Ці скотти справді зібрались битись?

Scots, who have with Wallace bled,Scots, whom Bruce has often led… 7 липня 1307 р. англійський король Едуард І “Довгоногий”, він же “Молот Шотландців”, покинув цей грішний світ. Трон успадкував його син – Едуард ІІ, який успадкував від батька одну з найсильніших армій тогочасної Європи, масу боргів за військові кампанії та зграю професійних критиканів монаршої…

Руське джерело про штурм Константинополя 1204 р.

Корпус джерел, які повідомляють про події Четвертого Хрестового походу загалом та штурм Константинополя хрестоносцями зокрема, представлений передусім латинськими хроніками. Серед них: записи Жоффруа Віллардуена, записи маршала Шампані, одного з керівників кампанії. Присутні серед них і твори ромейського авторства – на самперед”Історія” Микити Хоніата, який особисто пережив і облогу, і взяття міста. Говорячи ж про джерела…

Щодо чисельності армій вікінгів

В середовищі любителів побутує думка про те, що вікінги навідувались до миролюбних франків та англосаксів великими арміями й залишали по собі ледь не розорені пустирі. Це ускладнює спроби встановити справжню природу та масштаб небезпеки, яку представляли нормани насправді. Так, говорячи про розмір розбійницьких загонів, ми зустрічаємось із проблемами перекладу. Зокрема, “Англосаксонська хроніка” використовує термін “here”,…

Ростислав Вацеба. Генріх Готшалкович – “король” слов’ян і нордальбінгів

Публікується з дозволу автора – Вацеби Ростислава Миролюбовича, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук УкраїниОригінал статті “Генріх Готшалкович – “король” слов’ян і нордальбінгів: політичний портрет правителя і його держави” вперше опубліковано у випуску Вісника Чернігівського національного педагогічного університету. Серії “Історичні науки” за 2015 р. Ознайомитись із нею…

Володимир Лагодич. Один нудний день Готської війни

Надворі березень 537 р. Східні римляни, повернувши в лоно імперії Магриб, висадились на Аппенінський півострів, який на той час належав остготам. Настала пора повернути те, що належало Римській імперії 60 років тому. Рядки, наведені нижче, належать перу одного відомого високопарного чоловіка на ймення Прокопій. Як автор монументальної “Історії воєн”, історик не оминув й італійської (в…

Володимир Дубневич. Релігійні вірування германських племен: пантеон та обряди

Релігійні вірування германських племен розвивалися впродовж довгого часу та відображали уявлення давніх германців про навколишній світдо моменту прийняття ними християнства. В самі релігійні вірування увійшли: звичаї, обряди та міфологія, що пояснювали походження світу. У ІІІ — ІІ тисячолітті до н. е. індоєвропейські племена заселили Північну Європу, акваторію Північного і Балтійського морів, де до цього мешкали…

Юрій Маєвич. Шанс врятувати Римську Республіку

Не так давно, 15 березня, 2065 років тому, 23 ударами кинджалів була вбита Римська Республіка. Хоча формально Республіка проіснує ще немало років, але саме з убивством Цезаря вона згине фактично. В історичній літературі прийнято вважати Цезаря диктатором, який прагнув абсолютної влади. З таким успіхом, він був і останнім патріотом Республіки. Тут зробимо важливу ремарку –…

В кількох словах про тематичні наукові заходи квітня-червня 2021 р.

Науковці, молоді дослідники, студенти! Медієвістичний люде! Всім нам у силу обставин хочеться (а подекуди й необхідно) публікувати свої напрацювання як самостійні публікації. З огляду на це, розміщуємо цей інформаційний допис. До 23 числа цього місяця Інститут славістики ЛНУ ім. Івана Франка спільно із Кафедрою слов’янського мовознавства Софійського університету ім. Св. Климента Орхидського проводять ХХІХ Славістичний…

Один нудний день у Равенні

Сьогодні ми переносимось у поки ще візантійську Равенну на порубіжжі VII-VIII ст. Місто на цей час було не просто столицею однойменного екзархату – Равенна була центром культури, науки, конкурувала у релігійному значенні з Римом. Саме до неї стікались уми навіть деколи із Александрії Єгипетської. Культура-культурою, однак просте населення міста, далеке від вигадок вчених мужів, знаходило…

Військові втрати у Пізньому Середньовіччі

Драматичною особливістю баталій ХІІ-ХІІІ ст. для науковців є неможливість, у більшості випадків, перевірити цифрові дані хронік, які описують ці події. Іншими словами, незалежно від того, наскільки сильно додумав число вбитих супротивників хроніст, ми не можемо з абсолютною вірогідністю казати про недостовірність такої цифри. Ця картина міняється на межі XIII-XIV ст., і простежується на прикладах баталій…