Гендерне питання на території Русі та Скандинавії дещо відрізнялось від Загальноєвропейського. На цих територіях жінки мали набагато ширші політичні та соціальні права, могли володіти власністю, брати участь у вічах (скандинавський тінг), обирати собі чоловіків тощо. Становище жінки було практично рівним становищу чоловіка, приміром жінка могла разом з чоловіками бенкетувати, при чому знатні жінки займали відповідні місця, на відміну від давньогрецьких жінок, які мали перебувати лише в певній жіночій частині столу. Жінки в Скандинавії могли бути головами роду, організаторами походів та подорожей, воїнами, правителями тощо. Ця культурна ситуація сприяла тому, що в історії Русі фігурують жінки, діяльність яких досить добре зафіксована в джерелах та можемо розцінювати їх як суб’єкт тодішньої політки,через прямий та опосередкований вплив на сучасні їм події.
Метка: Київська РУсь
ДИСКУСІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЛІТОПИСНОГО КНЯЗЯ РЮРИКА
У статті розглянуто версії походження літописного князя Рюрика. На основі сучасних досліджень, а також даних археології підтримано гіпотезу Фрідріха Крузе, який ототожнив Рюрика з Рориком Ютландським.
Засідання ЛМК: Русь в ментальних уявленнях давніх скандинавів
Львівський медієвістичний клуб Наукове товариство історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Кафедра історії середніх віків та візантиністики Відкрите засідання Львівського медієвістичного клубу на тему: Русь в ментальних уявленнях давніх скандинавів Зустріч відбудеться 14 вересня (середа) о 13-30. Місце зустрічі – 321 ауд. (кафедра історії середніх віків та візантиністики). Головний корпус ЛНУ ім. І. Франка (вул. Університетська 1) Лектор…
Перший друкований збірник статей з медієвістики «Записки Львівського медієвістичного клубу».
З цієї вагомою подією ми вітаємо усіх учасників нашого товариства та закликаємо небайдужих долучатися до роботи нашої команди, адже існує ще безліч цікавого та недослідженого у цій таємничій епосі середніх віків!)
П.С. Особливу подяку виголошуємо Тарнавському Роману Богдановичу за титанічну роботу у підготовці та виданні цього збірника!!!
Руси як промоутери Київської Русі, або що писали про русів закавказькі історики?
Бачимо, що контакти русів та слов’ян з народами Закавказзя (зокрема й вірменами) мають доволі довгу та цікаву історію. Руси відігравали роль не тільки грабіжників та воїнів, але були й промоутерами Київської Русі, рекламуючи її на Закавказзі, через що місцеві хроністи вже мали певне враження про це державне утворення. Зауважимо, що справжні контакти між двома світами почалися лише із прийняттям християнства Руссю, коли остання увійшла не тільки в світ християнських держав, але стала частиною «ромейської цивілізації», де була й Вірменія.
МИСТЕЦТВО РУКОПИСНОЇ КНИГИ НА ТЕРЕНАХ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Матеріал для аркушів книжкового блоку-пергамент . Для його створення застосовувались шкури овець, кіз, кролів, телят, певним чином вичинені й оброблені. Особливості виробництва різнились залежно від регіону, проте технологія однакова для Європи, Русі, Візантії.
Матеріал для палітурних кришок — дерев’яні дошки. Оправу виготовляв майстер з шкіри, пергаменту, коштовних тканин, з застосуванням дорогоцінного каміння, ювелірних технік скані , тиснення на шкірі. Чорнило та пігменти для оздоблення — мінерального (вохра), рослинного (залізо-галове чорнило, бузинове чорнило) і тваринного (кошеніль) походження.
МИСТЕЦТВО РУКОПИСНОЇ КНИГИ НА ТЕРЕНАХ КИЇВСЬКОЇ РУСІ (звіт з лекції)
Львівський медієвістичний клуб Майстерня «Форзац» Наукове товариство історичного факультету ISHA-Lviv МИСТЕЦТВО РУКОПИСНОЇ КНИГИ НА ТЕРЕНАХ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Зустріч відбудеться — 4 квітня (понеділок) 2016 р. о 10-10. Місце зустрічі – Львівський національний університет імені Івана Франка (м. Львів, вул. Університетська 1, 336 ауд.) Доповідатиме – Валентин Колонтай, реконструктор середньовічних книг, голова організації Майстерня «Форзац». Для контакту:…
Лекція: МИСТЕЦТВО РУКОПИСНОЇ КНИГИ НА ТЕРЕНАХ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
ЗАПРОШУЄМО НА ВІДКРИТУ ЛЕКЦІЮ
МИСТЕЦТВО РУКОПИСНОЇ КНИГИ НА ТЕРЕНАХ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Зустріч відбудеться — 4 квітня (понеділок) 2016 р. о 10-10.
Місце зустрічі – Львівський національний університет імені Івана Франка (м. Львів, вул. Університетська 1, 336 ауд.)
Доповідатиме – Валентин Колонтай, реконструктор середньовічних книг, голова організації Майстерня «Форзац».
Для контакту: 0680594043, 0939251867 (Дмитро Димидюк)
ЯКОЮ МОВОЮ ГОВОРИЛИ НА РУСІ ?
Усім відомо, що Східноєвропейські території здавна населяли полікультурні суспільства в силу вигідного географічного розташування. Русь знаходилась на перетині важливих торгових шляхів – Волзького, Шляху з Варяг в Греки, тощо. Саме це і приваблювало скандинавських купців починаючи з VIII ст. Однак якою мовою спілкувались ці різноетнічні маси? Одна з «саг про давні часи» містить цікавий епізод, який описує торговий шлях на Схід. За словами автора на Русі говорили латиною, німецькою, данською, гардською (Від слова Гардарікі, скандинавської назви Русі)…
ПОЕТИКА ПЛАЧУ У ВІТЧИЗНЯНІЙ СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
У середньовічному соціокультурному просторі сприймання смерті людини, процес тужіння та акт поховання померлого суттєво вплинули на формування чуттєво–образної системи вітчизняного письменства. Мотиви плачу входять до структури пам’яток середньовічної літератури фрагментарно, не відділяючись від основної канви тексту.
Синтез фольклорної та книжної традицій є характерною рисою для середньовічного тексту. Історичні факти чергуються з ліро–епічними жанрами, а світські чи християнські теми розкриваються за допомогою народнопоетичних (або ж язичницьких) образів та символів. Засвідчує про фольклорну традицію і наявність оплакувальних мотивів у творі.
Львівський історичний клуб 