Резюме доповіді, яку було виголошено на «Історичних читаннях пам’яті професора Леонтія Войтовича» 16 травня 2024 р.
Ровський повіт, пізніше відомий як Барський, тяжіє своєю історією до першої половини XV ст. Головною перешкодою, що стримувала заселення цього краю на Східному Поділлі, були спустошливі татарські набіги. Унаслідок спустошення 1452 р. повіт перестав існувати і почав відновлюватися лише в наступному сторіччі, пов’язаному з діяльністю польської королеви Бони Сфорци та барських старост.
Подільський воєвода Станіслав Одровонж одним із перших намагався заохочувати колоністів, тож випросив у короля пільги – за ними жителі Рова звільнялися від податків на 8 років. Перепис 1542 р. у порівнянні з 1530 р. показав, що населення лише зменшилося. Початковий етап колонізації краю не був успішним, вочевидь, через острах татарських набігів, останні з яких були в 1524 і 1528 рр.
У 1536-1537 рр. Бона Сфорца клопоталася про викуп міста Рова в згаданого воєводи Одровонжа, у 1538 р. зафіксовано його остаточну згоду. Із переходом Рова у володіння королеви розпочинається новий період в колонізації краю.
Велике колонізаційне значення, найперше, мав замок, зведення якого розпочато влітку 1538 р. Призначений староста Альберт Старжеховський збудував дерев’яний замок із 5 вежами, оснастив його артилерією та боєприпасами. Місто отримало назву Бар за володінням королеви в Італії Барі. І хоч через 12-13 років ревізія виявила, що фортеця почала осідати (через розташування на болотистій місцевості), вона залишалася першою після Кам’янця твердинею. Бар приваблював колоністів, оскільки став осередком, який міг захистити від ймовірного нападу татар.
Бона Сфорца
Із появою замку розросталося і саме місто. Польський Бар починався відразу за стінами фортеці, заселяли його торговці, ремісники та шляхтичі. Руський Бар, населення якого представляли селяни, створював передмістя Польського. Ще був Бар Горішній, який отримав свою назву через підвищене місце розташування. Після того, як Бона Сфорца поселила тут групу колоністів, відомих нам як чемериси, місто іменували Чемериським Баром. Активна розбудова міста не залишала осторонь нових поселенців – їхня кількість зростала, що підтверджує ревізія 1552 р., і окрім згаданих чемерисів, поверталися жителі, які змушені були покинути місто через татар.
Сприяло колонізації міста і звільнення від податків на визначений термін. Жителі Польського Бара звільнялися від цього тягаря на 15 років, Руського – на 12, а ось колишні жителі, які продовжили перебувати в сусідніх Зінькові та Ялтушкові, всього на 6 років. Барчани, жителі Польського та Руського Бара, отримували жалувані грамоти на самоуправління – у той час чемериси подібних жалувань не мали, але перебували на особливому статусі, оскільки створювали військовий контингент у розпорядженні старости, були повністю звільнені від податків і навіть отримували щорічну грошову плату. Порівняння становища давно осілих мешканців, які проживали на околицях Бара, та колоністів підштовхує нас до думки про створення досить сприятливих умов поселення для останніх.
До середини XVI ст. зафіксовано дані про роздачу грамот на осадження сіл, засновуються нові поселення – у своїх дослідженнях М. Грушевський свідчить про зростання кількости поселень в 1,5 рази. Місцеві старости, серед яких Бернард Претвич, Ян і Мартин Гербурти, продовжили колонізаційну політику Бони Сфорци. У другій пол. XVI ст. з’являються грамоти на поселення в селах Липківці, Степанки, Маньківці, Лука Буцніва, пізніше – Глинянка, Верхівка, Орлинці, Шипинки. Одночасно із селами виникають міста Шаргород, Межирів, Вербовець, Деражня. Останній етап колонізації припав на поч. XVII ст., адже в першій половині цього сторіччя Барщина вважалася вже достатньо заселеною.
Завдяки створеній за період XVI – поч. XVII ст. обороноздатності, розростанню міста Бар як ядра староства, появі великої кількости поселень та беззаперечному покровительству Бони Сфорци і її наступників, Барщина в ролі місця проживання привертала увагу майбутніх поселенців, відтак, стала успішним прикладом колонізації Східного Поділля.
Львівський історичний клуб 