СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС

Героїчний епос – це сукупність творів про бойову, лицарську звитягу, оспівана народними співцями, яка зображає події минувшини так, як їх трактував народ у період створення цих творів.
За часом побутування цей епос поділяється на три основних групи: архаїчний (міфи, легенди), античний («Іліада» й «Одіссея» Гомера, «Махабхарата» і «Рамаяна» в індусів) та середньовічний героїчний епос. Останній активно побутував в Європі в період раннього та зрілого Середньовіччя, брав за основу реальні історичні події, які доповнював фантастичними чи просто вигаданими образами.
Основою для героїчного епосу служили бойові гімни, створенні дружинними співцями, які брали безпосередню участь в описаних ними подіях. Сюжети цих гімнів у період раннього Середньовіччя активно запозичували бродячі співці, які відігравали значну роль у формуванні національної свідомості кожного народу. … More СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС

ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ “ВІКІНГИ НА РУСІ ДО 882 РОКУ”

В Ладозі знайдені залишки різних дерев’яних споруд, серед яких є зрубні та каркасні типи. В залишках ладозьких споруд VIII – Х ст. виявлені буси, скло, формочки для лиття, кістки ( прикрашені різьбою), різноманітні вироби з бурштину та ремісничі інструменти. По знайдених корабельних заготівках не виключено, що в околицях Ладоги відбувалося виготовлення суден[36]. Ладога також була прогресуючим ремісничим центром, адже багато знайденої продукції має місцевих характер виготовлення, а знайдені великі партії товару (буси) вірогідно виготовлялися та готувалися для продажу. Виявлені монети зі Сходу ще раз підтверджують думку про широкомасштабну торгівлю. … More ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ “ВІКІНГИ НА РУСІ ДО 882 РОКУ”

Культові споруди “тінґи” як дороговказ міграцій готів до Північного Причорномор’я (І – ІІІ ст. н. е)

В запропонованій роботі увага приділяється процесу просування германських племен готів з Південної Прибалтики до Північного Причорномор’я шляхом висвітлення певних чинників, в даному випадку це світоглядні, символічні складові, що доволі часто оминалися дослідниками надаючи перевагу політичним, економічним, соціальним факторам, утім, безумовно, що і ті, і інші однаковою мірою впливали на події. Тут ми зосереджуємося на ролі германських тінґів, кам’яних кіл і їх значення у пошуках готами своєї «жаданої землі» Ойум. Передусім вкрай важливим є необхідність аналізу траєкторії просування германців в співвідношенні з інтелектуальними положеннями, писемними джерелами та археологічними знахідками. Отримуючи світоглядну картину германського суспільства на основі літературної спадщини, яка відбиває історичні реалії, цілком припустимо вважати, що готська експансія мала певний причинний та супровідний міфологічний підтекст. Належне уваги й те, що хоч і непрямо та певний інтерес до цього мали і філософи, які, звісно не займалися цим спеціально. Так відомий німецький філософ М. Хайдеґґер, котрий у власних працях робив спроби осмислювати поняття речей, не пройшов осторонь давньогерманського слова «тінґ», якому надавалося чільне місце і відповідно тлумачилося в своєму первинному значенні. Важко оминути також концепцію Ф. Ніцше щодо ідеї вічного повернення, яка дає зрозуміти про циклічність буття, оскільки в нашому питанні вона відкриває, принаймні окреслює сутність процесів, екстраполюючи до міграційних рухів германських племен початку нашої ери. … More Культові споруди “тінґи” як дороговказ міграцій готів до Північного Причорномор’я (І – ІІІ ст. н. е)

Генеалогія в Середньовічній Скандинавії

Генеалогія в Середньовічному Скандинавському соціумі відігравала надзвичайно важливу роль. На відміну від Західної Європи, де родова пам’ять нараховувала максимум три покоління, скандинави могли перелічити своїх предків які жили сотні років тому.

Особливу роль генеалогія відігравала в дописемний період, оскільки тоді вона була способом формування історичної пам’яті та передачі історичних знань. … More Генеалогія в Середньовічній Скандинавії

СКАНДИНАВСЬКО-, ФРИЗЬКО- ТА ФРАНКО-СЛОВ’ЯНСЬКА ТОРГІВЛЯ НА ТЕРЕНАХ ПОЛАБ’Я (VIII–ІХ СТ.)

У статті проаналізовано скандинавсько-, фризько- та франко-слов’янські торгівельні відносини VIII–IX ст. в контексті розвитку торгівлі на території Слов’янського Полаб’я. Визначено предмет полабського експорту та імпорту. Простежено зв’язок торгівлі з політичним та економічним розвитком регіону. … More СКАНДИНАВСЬКО-, ФРИЗЬКО- ТА ФРАНКО-СЛОВ’ЯНСЬКА ТОРГІВЛЯ НА ТЕРЕНАХ ПОЛАБ’Я (VIII–ІХ СТ.)

Славетні жінки Русі: Інгігерда.

Гендерне питання на території Русі та Скандинавії дещо відрізнялось від Загальноєвропейського. На цих територіях жінки мали набагато ширші політичні та соціальні права, могли володіти власністю, брати участь у вічах (скандинавський тінг), обирати собі чоловіків тощо. Становище жінки було практично рівним становищу чоловіка, приміром жінка могла разом з чоловіками бенкетувати, при чому знатні жінки займали відповідні місця, на відміну від давньогрецьких жінок, які мали перебувати лише в певній жіночій частині столу. Жінки в Скандинавії могли бути головами роду, організаторами походів та подорожей, воїнами, правителями тощо. Ця культурна ситуація сприяла тому, що в історії Русі фігурують жінки, діяльність яких досить добре зафіксована в джерелах та можемо розцінювати їх як суб’єкт тодішньої політки,через прямий та опосередкований вплив на сучасні їм події. … More Славетні жінки Русі: Інгігерда.

ДИСКУСІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЛІТОПИСНОГО КНЯЗЯ РЮРИКА

У статті розглянуто версії походження літописного князя Рюрика. На основі сучасних досліджень, а також даних археології підтримано гіпотезу Фрідріха Крузе, який ототожнив Рюрика з Рориком Ютландським. … More ДИСКУСІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЛІТОПИСНОГО КНЯЗЯ РЮРИКА

Засідання ЛМК: Русь в ментальних уявленнях давніх скандинавів

Львівський медієвістичний клуб Наукове товариство історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Кафедра історії середніх віків та візантиністики Відкрите засідання Львівського медієвістичного клубу на тему: Русь в ментальних уявленнях давніх скандинавів Зустріч відбудеться 14 вересня (середа) о  13-30. Місце зустрічі – 321 ауд. (кафедра історії середніх віків та візантиністики). Головний корпус ЛНУ ім. І. Франка (вул. Університетська 1) Лектор … More Засідання ЛМК: Русь в ментальних уявленнях давніх скандинавів

МЕТОДОЛОГІЯ ДЖЕРЕЛОЗНАВЧОЇ РОБОТИ З ЛЕГЕНДАРНИМИ САГАМИ. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ.

В сучасній пострадянській історіографії за «легендарними сагами» закріпилась слава художньої літератури, яку не можна трактувати, як історичне джерело. Хоча в світовій історіографії «сагам про давні часи» присвячено велику кількість теоретичних напрацювань, вони так і не залучались до наукового обігу російськими та українськими істориками. Більшість текстів саг не перекладені, або фрагментарно перекладені слов’янськими мовами. Перед дослідниками постає завдання переосмислення даного питання, заснованого на критичному джерелознавстві та залученні сучасної світової історіографії. … More МЕТОДОЛОГІЯ ДЖЕРЕЛОЗНАВЧОЇ РОБОТИ З ЛЕГЕНДАРНИМИ САГАМИ. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ.

ЯКОЮ МОВОЮ ГОВОРИЛИ НА РУСІ ?

Усім відомо, що Східноєвропейські території здавна населяли полікультурні суспільства в силу вигідного географічного розташування. Русь знаходилась на перетині важливих торгових шляхів – Волзького, Шляху з Варяг в Греки, тощо. Саме це і приваблювало скандинавських купців починаючи з VIII ст. Однак якою мовою спілкувались ці різноетнічні маси? Одна з «саг про давні часи» містить цікавий епізод, який описує торговий шлях на Схід. За словами автора на Русі говорили латиною, німецькою, данською, гардською (Від слова Гардарікі, скандинавської назви Русі)… … More ЯКОЮ МОВОЮ ГОВОРИЛИ НА РУСІ ?

КУРС ЛЕКЦІЇ З ІСТОРІЇ СКАНДИНАВСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ. Лекція XІІ: Йоль та Різдво як приклади релігійного синкретизму язичництва та християнства.

Уявіть собі найдовшу ніч в році там де і так вони завжди довгі, там де на блискучому снігу розливається тьмяне оранжеве світло, а на небі літають зелені вогники. Ця ніч є особливою, оскільки саме тоді до світу людей приходить найбільше неземних гостей. … More КУРС ЛЕКЦІЇ З ІСТОРІЇ СКАНДИНАВСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ. Лекція XІІ: Йоль та Різдво як приклади релігійного синкретизму язичництва та християнства.

“…СВІТ НЕ В КНИГАХ І КАРТАХ, ВІН ТАМ, ЗА ВІКНОМ…” ЛІНГВІСТИКА І СЮЖЕТНІСТЬ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ МІФОЛОГІЇ У ТВОРЧОСТІ ДЖ. Р. Р. ТОЛКІНА.

Середзем’я створювалося на основі синтезу давніх мов та міфів, процес чого зайняв багацько років. Автор цього світу був вельми скромним, зводячи свою роль до дослідника існуючої легенди. Світ Толкіна – щось більше, ніж звичайне перебирання запозичень культурної історії Британських островів та Скандинавії. Середзем’я — для тих, хто втікає від сучасності і людських химер. Залишилось тільки дати волю фантазії, в пригоді якій стане багата на пам’ятки середньовічна література. … More “…СВІТ НЕ В КНИГАХ І КАРТАХ, ВІН ТАМ, ЗА ВІКНОМ…” ЛІНГВІСТИКА І СЮЖЕТНІСТЬ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ МІФОЛОГІЇ У ТВОРЧОСТІ ДЖ. Р. Р. ТОЛКІНА.