УКРАЇНЦІ У БИТВІ ПІД ГРЮНВАЛЬДОМ: СПРОБА ІСТОРИЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ

Щороку влітку у Польщі відбувається грандіозне відтворення середньовічної битви в районі селищ Грюнвальд і Таненберг, яка відбулася 15 липня 1410 року і була однією із найбільших в Європейській історії і є чи не найяскравішою подією в історії кількох східноєвропейських націй. Цю битву можна назвати «битвою народів»: через велику кількість представників народів, які брали в ній участь. Це, зокрема, поляки, литовці, жмудь, білоруси, українці (тоді – русини), татари, молдавани та вірмени, з одного боку, та німці, австрійці, французи з іншого. Останні ж, як і багато інших рицарів[1], були «гостями» в армії Тевтонського ордену і відзначались тим, що перебували на власному утриманні. Чехи, угорці, волохи, як найманці воювали із обох сторін. Також і поляки перебували в складі обох армій. Цілком можливо, що й німці, які становили на той час більшу частину населення Львова, могли брати участь в битві в складі львівської хоругви.

ТРАДИЦІЯ САРМАТСЬКОЇ ІДЕОЛОГІЇ: МІЖ СКІФСТВОМ І ШЛЯХЕТСЬКИМ ІДЕАЛОМ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Ідеологія, що здатна вплинути на формування і становлення високорозвиненого громадянського суспільства є поняттям, що рівнозначне «ідеальній державі» Платона. Зважаючи на розвиток політико-антропологічного та громадянсько-політологічного підходів до аналізу проблеми, ми вирішили написати нарис з історії однієї східноєвропейської елітотворчої традиції –сарматизму.

ЯКИМИ МОВАМИ ГОВОРИЛИ У ПІЗНЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОМУ ТА РАННЬОМОДЕРНОМУ ЛЬВОВІ?

Історія Львова доказує, що місто – це не будівлі. Львів – це люди різних національностей, різних культур та віросповідань. Саме мультикультурність міського простору формує повагу та терпимість до іншого, що є актуальним для сьогодення. У Львові, в різний час, можна було почути німецьку, польську, українську, угорську, вірмено-кипчацьку, ідиш, сефардську, італійську, грецьку, османо-турецьку та інші мови. Як ці люди між собою спілкувалися та як змогли співіснувати всі ці мови у такому малому міському просторі?

ЗВІТ З КРУГЛОГО СТОЛУ: “ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ”.

На круглому столі польські професори торкнулися важливих питань розвитку візантиністики. Професор Пьотр Щур розповів про появу та поширення християнства у ранній Візантійській імперії. Причиною “Констянтинового перевороту”, на думку доповідача, було те, що нова релігія змогла консолідувати розрізнене населення Імперії. Водночас, василевс ставав намісником Бога на землі, а отже його влада обожествлялась. Водночас, це був час “революції гуманності”, адже нова релігія пропагувала рівність усіх прошарків населення перед Богом, а інстиут рабства відходив у минуле. Був наведений цікавий факт, що в Антіохії в 60-80 рр. IV ст. половину населення становили християни, а іншу – язичники.

КРУГЛИЙ СТІЛ: “ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ”.

Який вплив має патристика на сьогодення? Що нового внесли Отці Церкви у християнську філософію та що є актуальним з цього сьогодні? Як рання Візантія впливає на нас та де шукати її впливи? Відповіді на ці та інші питання ви зможете отримати на нашому круглому столі від фахових польських професорів з Католицького університету (м. Люблін, Польща).

IV Міжнародна студентська конференція “Держава, суспільство, економіка і розвиток сучасного Світу, Європи, Польщі та Люблінщини” (4 квітня 2017 р., м. Холм( Польща)

Тема конференції сформована досить широко, тому запрошуються не тільки політологи, але й історики, юристи та інші спеціальності. Учасникам конференції потрібно заповнити реєстраційну форму (завантажити її) та відправити її на емейл адрес – parubchak_io@ukr.net

ПОЛЬСЬКО-НІМЕЦЬКІ ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XI ст.

У статті розглянуто відносини між польськими та німецькими церковними структурами в другій половині ХІ ст. Крізь призму внутрішньополітичного життя Польщі та політичіної історії німецьких земель, а також процесів християнізації словянських теренів зроблено спробу визначити розвиток польсько-німецьких церковних відносин у другій половині ХІ ст. Визначено ознаки стабілізації міждержавних відносини у цей період, розглянуто поморські походи 90-х років ХІ ст. як засіб покращення стосунків між польськими та німецькими церковними інституціями.

СКАНДИНАВСЬКО-, ФРИЗЬКО- ТА ФРАНКО-СЛОВ’ЯНСЬКА ТОРГІВЛЯ НА ТЕРЕНАХ ПОЛАБ’Я (VIII–ІХ СТ.)

У статті проаналізовано скандинавсько-, фризько- та франко-слов’янські торгівельні відносини VIII–IX ст. в контексті розвитку торгівлі на території Слов’янського Полаб’я. Визначено предмет полабського експорту та імпорту. Простежено зв’язок торгівлі з політичним та економічним розвитком регіону.

ПОЗИЦІЯ ПАПСЬКОЇ КУРІЇ ЩОДО ПИТАНЬ УСПАДКУВАННЯ УГОРСЬКОГО ТРОНУ НА ПОЧАТКУ XIV СТ.

Дана стаття висвітлює позицію папської курії під час боротьби династій Анжу, Пршемисловичів та Віттельсбахів за корону угорського королівства на початку XIV століття. Особлива увага приділяється діяльності папи Боніфація VIII, чия активна діяльність дозволила Карлу Роберту Анжуйському утвердитися на троні Угорщини.

Віктор Мельник. ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ МАГДЕБУРЗЬКОГО ПРАВА

У статті розкривається авторський погляд на перспективи політико-антропологічного дослідження магдебурзького права. Аналізується формування специфічної української традиції міського та місцевого самоуправління. Підкреслюється наявність давніх традицій українського міського устрою.

Перший друкований збірник статей з медієвістики “Записки Львівського медієвістичного клубу”.

З цієї вагомою подією ми вітаємо усіх учасників нашого товариства та закликаємо небайдужих долучатися до роботи нашої команди, адже існує ще безліч цікавого та недослідженого у цій таємничій епосі середніх віків!)
П.С. Особливу подяку виголошуємо Тарнавському Роману Богдановичу за титанічну роботу у підготовці та виданні цього збірника!!!

ЯКІ БУДІВЛІ ЗОБРАЖЕНО НА ВІДОМІЙ ПАНОРАМІ ГОГЕНБЕРГА? СЕРЕДМІСТЯ ЛЬВОВА.

Багато хто з Вас бачив цю відому та красиву панораму міста Львова початку XVII ст., але Ви й гадки не мали, які ж будівлі автор зобразив на гравюрі і чи вони існують до цих пір?) Вежі, храми, барбакани, дзвіниці і т.д. Тут є все!) Давайте ж разом розберемся у цій непростій задачі!)