RECONSTRUCTION OF MILITARY EQUIPMENT OF BAGRATID ARMENIAN WARRIOR BETWEEN IX AND XIth CENTURIES

The best source for making a research into this issue is a relief of The Cathedral of the Holy Cross on Aghtamar Island, in Lake Van in eastern Turkey, is a medieval Armenian Apostolic cathedral, built as a palatine church for the kings of Vaspurakan. Have a look at this scene of the battle between David and Goliath from the cathedral. In my opinion, this relief is a perfect source for researching medieval armenian armour, because Goliath is dressed in two types of armour: lamellar (like a “poncho”) and scale. … More RECONSTRUCTION OF MILITARY EQUIPMENT OF BAGRATID ARMENIAN WARRIOR BETWEEN IX AND XIth CENTURIES

Ніколи не бийте палицею об дошку! Або ж як закликали людей до церкви у середньовічній Вірменії!?

Середньовічні вірменські священники , щоб закликати людей до церкви, били дерев’яними молоточками об грубу дерев’яну доску .Такий музичний інструмент носив назву “симантрон”.
Але чому мусульмани забороняли використання дзвонів? Чи взагалі були дзвони у середньовічній Вірменії?
І чому вірменські автори так негативно ставляться до цього музичного інструменту? … More Ніколи не бийте палицею об дошку! Або ж як закликали людей до церкви у середньовічній Вірменії!?

Правитель, якого нам бракує або, як вірменський цар дбав про бідних.

“Ашот ІІІ перевершив усіх своєю лагідністю і милосердям, бо збирав біля себе калік, кривих та сліпих, роблячи їх співрозмовниками на своїх бенкетах … Він пригощав їх зі своєї чаші, наповненої царським напоєм і випивав залишок вина, змішаний з гноєм від їх виразок. Він до того був щедрий до нужденних, що після смерті в його скарбницю не знайшлося навіть копійки; всі прикраси і коштовності з його палацу було роздано вбогим. І очистив він гріхи свої милостинею і співчуттям до бідним” … More Правитель, якого нам бракує або, як вірменський цар дбав про бідних.

Парадокс: Чому середньовічні вірменські закони про набуття права власності на скарб є ідентичні сучасним українським?

Давайте проведемо невеличкий експеримент. Нижче подано два уривки з нормативно-правових документів. Перший документ – уривок з Судебника Мхитара Гоша (вірменський збірник законів ХІІ ст.). Другий – це стаття 343 з цивільного кодексу України. Обидва документи розповідають нам про “набуття права власності на скарб” (Тобто, якщо Ви юний археолог і знайшли щось цінне у землі, то це законодавство повинне вказувати, який відсоток від знайденого йде Вам, а який державі). Для того, щоб спростити Вашу задачу, найважливіші моменти ми виділили жирним шрифтом і червоним кольором, щоб легше було порівнювати ці документи. Отож … … More Парадокс: Чому середньовічні вірменські закони про набуття права власності на скарб є ідентичні сучасним українським?

Проблема военной организации Багратидской Армении в IX-XI вв.: краткий очерк.

Ослабление Арабского халифата в конце IX в. позволило армянам, которые были в зависимости от Халифата в начале VIII в., создать свое независимое государство – Армянское (Анийское) царство (885-1045). Это событие резко изменило геополитическое положение как на Ближнем Востоке, так и на Кавказе. Перед Багратидами, царями Армении, остро встал вопрос защиты армянской государственности от территориальных посягательств со стороны Византии и Халифата. Это в свою очередь привело к созданию военной организации в Армении. Изучая данный вопрос мы рассмотрим не только формирования, численность и социальный состав армии, но и некоторые аспекты права на земельную собственность в Армении, как фундамент для организации армии [1, с. 5-6]. … More Проблема военной организации Багратидской Армении в IX-XI вв.: краткий очерк.

Тортури: елемент зв’язку між різними епохами та культурами? (Аналіз на основі середньовічного Закавказзя)

“…одним встромляли прут в нижній отвір [анус], інших саджали на загострений кіл; іншим за пазуху і на голову насипали з печі попіл з полум’яніючим вугіллям, а у деяких затягували заповітну частину тіла [чоловічий статевий орган] і підвішували на ньому високо, поки він повністю не відривався від тіла, після чого лише деякі залишалися в живих… … More Тортури: елемент зв’язку між різними епохами та культурами? (Аналіз на основі середньовічного Закавказзя)

Курс лекції з геополітичної історії Візантійської імперії у середині VIII ст. Лекція V: Візантійсько-хозарські стосунки. Арабо-хозарська війна 732-737 рр. та її наслідки.

Львівський медієвістичний клуб, разом з Мельницьким Тарасом (автор тексту), раді Вам представити короткий та водночас цікавий курс лекцій із геополітичної історії Візантійської імперії у середині VIII ст. Лекція написана у  співавторстві з Димидюком Дмитром. Метою даного курсу лекцій є ґрунтовно і всебічно оцінити зовнішньополітичну діяльність візантійського імператора Константина V (741-775), проаналізувати успіхи і невдачі його зовнішньої політики. Окрім цього ми розглянемо зовнішньополітичне … More Курс лекції з геополітичної історії Візантійської імперії у середині VIII ст. Лекція V: Візантійсько-хозарські стосунки. Арабо-хозарська війна 732-737 рр. та її наслідки.

Наталія Райтаровська. Культура Грузії – синтез близькосхідних і європейських традицій чи самобутня спадщина братніх народів? (загальний нарис)

Які асоціації викликає в нас слово «Грузія» – архітектура Сванетії, гостинність, вино, чоловічий хоровий спів. Грузія розташована на Кавказі, регіоні із своєрідним культурним розвитком та багатою історією, і який лежить на межі між Сходом та Заходом. Грузинська культура дещо запозичила від сусідів, пропустивши це крізь призму власної самобутності. Однозначної відповіді чи культура Грузії є самобутньою, чи цілком запозиченою немає – тут потрібно до кожної із областей країни застосовувати індивідуальний підхід. … More Наталія Райтаровська. Культура Грузії – синтез близькосхідних і європейських традицій чи самобутня спадщина братніх народів? (загальний нарис)

Димидюк Дмитро. Арабо-візантійське протистояння як чинник становлення Вірменської держави за правління Феодора Рштуні (639–658)

Димидюк Д. А. Арабо-візантійське протистояння як чинник становлення Вірменської держави за правління Феодора Рштуні (639–658) // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2015. – № 1145. – Серія «Історія». – Вип. 50. – C. 208–215. У статті розглядається історія Вірменської держави у VII столітті, а саме передумови та причини створення незалежної Вірменії … More Димидюк Дмитро. Арабо-візантійське протистояння як чинник становлення Вірменської держави за правління Феодора Рштуні (639–658)

Димидюк Дмитро. Вірмено-арабо-візантійські стосунки в період становлення Вірменського (Анійського) царства Багратидів в кінці ІХ ст.

Вірмено-арабо-візантійські стосунки в період становлення Вірменського (Анійського) царства Багратидів в кінці ІХ ст. Армяно-арабо-византийские отношения в период становления Армянского (Анийского) царства Багратидов в конце ІХ в. Armenian-Arab-Byzantine relations in the period of Armenian kingdom of Bagratid dynasty (IX century). Автор – Димидюк Дмитро, студент 4 курсу історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка. Друга половина ІХ … More Димидюк Дмитро. Вірмено-арабо-візантійські стосунки в період становлення Вірменського (Анійського) царства Багратидів в кінці ІХ ст.

Димидюк Дмитро. Періодизація історії Вірменії та народів Кавказу у другій половині VII – поч. VIII ст.

Автор – студент 4-ого курсу історичного факультету Димидюк Дмитро Умовно, історію незалежної Вірменії в VII ст., можна поділити на три періоди, а саме: 1) 639-658 рр. – Час здобуття Вірменією своєї незалежності від Візантії та Сасанідів. Період правління Теодореса Рштуні. Час найбільшого піднесеня Вірменії та військових сутичок між Візантією та Арабським Халіфатом. 2) 658-680 рр. … More Димидюк Дмитро. Періодизація історії Вірменії та народів Кавказу у другій половині VII – поч. VIII ст.

Дербент: Північні ворота арабо-перської цивілізації.

Місто має надзвичайно сильно вигідне географічне положення, адже розміщене у т. зв. Дербентському проході, котрий є притиснутий із східної сторони Каспійським морем, а із західної – Кавказькими горами. Ще Геродот, у своїй “Історії” згадує про Дербентський прохід, і говорить, що він зв’язує північний (кочівний) і південний (перський) світи. Саме цей прохід, давав змогу кочовим племенам без труднощів здійснювати кочові набіги у Персію (Іран), тим самим завдаючи значних збитків. … More Дербент: Північні ворота арабо-перської цивілізації.