на переферію взявши за основу концепцію Ніколо Макіавеллі «Мета виправдовує засоби».
Львівський історичний клуб 