Славетні жінки Русі: Інгігерда.

СЛАВЕТНІ ЖІНКИ РУСІ: ІНГІГЕРДА

ПРОСЛАВЛЕННЫЕ ЖЕНЩИНЫ РУСИ: ИНГИГЕРДА

GLORIOUS WOMEN OF KIEVAN RUS: INGIGERD


Автор Владислав Кіорсак, студент ІV курсу історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка


Гендерне питання на території Русі та Скандинавії дещо відрізнялось від Загальноєвропейського. На цих територіях жінки мали набагато ширші політичні та соціальні права, могли володіти власністю, брати участь у вічах (скандинавський тінг), обирати собі чоловіків тощо. Становище жінки було практично рівним становищу чоловіка, приміром жінка могла разом з чоловіками бенкетувати, при чому знатні жінки займали відповідні місця, на відміну від давньогрецьких жінок, які мали перебувати лише в певній жіночій частині столу. Жінки в Скандинавії могли бути головами роду, організаторами походів та подорожей, воїнами, правителями тощо. Ця культурна ситуація сприяла тому, що в історії Русі фігурують жінки, діяльність яких досить добре зафіксована в джерелах та можемо розцінювати їх як суб’єкт тодішньої політки,через прямий та опосередкований вплив на сучасні їм події.

%d0%ba%d0%b5%d1%82%d1%80%d1%96%d0%bd-%d0%b2%d1%96%d0%bd%d0%bd%d0%ba-%d0%b2-%d0%be%d0%b1%d1%80%d0%b0%d0%b7%d1%96-%d0%bb%d0%b0%d0%b3%d0%b5%d1%80%d1%82%d0%b8-%d0%b6%d1%96%d0%bd%d0%ba%d0%b8-%d0%b2%d0%be
Кетрін Віннік, в образі Лагерти, жінки-воїна (“Вікінги”)

Однією з найвідоміших руських княгинь була Інгігерда, дочка шведського короля Олафа Шетконунга. Загалом, діяльність Інгігерди доволі часто згадується в різноманітних скандинавських джерелах. Найпоширеніша подією, яку пов’язують з Інгігердою, –  це сватання короля об’єднаної Норвегії Олафа Святого. Так, середньовічний ісландський письменник Сноррі Струлуссон, згадує, що батько Інгігерди обіцяв свою дочку Олафу, як підтвердження миру між Швецією та Норвегією, все було скріплено угодою на загальному зібранні в тодішній столиці Шевції Упсалі, весілля мало відбутись осінню 1017 р. на річці Ельв, однак, коли Олаф прибув в обумовлене місце, нареченої там не було. Причину цього автор вбачав у конфлікті, який виник між монархами сусідніх держав.

uppsala-shvecija
м. Упсала (Швеція)

Ісландські аннали датують одруження Ярослава з Інгігердою 1019 роком. Як весільний подарунок принцеса отримала Альдейгюборг (Ладогу) з навколишніми землями, якими керував її родич ярл Рангвальд.

Автори скандинавських саг створили романтичний сюжет кохання між Інгігердою та Олафом Норвезьким, за яким принцеса вийшла заміж за Ярослава під примусом батька. В «татрі про Еймунда» згадується, що коли Олаф Норвезький був на Русі то всі його дуже поважали та цінували, а особливо Рангвальд та Інгігерда, яка таємно кохала Олафа.

%d1%84%d1%80%d0%b0%d0%b3%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%82-flateyarbok-%d0%b7%d1%96%d0%b1%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d1%8f%d0%ba%d0%b5-%d0%bc%d1%96%d1%81%d1%82%d0%b8%d1%82%d1%8c-%d1%81%d0%b0%d0%b3%d1%83

Фрагмент Flateyarbok зібрання, яке містить сагу про Еймунда

Інший скандинавський твір «morkinskinna» згадує епізод, коли Ярослав побудував для своєї дружини чудові палати, а вона відповіла:

 «Ця палата гарно облаштована і мало знайдеться прикладів такого ж оздоблення чи кращого, і щоб в одному домі було стільки багатства та стільки хоробрих вождів. Але все таки краще облаштована та палата, в якій сидить конунг Олаф Харальдссон, хоча вона й стоїть на стовпах». Конунг розсердився на неї і сказав: «Приниження звучить в таких словах, і знову ти показуєш свою любов до конунга Олафа» – і дав їй ляпаса.

І вийшла звідти, дуже розгнівана. Вона сказала своїм друзям, що негайно покине його королівство й більш ніколи не зазнаватиме від нього такої образи»

Помирилися вони лише після того, як Ярослав погодився на прохання Інгігерди взяти на виховання сина Олафа Магнуса. Сам же Олаф був одружений на рідній сестрі Інгігерди Астрід. Варто сказати, що практика, коли правитель брав на виховання сина іншого правителя була принизлива для нього, оскільки це було автоматичним визнанням своєї нижчості, тому не дивно, що Ярослав цьому так опирався.  Загалом, в нордичній літературі склався образ Інгігерди як надзвичайно мудрої та красивої жінки. Згаданий вже «татр про Еймунда» змальовує княгиню як мудру рятівницю і помічницю руського князя, котра дає йому поради і в критичні моменти приймає особисту участь у вирішенні конфліктів.

Той факт, що Інгігерда була достатньо впливовою жінкою на Русі підтверджують окремі епізоди з саг, так в одному з творі згадується, що Інгігерда мала власну армію, яка не підпорядковувалась князю та утримувалась за рахунок принцеси.

Згідно «татру про Еймунда» Ярослав відправив Інгігерду очолити його військо, яке направлялось проти полоцького князя Брячислава, саме вона  виступала як посередник в переговорах між князями після міжусобної війни та намагалась запровадити систему розподілу конкретних території між братами.   

%d0%be%d0%bb%d0%b0%d1%84-%d1%85%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%bb%d1%8c%d0%b4%d1%81%d0%be%d0%bd%d0%b0%d0%b1%d0%be-%d0%be%d0%bb%d0%b0%d1%84-c%d0%b2%d1%8f%d1%82%d0%b8%d0%b9-%d0%bf%d1%96%d0%b7%d0%bd%d1%96%d1%88

Олаф Харольдсон,або Олаф Cвятий, пізніше канонізований, як правитель, який охрестив Норвегію

У 1594 р. посол Німецького імператора Рудольфа І Еріх Лясота, побував в Україні та відвідав Київ, там йому вдалось поспілкуватись з багатьма киянами, у свої подорожніх нотатках він записав наступне

«А ще у каплиці у труні з чудового білого алебастру лежить князь Ярослав, син Володимира, разом із своєю дружиною. Гробниця ця висотою в людський зріст і ще не зруйнована, перебуває майже у первинному вигляді

Достовірної інформації, зафіксованої в писемних джерелах про місце поховання Інгігерди ми на жаль не маємо, знаємо тільки те, що її смерть датується 1050-м роком. Деякі дослідники вважають, що Інгігерда була похована в Софії Новгородській, аргументуючи це тим, що Новгородський літопис згадує поховання матері Володимира Ярославовича, старшого сина Ярослава Мудрого в Новгороді. Важко сказати про кого тут йдеться, чи про Інгігерду, чи про Першу дружину Ярослава Ганну, яка померла ще під час княжіння Ярослава у Новгороді. Сучасні українські антропологи схиляються до думки, що Інгігерда все ж похована в Софії Київській поряд зі своїм чоловіком Ярославом. Про це свідчать відбитки спин, що залишились на вапняному розчині, яким було вкрите дно саркофагу, саме це стало незаперечним доказом того, що в могилі було парне поховання.

%d1%81%d0%be%d1%84%d1%96%d0%b9%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9-%d1%81%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%80-%d0%b2-%d0%ba%d0%b8%d1%94%d0%b2%d1%96
Софійський собор в Києві

Антропологічні дослідження вмісту саркофагу, в якому похований Ярослав Мудрий також не дають однозначної відповіді на це питання. Справа в тому, що поховання було пограбоване під час одного з нападів на Київ, вірогідно саме в 1240 році під час облоги Києва монголами. Така практика була доволі поширеною в Середньовіччі, оскільки в могилах знатних людей часто містились коштовності та інші цінні речі. Очевидно саме тому, дослідники не виявили жодних артефактів, які би супроводжували це поховання, а кістки в похованні були перемішаними через що їх досить важко ідентифікувати.

000010
Саркофаг, в якому поховано Ярослава зі своєю дружиною

Попри це, аналіз решток дозволяє говорити про наявність чоловічого та жіночого скелетів. Відбитки на дні саркофагу свідчать про те, що один з покійників був вищий ніж інший. Дослідження скелету показало, що зріст Ярослава дорівнював 175 см., його дружина була нижчою на 5-6 см. Навколо голів на вапні також відбились залишки застібки шийної гривни, яку одягали під час поховального обряду, а біля голови княгині знайдено відбитки матерії, очевидно давньоруського головного убору плата-убруса.

%d1%84%d1%80%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b0-%d0%b2-%d1%86%d0%b5%d1%80%d0%ba%d0%b2%d1%96-%d1%81%d0%b2%d1%8f%d1%82%d0%be%d1%97-%d1%81%d0%be%d1%84%d1%96%d1%97-%d0%bd%d0%b0-%d1%8f%d0%ba%d1%96%d0%b9-%d0%b7%d0%be
Фрескав церкві Св.Софії, на якій зображені діти Інгігерди

Інгігерда померла майже на чотири роки раніше Ярослава Мудрого, це дало підстави вважати, що її було перенесено до могили Ярослава вже в більш пізній час. С. Висоцький вважав, що це було зроблено в середині ХІІІ ст. Однак, якщо прийняти цю точку зору, тоді ми не можемо говорити, що могила була пограбована під час облоги Києва монголами 1240 р., а вже в більш пізній час, що також є цілком можливим.

На основі залишків кісток вчені-антропологи спробували реконструювати зовнішність княгині, на їх думку Інгігерда мала типову скандинавську зовнішність, що проявлялась у доволі міцній будові тіла, широких кістках та добре зазначеними апофізами. Це дало підстави сумніватись в тому, що це кістки Інгігерди, оскільки на основі залишків кісток можна було зробити висновок, що людина була дуже добре розвинена фізично, а  княгиня не могла займатись важкою роботою. Іншою суттєвою проблемою є той факт, що рештки саркофагу неодноразово виймались і навіть перевозились до інших міст, все це могло призвести до плутанини, та невірної антропологічної реконструкції. 

%d1%81%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%b0-%d1%80%d0%b5%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%81%d1%82%d1%80%d1%83%d0%ba%d1%86%d1%96%d1%97-%d0%b7%d0%be%d0%b2%d0%bd%d1%96%d1%88%d0%bd%d1%8c%d0%be%d0%b3%d0%be-%d0%b2%d0%b8
Спроба реконструкції зовнішнього вигляду Інгігерди

Якби там не було, але для нас важливим є сам факт парного поховання. В Середньовічній Скандинавії та на Русі парні поховання були доволі поширеними, тож немає приводу сумніватись, що в саркофагу за християнською традицією по праву руку від Ярослава лежала його остання дружина Інгігерда.


Із зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями прошу звертатись до – Дмитро Димидюк
e-mail – dymydyuk_da@ukr.net

Редактор – Ірина Гіщинська

А також, за цими посиланнями:
Vkontakte 
Львівський медієвістичний клуб
Бібліотека товариства
ISHA-Lviv

Facebook –
Димидюк Дмитро
Львівський медієвістичний клуб
ISHA-Lviv

Advertisements

One Comment Add yours

  1. Димидюк Дмитро коментує:

    Скопійовано на aera vulgaris.

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s