ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ “ВІКІНГИ НА РУСІ ДО 882 РОКУ”

В Ладозі знайдені залишки різних дерев’яних споруд, серед яких є зрубні та каркасні типи. В залишках ладозьких споруд VIII – Х ст. виявлені буси, скло, формочки для лиття, кістки ( прикрашені різьбою), різноманітні вироби з бурштину та ремісничі інструменти. По знайдених корабельних заготівках не виключено, що в околицях Ладоги відбувалося виготовлення суден[36]. Ладога також була прогресуючим ремісничим центром, адже багато знайденої продукції має місцевих характер виготовлення, а знайдені великі партії товару (буси) вірогідно виготовлялися та готувалися для продажу. Виявлені монети зі Сходу ще раз підтверджують думку про широкомасштабну торгівлю. … More ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ “ВІКІНГИ НА РУСІ ДО 882 РОКУ”

Хто такі катари? Правда про “хранителів Священного Грааля”

Катарська доктрина передбачала якнайбільше відсторонення від світу, катари були зобов’язані привчати себе до найбільш суворих форм аскетизму. Суттєво, що такий суворий аскетизм не був імперативом для кожного віруючого, адже і серед катар ми бачимо певний розподіл. Катарські общини включали в себе дві категорії вірних: священиків, які вели аскетичне життя, та мирян, які жили звичайно, могли вступати у шлюб, займатись якимось ремеслом, мати власне майно і при цьому тільки старатись жити праведно і чесно. Перших називали «досконалими»: постійно одягнуті в чорне, вони жили дуже скромно, зберігали цілковиту доброчесність, були вегетаріанцями, і основним їхнім завданням було проповідування своєї віри. Цікаво, що «досконалим» міг стати як чоловік, так і жінка. Такий спосіб життя забезпечував їм звільнення душі після смерті тіла. Других називали просто віруючими, які не намагались наслідувати життя «досконалих», але надіялись, що віра останніх принесе спасіння і їм, тому вони повинні жити чесно, праведно і гідно поваги. … More Хто такі катари? Правда про “хранителів Священного Грааля”

МІЖНАРОДНО–ПРАВОВИЙ СТАТУС ПАПСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В СЕРЕДНЬОВІЧЧІ: ІСТОРІОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

У статті розглядається історія становлення юридичного статусу Ватикану в середні віки. Автор інтерпретує відносини Святого Престолу з країнами середньовічної Європи через призму доктрини міжнародного права. … More МІЖНАРОДНО–ПРАВОВИЙ СТАТУС ПАПСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В СЕРЕДНЬОВІЧЧІ: ІСТОРІОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

РЕНЕССАНС И ПОСТМОДЕРН: МОДЕЛИ ЛИЧНОГО И СОЦИАЛЬНОГО БЫТИЯ

Статья посвящена проблемам сравнительного анализа процессов развития национального самосознания и культуры в эпохи Ренессанса и Постмодерна. Раскрываются основные аспекты цикличности развития национального самосознания и культурного развития в разные исторические эпох … More РЕНЕССАНС И ПОСТМОДЕРН: МОДЕЛИ ЛИЧНОГО И СОЦИАЛЬНОГО БЫТИЯ

Культові споруди “тінґи” як дороговказ міграцій готів до Північного Причорномор’я (І – ІІІ ст. н. е)

В запропонованій роботі увага приділяється процесу просування германських племен готів з Південної Прибалтики до Північного Причорномор’я шляхом висвітлення певних чинників, в даному випадку це світоглядні, символічні складові, що доволі часто оминалися дослідниками надаючи перевагу політичним, економічним, соціальним факторам, утім, безумовно, що і ті, і інші однаковою мірою впливали на події. Тут ми зосереджуємося на ролі германських тінґів, кам’яних кіл і їх значення у пошуках готами своєї «жаданої землі» Ойум. Передусім вкрай важливим є необхідність аналізу траєкторії просування германців в співвідношенні з інтелектуальними положеннями, писемними джерелами та археологічними знахідками. Отримуючи світоглядну картину германського суспільства на основі літературної спадщини, яка відбиває історичні реалії, цілком припустимо вважати, що готська експансія мала певний причинний та супровідний міфологічний підтекст. Належне уваги й те, що хоч і непрямо та певний інтерес до цього мали і філософи, які, звісно не займалися цим спеціально. Так відомий німецький філософ М. Хайдеґґер, котрий у власних працях робив спроби осмислювати поняття речей, не пройшов осторонь давньогерманського слова «тінґ», якому надавалося чільне місце і відповідно тлумачилося в своєму первинному значенні. Важко оминути також концепцію Ф. Ніцше щодо ідеї вічного повернення, яка дає зрозуміти про циклічність буття, оскільки в нашому питанні вона відкриває, принаймні окреслює сутність процесів, екстраполюючи до міграційних рухів германських племен початку нашої ери. … More Культові споруди “тінґи” як дороговказ міграцій готів до Північного Причорномор’я (І – ІІІ ст. н. е)

СЕРЕДНЬОВІЧНЕ СТУДЕНТСТВО У СОЦІОМЕНТАЛЬНОМУ РАКУРСІ СВОГО ЧАСУ

Таким чином, студентство як соціальна верства у Середньовіччі було захищене численними привілеями церкви та власне університетів. Студенти часто зловживали цим статусом і це неминуче викликало обурення міщан. Історичні документи засвідчують численні взаємні каральні вилазки, в яких гинули як студенти, так і містяни. Містобезперечно страждало від студентства, однак і мало з цього неабиякий зиск – від університетудо міської казни щорічно перераховувалися доволі значнікошти, що зазвичай повністю перекривали витрати на лагодження зіпсованого студентами комунального майна та елементів інфраструктури. … More СЕРЕДНЬОВІЧНЕ СТУДЕНТСТВО У СОЦІОМЕНТАЛЬНОМУ РАКУРСІ СВОГО ЧАСУ

ДОГОВІР З ДИЯВОЛОМ: ЗАХІДНА І СХІДНА ТРАДИЦІЇ

Укладання договору людини з Дияволом – один з найпоширеніших елементів демонології Середньовіччя та ранньомодерного часу як на Заході, так і на Сході. Така популярність сприяла обростанню цього елементу міфами та вигадками, які були пов’язані з фольклорними особливостями регіонів як тоді, так і сьогодні. Мета цієї статті – простежити традицію появи та формування власне самого явища укладання договору з Дияволом, виявити відмінні та спільні риси у формуванні та ставленні до угоди на Заході та на Сході, провести ґрунтовний аналіз основних способів та елементів процесу укладання договорів на підставі демонологічних творів та матеріалах судів, а також висвітлити можливі варіанти завершення угоди з Дияволом. … More ДОГОВІР З ДИЯВОЛОМ: ЗАХІДНА І СХІДНА ТРАДИЦІЇ

СЕРЕДНЬОВІЧНІ ЯРМАРКИ І МИТНИЦІ ТА ЇХНЯ РОЛЬ У РОЗВИТКУ БЕРЕЗЬКОГО КОМІТАТУ

У статті досліджено економіку, торгівлю, митниці Березького комітату, а також мости і броди, які посідали важливе місце в торгівлі у період середньовіччя. Детально проаналізовано документи, літературу, матеріальні джерела та споріднені з темою найважливіші історіографічні праці. … More СЕРЕДНЬОВІЧНІ ЯРМАРКИ І МИТНИЦІ ТА ЇХНЯ РОЛЬ У РОЗВИТКУ БЕРЕЗЬКОГО КОМІТАТУ

Генеалогія в Середньовічній Скандинавії

Генеалогія в Середньовічному Скандинавському соціумі відігравала надзвичайно важливу роль. На відміну від Західної Європи, де родова пам’ять нараховувала максимум три покоління, скандинави могли перелічити своїх предків які жили сотні років тому.

Особливу роль генеалогія відігравала в дописемний період, оскільки тоді вона була способом формування історичної пам’яті та передачі історичних знань. … More Генеалогія в Середньовічній Скандинавії

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ІТАЛІЙСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ у 50-х роках XV ст.

У статті розглянуто становище Апенінського півострова в середині XV ст. Середина XV ст. стала відправною точкою для формування ренесансної історії Італії, а також роздробленості, закладеної внаслідок італійських воєн. Важливу роль відведено Лодійському мирному договору як системі італійського концерту, тобто системі міри противаг, яка згодом стане основним принципом ведення міжнародної політики та дипломатії. … More СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ІТАЛІЙСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ у 50-х роках XV ст.

ПОЛЬСЬКО-НІМЕЦЬКІ ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XI ст.

У статті розглянуто відносини між польськими та німецькими церковними структурами в другій половині ХІ ст. Крізь призму внутрішньополітичного життя Польщі та політичіної історії німецьких земель, а також процесів християнізації словянських теренів зроблено спробу визначити розвиток польсько-німецьких церковних відносин у другій половині ХІ ст. Визначено ознаки стабілізації міждержавних відносини у цей період, розглянуто поморські походи 90-х років ХІ ст. як засіб покращення стосунків між польськими та німецькими церковними інституціями. … More ПОЛЬСЬКО-НІМЕЦЬКІ ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XI ст.

ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ В ЛАТИНО-ЄРУСАЛИМСЬКОМУ КОРОЛІВСТВІ (1099–1187)

ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ В ЛАТИНО-ЄРУСАЛИМСЬКОМУ КОРОЛІВСТВІ (1099–1187) ЦЕРКОВНЫЕ  ОТНОШЕНИЯ В ЛАТИНО-ИЕРУСАЛИМСКОМ КОРОЛЕВСТВЕ (1099–1187) THE CHURCH AFFAIRS OF THE LATIN KINGDOM OF JERUSALEM (1099–1187) Автор  – Олег Друздєв, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Стаття опублікована у першому друкованому  збірнику статей з медієвістики “Записки Львівського медієвістичного клубу“ У статті зроблена  спроба узагальнити та реконструювати історію християнської Церкви обох обрядів в … More ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ В ЛАТИНО-ЄРУСАЛИМСЬКОМУ КОРОЛІВСТВІ (1099–1187)