ПАДЕНИЕ ЗАПАДНОЙ РИМСКОЙ ИМПЕРИИ: ЮРИДИЧЕСКАЯ РЕКОНСТРУКЦИЯ ПРОЦЕССА

ПАДЕНИЕ ЗАПАДНОЙ РИМСКОЙ ИМПЕРИИ: ЮРИДИЧЕСКАЯ РЕКОНСТРУКЦИЯ ПРОЦЕССА ПАДІННЯ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ: ЮРИДИЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ПРОЦЕСУ FALL OF THE WESTERN ROMAN EMPIRE: LEGAL RECONSTRUCTION OF THE PROCESS Автор – Виктор МЕЛЬНИК, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко e-mail: melnyk1996ethnology@gmail.com Стаття опублікована в Збірнику матеріалів студентсько-аспірантської наукової конференції  ФЕНОМЕН ЄВРОПИ: ВІД ТРАДИЦІЙНОГО ДО СУЧАСНОГО Автор розглядає процес падіння Західної Римської…

ЯК СЕРЕДЗЕМНЕ МОРЕ В VI СТ. СТАЛО «ВНУТРІШНІМ ОЗЕРОМ» ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ?

ЯК СЕРЕДЗЕМНЕ МОРЕ В VI СТ. СТАЛО «ВНУТРІШНІМ ОЗЕРОМ» ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ? КАК СРЕДИЗЕМНОЕ МОРЕ В VI В. СТАЛО «ВНУТРЕННИМ ОЗЕРОМ» ВИЗАНТИЙСКОЙ ИМПЕРИИ? HOW THE MDITERRANEAN SEA IN VI C. BECAM THE «INLAND LAKE» OF THE BYZANTINE EMPIRE? Автор – Ірина ГІЩИНСЬКА, Львівський національний університет ім. Івана Франка Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2….

ПРОТОРЕНЕСАНС У ПРАЗІ? ЦІКАВІ ДЕТАЛІ ВІДНОСИН ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКИ ТА КАРЛА IV ЛЮКСЕМБУРГА

Нам чудово відомо про епоху Відродження (Ренесансу), коли йдеться про італійські землі. Та чи багато ми знаємо про те, що один із знаменитих представників італійського Відродження, поет і «батько гуманізму» Франческо Петрарка (1304-1374) був пов’язаний із чеськими землями, листуючись із королем Чеського королівства та імператором Священної Римської імперії Карлом IV Люксембургом (1316-1378)? Власне, про характер відносин цих видатних постатей свого часу цікаво поговорити більш детально. А також «пролити світло» на дискусійний момент: чи існує вдосталь підстав говорити про передгуманізм і Проторенесанс на чеських землях у XIV ст.?

ПРО ЩО РОЗПОВІЛА БУЛЛА ПАПИ ЄВГЕНІЯ IV (1431-1447)?

У статті йдеться про буллу папи Євгенія IV (1431-1447) із закликом збирання коштів на користь захисту Констинтинополя, о. Кіпру та о. Родоса. У ній папа порушив проблеми хрестових походів, церковної унії, загрози мусульманської експансії у Європу. Автор проаналізував зміст документу та представив його читачеві.

“ІТАЛІЙСЬКИЙ ЛЬВІВ” (вірш про ранньомодерний Львів від Романа Тарнавського)

Львівський медієвістичний клуб презентує вірш Романа Тарнавського про ранньомодерний (італійський) Львів. Описувати історичні події та пам’ятки у віршований спосіб є новаторством, в якому Роман Тарнавський тримає пальму першості, адже він є автором десятків віршів про місто Лева, де завдяки використанню метафор та інших художніх образів можна зануритися у перепетії історії.  Про автора: Тарнавський Роман Богданович…

ЯКИМИ МОВАМИ ГОВОРИЛИ У ПІЗНЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОМУ ТА РАННЬОМОДЕРНОМУ ЛЬВОВІ?

Історія Львова доказує, що місто – це не будівлі. Львів – це люди різних національностей, різних культур та віросповідань. Саме мультикультурність міського простору формує повагу та терпимість до іншого, що є актуальним для сьогодення. У Львові, в різний час, можна було почути німецьку, польську, українську, угорську, вірмено-кипчацьку, ідиш, сефардську, італійську, грецьку, османо-турецьку та інші мови. Як ці люди між собою спілкувалися та як змогли співіснувати всі ці мови у такому малому міському просторі?

Хто такі катари? Правда про “хранителів Священного Грааля”

Катарська доктрина передбачала якнайбільше відсторонення від світу, катари були зобов’язані привчати себе до найбільш суворих форм аскетизму. Суттєво, що такий суворий аскетизм не був імперативом для кожного віруючого, адже і серед катар ми бачимо певний розподіл. Катарські общини включали в себе дві категорії вірних: священиків, які вели аскетичне життя, та мирян, які жили звичайно, могли вступати у шлюб, займатись якимось ремеслом, мати власне майно і при цьому тільки старатись жити праведно і чесно. Перших називали «досконалими»: постійно одягнуті в чорне, вони жили дуже скромно, зберігали цілковиту доброчесність, були вегетаріанцями, і основним їхнім завданням було проповідування своєї віри. Цікаво, що «досконалим» міг стати як чоловік, так і жінка. Такий спосіб життя забезпечував їм звільнення душі після смерті тіла. Других називали просто віруючими, які не намагались наслідувати життя «досконалих», але надіялись, що віра останніх принесе спасіння і їм, тому вони повинні жити чесно, праведно і гідно поваги.

МІЖНАРОДНО–ПРАВОВИЙ СТАТУС ПАПСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В СЕРЕДНЬОВІЧЧІ: ІСТОРІОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

У статті розглядається історія становлення юридичного статусу Ватикану в середні віки. Автор інтерпретує відносини Святого Престолу з країнами середньовічної Європи через призму доктрини міжнародного права.

РЕНЕССАНС И ПОСТМОДЕРН: МОДЕЛИ ЛИЧНОГО И СОЦИАЛЬНОГО БЫТИЯ

Статья посвящена проблемам сравнительного анализа процессов развития национального самосознания и культуры в эпохи Ренессанса и Постмодерна. Раскрываются основные аспекты цикличности развития национального самосознания и культурного развития в разные исторические эпох

ВЕЛІЗАРІЙ ТА НАРСЕС, ЯК ПРЕДСТАВНИКИ РИМСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ШКОЛИ (ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА)

Велізарій, відомий візантійський полководець періоду раннього Середньовіччя, став одним з прикладів впливу «привиду театру». Навіть компетентні фахівці у галузі військової історії часто переоцінюють заслуги Велізарія, при цьому часто забуваючи, що «все пізнається в порівнянні».
Велізарій розпочав свою службу звичайним солдатом «списником» (doryphoroi) в імператорській гвардії. До цього підрозділу відбирали фізично витривалих, сильних духом та тілом кандидатів. Перший досвід командування окремим тактичним підрозділом Велізарій отримав у 526 р., коли він разом з іншим «списником», Сітою, очолили рейд в один з регіонів Сасанідського царства. Хоч операція закінчилась невдало, але здібності молодого військового швидко потрапили під увагу командування: вже в 530 р. імператор Юстиніан призначив Велізарія «капітаном Сходу» (magister militum per Orientem) – командиром однієї з п’яти діючих на той момент армій. Важко пояснити таке рішення імператора іншими причинами, крім особистої симпатії. З часом виявилось, що ставка Юстініана цілком і повністю виправдалась, оскільки успішні дії Велізарія проти сасанідської армії в 530 –32 рр. дозволили імператору укласти вигідний мир.

СЕРЕДНЬОВІЧНЕ СТУДЕНТСТВО У СОЦІОМЕНТАЛЬНОМУ РАКУРСІ СВОГО ЧАСУ

Таким чином, студентство як соціальна верства у Середньовіччі було захищене численними привілеями церкви та власне університетів. Студенти часто зловживали цим статусом і це неминуче викликало обурення міщан. Історичні документи засвідчують численні взаємні каральні вилазки, в яких гинули як студенти, так і містяни. Містобезперечно страждало від студентства, однак і мало з цього неабиякий зиск – від університетудо міської казни щорічно перераховувалися доволі значнікошти, що зазвичай повністю перекривали витрати на лагодження зіпсованого студентами комунального майна та елементів інфраструктури.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ІТАЛІЙСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ у 50-х роках XV ст.

У статті розглянуто становище Апенінського півострова в середині XV ст. Середина XV ст. стала відправною точкою для формування ренесансної історії Італії, а також роздробленості, закладеної внаслідок італійських воєн. Важливу роль відведено Лодійському мирному договору як системі італійського концерту, тобто системі міри противаг, яка згодом стане основним принципом ведення міжнародної політики та дипломатії.