РЕАКЦІЯ РИМУ НА 28-е ПРАВИЛО IV ВСЕЛЕНСЬКОГО СОБОРУ

РЕАКЦІЯ РИМУ НА 28-е ПРАВИЛО IV ВСЕЛЕНСЬКОГО СОБОРУ REACTION OF ROMA TO THE 28TH RULE OF THE IV ECUMENICAL COUNCIL Автор – Галина ХЛАНТА, Львівський національний університет імені Івана Франка e-mail: halyna06@ukr.net Стаття опублікована в Збірнику матеріалів студентсько-аспірантської наукової конференції  ФЕНОМЕН ЄВРОПИ: ВІД ТРАДИЦІЙНОГО ДО СУЧАСНОГО У статті висвітлено проблеми, які стосуються реакції апостольського Риму на 28-е правило Халкідонського…

ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ»

 ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ» INVITATION TO PUBLICATION IN THE SCIENTIFIC JOURNAL «THE ANNALS OF LEGAL HISTORY» Міжнародний центр громадянської політології при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка  Львівський медієвістичний клуб при Львівському національному університеті імені Івана Франка  Комісія з вивчення історії середньовічного права Науковий журнал «Аннали юридичної історії» (ISSN 2520-2553),…

АРБРОТСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ 1320 Р.: ЗАРОДЖЕННЯ ПРИНЦИПУ «НАРОДНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ»?

АРБРОТСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ 1320 Р.: ЗАРОДЖЕННЯ ПРИНЦИПУ «НАРОДНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ»? АРБРОТСКАЯ ДЕКЛАРАЦИЯ 1320 Г.: ЗАРОЖДЕНИЕ ПРИНЦИПА «НАРОДНОГО СУВЕРЕНИТЕТА»? THE DECLARATION OF ARBROATH 1320: THE EMERGENCE OF THE PRINCIPLE OF «POPULAR SOVEREIGNTY»? Автор – Дмитро ПУГАЧ, Львівський національний університет імені Івана Франка. Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті проаналізовано ключові історіографічні інтерпретації політичного та…

КНЯЗІВСЬКЕ «РОЗГИНАННЯ» ПСАЛТИРЯ АБО SORTES SANCTORUM НА РУСІ ХІІ–ХІІІ СТ.

КНЯЗІВСЬКЕ «РОЗГИНАННЯ» ПСАЛТИРЯ АБО SORTES SANCTORUM НА РУСІ ХІІ–ХІІІ СТ. КНЯЖЕСКОЕ «РАЗГИБАНИЕ» ПСАЛТИРЯ ИЛИ SORTES SANCTORUM НА РУСИ XII–XIII ВВ. ТHE PRINCELY «EXTENSION» OF THE PSALTER OR SORTES SANCTORUM IN RUS AT ХІІ–ХІІІ CENTURIES Автори – Микола БУЛАНИЙ, Крістіна ШАРИПОВА, Дніпровський національний університет імені О. Гончара. Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У…

Символіка та ментальність Середньовіччя. Реліквії.

Невід’ємною частиною християнського культу є шанування речей, прямо чи опосередковано пов’язаних зі святими церкви.  Особливістю світогляду тогочасних людей була символічність та пошук магічного сенсу у повсякденних речах. У свідомості пересічного жителя Середньовічної Європи реліквія є втіленням сили покійного та джерелом енергії, яка може зцілювати або просто приносити удачу. Шанування мощей святих було офіційно затверджено у 787 році на другому Нікейському соборі, хоча його коріння сягають ще первісних християнських культів.

Дитячий Хрестовий похід: міф чи реальність?

Влітку 1212 року сталася подія, яка ввійшла в історію під назвою дитячого Хрестового походу. Історики минулого мало уваги приділяли цьому явищу, вважаючи його якщо не безглуздям, то міфом, казкою про «сміливість і відважність». Саме тому існують певні прогалини в історіографії щодо дослідження цього питання. Джерельна база також практично відсутня. Тільки побіжні згадки в розвідках щодо Четвертого та П’ятого Хрестових походів вносять деяку ясність.

ПОЛІТИЧНІ ПАРАДИГМИ ВЧЕННЯ СВЯТОГО АВГУСТИНА: СПІВВІДНОШЕННЯ “ЦЕРКВА-ДЕРЖАВА” І ПРОБЛЕМА “ПАНУВАННЯ-ПІДКОРЕННЯ” В СУСПІЛЬСТВІ

Праці Августина – «Сповідь» та «Про Град Божий» – встановлювали своєрідні канони філософування християнства. Їх розглядали як зразок теоретичного мислення, як скарбницю найузагальненіших ідей, що дають можливість осягнути велич Бога як вихідного й кінцевого продукту людських суджень та дій

ЗВІТ З КРУГЛОГО СТОЛУ: “ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ”.

На круглому столі польські професори торкнулися важливих питань розвитку візантиністики. Професор Пьотр Щур розповів про появу та поширення християнства у ранній Візантійській імперії. Причиною “Констянтинового перевороту”, на думку доповідача, було те, що нова релігія змогла консолідувати розрізнене населення Імперії. Водночас, василевс ставав намісником Бога на землі, а отже його влада обожествлялась. Водночас, це був час “революції гуманності”, адже нова релігія пропагувала рівність усіх прошарків населення перед Богом, а інстиут рабства відходив у минуле. Був наведений цікавий факт, що в Антіохії в 60-80 рр. IV ст. половину населення становили християни, а іншу – язичники.

КРУГЛИЙ СТІЛ: “ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ”.

Який вплив має патристика на сьогодення? Що нового внесли Отці Церкви у християнську філософію та що є актуальним з цього сьогодні? Як рання Візантія впливає на нас та де шукати її впливи? Відповіді на ці та інші питання ви зможете отримати на нашому круглому столі від фахових польських професорів з Католицького університету (м. Люблін, Польща).

Хто такі катари? Правда про “хранителів Священного Грааля”

Катарська доктрина передбачала якнайбільше відсторонення від світу, катари були зобов’язані привчати себе до найбільш суворих форм аскетизму. Суттєво, що такий суворий аскетизм не був імперативом для кожного віруючого, адже і серед катар ми бачимо певний розподіл. Катарські общини включали в себе дві категорії вірних: священиків, які вели аскетичне життя, та мирян, які жили звичайно, могли вступати у шлюб, займатись якимось ремеслом, мати власне майно і при цьому тільки старатись жити праведно і чесно. Перших називали «досконалими»: постійно одягнуті в чорне, вони жили дуже скромно, зберігали цілковиту доброчесність, були вегетаріанцями, і основним їхнім завданням було проповідування своєї віри. Цікаво, що «досконалим» міг стати як чоловік, так і жінка. Такий спосіб життя забезпечував їм звільнення душі після смерті тіла. Других називали просто віруючими, які не намагались наслідувати життя «досконалих», але надіялись, що віра останніх принесе спасіння і їм, тому вони повинні жити чесно, праведно і гідно поваги.

МІЖНАРОДНО–ПРАВОВИЙ СТАТУС ПАПСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В СЕРЕДНЬОВІЧЧІ: ІСТОРІОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

У статті розглядається історія становлення юридичного статусу Ватикану в середні віки. Автор інтерпретує відносини Святого Престолу з країнами середньовічної Європи через призму доктрини міжнародного права.

ПОВІДОМЛЕННЯ ГРАФІТІ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ХІ СТ. ПРО РУСЬКИХ КНЯЗІВ

Дана стаття має синтетичний та узагальнюючий характер і розрахована на широке коло читачів. В ній на основі аналізу досліджень фахівців з політичної та культурної історії Київської Русі подано результати пошуків ідентифікації київських, переяславських та чернігівських князів, їх родичів та політичних подій, пов’язаних з ними з ХІ ст., які згадуються у графіті собору св. Софії у Києві.