СТАТУТ

СТАТУТ Науково-освітнього товариства «Львівський Медієвістичний Клуб» ПРЕАМБУЛА Історичне науково-освітнє товариство, яке отримало назву – “Львівський Медієвістичний Клуб” (надалі ЛМК), створене з метою поглиблення знань, покращення дисципліни і всебічного розвитку студентів та молодих учених. Підставою утворення і діяльності ЛМК є ініціатива студентів Львівського національного університету імені Івана Франка. Оригінал статуту зберігається у чинного Голови ЛМК. РОЗДІЛ…

Договір в Труа 21 травня 1421 р.

Договір в Труа 21 травня 1421 р. Agreement in Troyes. May 21, 1421 Автор – Дмитро Копилов, магістрант І року навчання історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Мирна угода в Труа була наслідком битви при Азенкурі 25 жовтня 1415 р. де французька 30 000 армія отримала нищівну поразку а також, політичних розбіжностей двох французьких партій (домів) Арманьяків і Бургіньонів,…

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ІВАНА ОГІЄНКА ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ 22-23 травня 2018 року на базі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка відбудеться VІІ Всеукраїнська археологічна студентська конференція “Археологічні дослідження в Україні: здобутки і перспективи”. Планується робота за такими напрямками: персоналії та методика археології; археологія первісності та раннього залізного віку;…

КНЯЗІВСЬКЕ «РОЗГИНАННЯ» ПСАЛТИРЯ АБО SORTES SANCTORUM НА РУСІ ХІІ–ХІІІ СТ.

КНЯЗІВСЬКЕ «РОЗГИНАННЯ» ПСАЛТИРЯ АБО SORTES SANCTORUM НА РУСІ ХІІ–ХІІІ СТ. КНЯЖЕСКОЕ «РАЗГИБАНИЕ» ПСАЛТИРЯ ИЛИ SORTES SANCTORUM НА РУСИ XII–XIII ВВ. ТHE PRINCELY «EXTENSION» OF THE PSALTER OR SORTES SANCTORUM IN RUS AT ХІІ–ХІІІ CENTURIES Автори – Микола БУЛАНИЙ, Крістіна ШАРИПОВА, Дніпровський національний університет імені О. Гончара. Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У…

ЗВІТ РОБОТИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ

ЗВІТ РОБОТИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ          Дорогі друзі, колеги, читачі, поціновувачі нашого клубу, раді представити вам звіт нашої річної роботи! Від часу нашої каденції пройшло трохи більше року. За цей час було багато подій, які як надихали нас, так і приносили розчарування…  Найважливіше те, що ми далі на плаву і продовжуємо працювати, і прагнемо до…

ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ»

ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ» ISSN 2520-2553 Запрошуємо авторів до публікації статей, рецензій та інших наукових матеріалів в третьому і четвертому випусках наукового журналу «Аннали юридичної історії», присвячених історії права слов’янських народів і держав з найдавніших часів до кінця ХХ століття. Журнал «Аннали юридичної історії» є науковим виданням з індексацією в наукометричної…

Війна в усвідомленні самурая

Війна в усвідомленні самурая Война в осознании самурая The war in awareness of samurai Автор – Гродзіцький Євген, бакалавр історії Львівського національного університету ім. Івана Франка У самурайському середовищі, ще з VII ст. існувало таке поняття, як “справедлива війна“. Мотиви цієї концепції були взяті в результаті зв’язків з Китаєм, та відповідно базувались на конфуціянських нормах. Зокрема, основи…

Звіт наукового семінару “Дослідження минулого в епоху мультидисциплінарності: Виклики і можливості”

В середу, 12 квітня в стінах Львівського університету відбулося чергове засідання Львівського медієвістичного клубу. Цього разу засідання проходило у формі наукового семінару, до якого долучились студенти кафедри археології та інших спеціальностей. Семінар було проведено в рамках програми розширення співпраці з іншими спеціалізаціями та залучення більшої кількості учасників до роботи клубу.

Семінар мав методологічний характер, студенти археологи та палеографи поділились методикою дослідження давньої історії крізь призму специфіки вивчення окремих джерел. В рамках зустрічі було поставлено питання про оновлення методологічних засад історичної науки на основі її введення до міждисциплінарного дискурсу.

ПРАВОВЫЕ РАЗЛИЧИЯ СРЕДНЕВЕКОВЫХ ЕВРОПЕЙСКИХ ГОРОДОВ: ИСТОКИ И РЕГИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ

В средневековой Европе сложилось несколько цивилизаций: западноевропейская, византийская, восточноевропейская и центральноевропейская.Последняя в процессе своего развития в культурном и социальном плане постепенно сближалась с западной, но, в силу более позднего «старта», влилась внее лишь в наше время. Из восточноевропейской с созданием ВКЛ выделилась западная часть (Поднепровье), в развитом средневековье воспринявшая некоторые западные черты. На остальной территории Восточной Европы сложилась российская цивилизация. Специфические черты указанных цивилизаций во многом
определялись формами городского права.

АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ Том 1. Номер 1, січень-березень 2017 ВИПУСК «ІСТОРІЯ ТА ГЕОГРАФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ПРАВА»

АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ. ВИПУСК «ІСТОРІЯ ТА ГЕОГРАФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ПРАВА» АННАЛЫ ЮРИДИЧЕСКОЙ ИСТОРИИ. ВЫПУСК «ИСТОРИЯ И ГЕОГРАФИЯ СРЕДНЕВЕКОВОГО ПРАВА» THE ANNALS  OF LEGAL HISTORY. ISSUE «THE HISTORY AND GEOGRAPHY OF THE MEDIEVAL LAW» Раді представити Вашій увазі вихід першого збірника “АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ. ВИПУСК «ІСТОРІЯ ТА ГЕОГРАФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ПРАВА» “.  АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ – український періодичний науковий журнал, присвячений…

ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ “ВІКІНГИ НА РУСІ ДО 882 РОКУ”

В Ладозі знайдені залишки різних дерев’яних споруд, серед яких є зрубні та каркасні типи. В залишках ладозьких споруд VIII – Х ст. виявлені буси, скло, формочки для лиття, кістки ( прикрашені різьбою), різноманітні вироби з бурштину та ремісничі інструменти. По знайдених корабельних заготівках не виключено, що в околицях Ладоги відбувалося виготовлення суден[36]. Ладога також була прогресуючим ремісничим центром, адже багато знайденої продукції має місцевих характер виготовлення, а знайдені великі партії товару (буси) вірогідно виготовлялися та готувалися для продажу. Виявлені монети зі Сходу ще раз підтверджують думку про широкомасштабну торгівлю.

Хто такі катари? Правда про “хранителів Священного Грааля”

Катарська доктрина передбачала якнайбільше відсторонення від світу, катари були зобов’язані привчати себе до найбільш суворих форм аскетизму. Суттєво, що такий суворий аскетизм не був імперативом для кожного віруючого, адже і серед катар ми бачимо певний розподіл. Катарські общини включали в себе дві категорії вірних: священиків, які вели аскетичне життя, та мирян, які жили звичайно, могли вступати у шлюб, займатись якимось ремеслом, мати власне майно і при цьому тільки старатись жити праведно і чесно. Перших називали «досконалими»: постійно одягнуті в чорне, вони жили дуже скромно, зберігали цілковиту доброчесність, були вегетаріанцями, і основним їхнім завданням було проповідування своєї віри. Цікаво, що «досконалим» міг стати як чоловік, так і жінка. Такий спосіб життя забезпечував їм звільнення душі після смерті тіла. Других називали просто віруючими, які не намагались наслідувати життя «досконалих», але надіялись, що віра останніх принесе спасіння і їм, тому вони повинні жити чесно, праведно і гідно поваги.