Третього вересня жартівники всіх мастей згадували пісню одного гуру шансону, а сьогодні згадаємо одного хлопчину, повалення якого з престолу 4 вересня 476 р. донині називають кінцем Римської імперії, Античності та й світу (закреслено). Від такого трактування, з неба, можливо, все ще крутять пальцями біля скроні якісь Зенон, Юлій Непот і Сіагрій, та й який-небудь Одоакр до них міг би приєднатись, не кажучи вже про всіх східних імператорів після 476 р., Карла Великого, і доброї частини його родичів.
Так чи інакше, ім’я Ромула Августула прославлене у віках, хоча зовсім не таким чином, яким юнакові хотілось би.