Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 2

Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 2 Викинги на Руси до 882 года: каганат Руси. Часть 2 Vikings on Rus’ until 882: Rus’ Khaganate. Part 2 Автор – Гамма Юлія, бакалавр історії Львівського національного університету ім. Івана Франка Дана стаття присвячена етимології головних термінів та понять, які використані при дослідженні теми. Етимологія – це наука, … More Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 2

Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 1

Руський каганат – державне утворення першої половини ІХ ст., яке хронологічно передувало, як прийнято вважати, Руській державі. На сьогодні немає єдиної, чіткої думки стосовно даного утворення, а актуальність питання не зникає вже не одне століття.

В даній статті звернемо свою увагу на джерельну базу даного питання, яка є досить великою, але свій початок  бере саме з писемних. Вони є основоположними при формуванні загального уявлення про можливі історичні події на тій чи іншій території. … More Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 1

З ІСТОРІЇ ОДНІЄЇ СУПЕРЕЧКИ, АБО ДИСКУСІЇ ПРО РОЛЬ ХОЗАРІВ В СТАНОВЛЕННІ РУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ВИСВІТЛЕННІ СУЧАСНОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ

Хозарський чинник у формуванні Києворуської держави завжди викликав численні дискусії серед дослідників. Хоч вплив південно–східного сусіда ніхто не заперечував, проте ступінь впливу Хозарського каганату на державотворчі процеси активно обговорюється й сьогодні. В статті проаналізовано основні здобутки сучасної історіографії у вивченні «хозарського питання», розглянуто ключові тенденції у цьому напрям … More З ІСТОРІЇ ОДНІЄЇ СУПЕРЕЧКИ, АБО ДИСКУСІЇ ПРО РОЛЬ ХОЗАРІВ В СТАНОВЛЕННІ РУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ВИСВІТЛЕННІ СУЧАСНОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ

Мультидисциплінарність у вивченні фібул з культового місця Пліснеського археологічного комплексу

Пліснеське городище – унікальна пам’ятка ранньосередньовічної доби, яка досліджується близько 200 років. Цей археологічний комплекс представлений сукупністю різних видів пам’яток слов’яно-руського, а також пізньосередньовічного часу, залишки яких збереглися на території і в околиці сучасного хутора Пліснесько – складової с. Підгірці Бродівського р-ну Львівської обл. … More Мультидисциплінарність у вивченні фібул з культового місця Пліснеського археологічного комплексу

СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС

Героїчний епос – це сукупність творів про бойову, лицарську звитягу, оспівана народними співцями, яка зображає події минувшини так, як їх трактував народ у період створення цих творів.
За часом побутування цей епос поділяється на три основних групи: архаїчний (міфи, легенди), античний («Іліада» й «Одіссея» Гомера, «Махабхарата» і «Рамаяна» в індусів) та середньовічний героїчний епос. Останній активно побутував в Європі в період раннього та зрілого Середньовіччя, брав за основу реальні історичні події, які доповнював фантастичними чи просто вигаданими образами.
Основою для героїчного епосу служили бойові гімни, створенні дружинними співцями, які брали безпосередню участь в описаних ними подіях. Сюжети цих гімнів у період раннього Середньовіччя активно запозичували бродячі співці, які відігравали значну роль у формуванні національної свідомості кожного народу. … More СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС

ПРАВОВЫЕ РАЗЛИЧИЯ СРЕДНЕВЕКОВЫХ ЕВРОПЕЙСКИХ ГОРОДОВ: ИСТОКИ И РЕГИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ

В средневековой Европе сложилось несколько цивилизаций: западноевропейская, византийская, восточноевропейская и центральноевропейская.Последняя в процессе своего развития в культурном и социальном плане постепенно сближалась с западной, но, в силу более позднего «старта», влилась внее лишь в наше время. Из восточноевропейской с созданием ВКЛ выделилась западная часть (Поднепровье), в развитом средневековье воспринявшая некоторые западные черты. На остальной территории Восточной Европы сложилась российская цивилизация. Специфические черты указанных цивилизаций во многом
определялись формами городского права. … More ПРАВОВЫЕ РАЗЛИЧИЯ СРЕДНЕВЕКОВЫХ ЕВРОПЕЙСКИХ ГОРОДОВ: ИСТОКИ И РЕГИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ

ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ “ВІКІНГИ НА РУСІ ДО 882 РОКУ”

В Ладозі знайдені залишки різних дерев’яних споруд, серед яких є зрубні та каркасні типи. В залишках ладозьких споруд VIII – Х ст. виявлені буси, скло, формочки для лиття, кістки ( прикрашені різьбою), різноманітні вироби з бурштину та ремісничі інструменти. По знайдених корабельних заготівках не виключено, що в околицях Ладоги відбувалося виготовлення суден[36]. Ладога також була прогресуючим ремісничим центром, адже багато знайденої продукції має місцевих характер виготовлення, а знайдені великі партії товару (буси) вірогідно виготовлялися та готувалися для продажу. Виявлені монети зі Сходу ще раз підтверджують думку про широкомасштабну торгівлю. … More ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ “ВІКІНГИ НА РУСІ ДО 882 РОКУ”

ПОВІДОМЛЕННЯ ГРАФІТІ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ХІ СТ. ПРО РУСЬКИХ КНЯЗІВ

Дана стаття має синтетичний та узагальнюючий характер і розрахована на широке коло читачів. В ній на основі аналізу досліджень фахівців з політичної та культурної історії Київської Русі подано результати пошуків ідентифікації київських, переяславських та чернігівських князів, їх родичів та політичних подій, пов’язаних з ними з ХІ ст., які згадуються у графіті собору св. Софії у Києві. … More ПОВІДОМЛЕННЯ ГРАФІТІ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ХІ СТ. ПРО РУСЬКИХ КНЯЗІВ

СКАНДИНАВСЬКО-, ФРИЗЬКО- ТА ФРАНКО-СЛОВ’ЯНСЬКА ТОРГІВЛЯ НА ТЕРЕНАХ ПОЛАБ’Я (VIII–ІХ СТ.)

У статті проаналізовано скандинавсько-, фризько- та франко-слов’янські торгівельні відносини VIII–IX ст. в контексті розвитку торгівлі на території Слов’янського Полаб’я. Визначено предмет полабського експорту та імпорту. Простежено зв’язок торгівлі з політичним та економічним розвитком регіону. … More СКАНДИНАВСЬКО-, ФРИЗЬКО- ТА ФРАНКО-СЛОВ’ЯНСЬКА ТОРГІВЛЯ НА ТЕРЕНАХ ПОЛАБ’Я (VIII–ІХ СТ.)

Славетні жінки Русі: Інгігерда.

Гендерне питання на території Русі та Скандинавії дещо відрізнялось від Загальноєвропейського. На цих територіях жінки мали набагато ширші політичні та соціальні права, могли володіти власністю, брати участь у вічах (скандинавський тінг), обирати собі чоловіків тощо. Становище жінки було практично рівним становищу чоловіка, приміром жінка могла разом з чоловіками бенкетувати, при чому знатні жінки займали відповідні місця, на відміну від давньогрецьких жінок, які мали перебувати лише в певній жіночій частині столу. Жінки в Скандинавії могли бути головами роду, організаторами походів та подорожей, воїнами, правителями тощо. Ця культурна ситуація сприяла тому, що в історії Русі фігурують жінки, діяльність яких досить добре зафіксована в джерелах та можемо розцінювати їх як суб’єкт тодішньої політки,через прямий та опосередкований вплив на сучасні їм події. … More Славетні жінки Русі: Інгігерда.

ДИСКУСІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЛІТОПИСНОГО КНЯЗЯ РЮРИКА

У статті розглянуто версії походження літописного князя Рюрика. На основі сучасних досліджень, а також даних археології підтримано гіпотезу Фрідріха Крузе, який ототожнив Рюрика з Рориком Ютландським. … More ДИСКУСІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЛІТОПИСНОГО КНЯЗЯ РЮРИКА

Засідання ЛМК: Русь в ментальних уявленнях давніх скандинавів

Львівський медієвістичний клуб Наукове товариство історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Кафедра історії середніх віків та візантиністики Відкрите засідання Львівського медієвістичного клубу на тему: Русь в ментальних уявленнях давніх скандинавів Зустріч відбудеться 14 вересня (середа) о  13-30. Місце зустрічі – 321 ауд. (кафедра історії середніх віків та візантиністики). Головний корпус ЛНУ ім. І. Франка (вул. Університетська 1) Лектор … More Засідання ЛМК: Русь в ментальних уявленнях давніх скандинавів