«ФЕОДАЛЬНОЕ ПРАВО» ИЛИ «СРЕДНЕВЕКОВОЕ ПРАВО»: К ВОПРОСУ О ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКОЙ ОПРЕДЕЛЕННОСТИ

Историко-правовая наука, пожалуй, как никакая другая из юридических дисциплин, находится в  постоянном поиске наиболее точной терминологии, адекватно отражающей смысл и содержание изучаемых явлений. Этот не прекращающийся поиск вполне объясним самой природой истории права как науки одновременно юридической, то есть находящейся в дефинитивных координатах современного правоведения, и исторической, то есть связанной необходимостью строгого следования терминам, получившим определение в ту или иную эпоху в прошлом. В многоуровневой системе категорий, вошедших в понятийный аппарат истории права, особняком стоит группа дефиниций expost – понятий, получивших название в дальнейшем историческом процессе при осмыслении и концептуализации ушедших в прошлое явлений и процессов. К подобным понятиям относится и термин «средневековое право» [4, 5]. Казалось бы, вполнеочевидный с точки зрения общеизвестной периодизации истории термин должен был вполне органично войти в историко-правовую науку. Однако, в традицию историко-правовой науки советского периода, частично поддерживаемую и современными исследователями, вошло использование понятия «феодальное право» для обозначения всех правовых явлений соотносимых с определенной общественно-экономической формацией. … More «ФЕОДАЛЬНОЕ ПРАВО» ИЛИ «СРЕДНЕВЕКОВОЕ ПРАВО»: К ВОПРОСУ О ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКОЙ ОПРЕДЕЛЕННОСТИ

Advertisements

РИМСКОЕ ПРАВО: ВЗГЛЯДЫ НА РЕЦЕПЦИЮ

Следует подчеркнуть, что в юриспруденции предметом рецепции явилось преимущественно римское частное право. Наоборот, римское публичное право «умерло с падением Рима». Однако с тех времён и до наших дней в публичном праве многих стран создаются и действуют Сенаты как верхние палаты парламентов (Италия, США, Франция и др.), а также все еще существует изобретенный римлянами титул императора (Япония). Издревле были взяты на вооружение и многие другие названия римских публично-правовых институтов (деликтология от delictum, например). Вместе с тем необходимо понимать, что эти заимствованияникак не являются истинным «воскрешением римских государственных учреждений» … More РИМСКОЕ ПРАВО: ВЗГЛЯДЫ НА РЕЦЕПЦИЮ

РЕКОНСТРУКЦІЯ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ СКАНДИНАВІЇ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ІСЛАНДСЬКИХ САГ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Звичаєве право в Скандинавії є важливим структурним елементом середньовічного права Європи, оскільки сягало своїми коренями традицій давньогерманського права та мало суттєвий вплив на генезу правової системи Руської держави та окремих країн Західної Європи. При цьому, на відміну від Русі, писемних джерел, які б ілюстрували суспільне життя Скандинавських королівств є доволі багато. Більшість з цих джерел датуються більш пізнім часом, оскільки латинська абетка була пристосована до давньоскандинавської мови лише в ХІ ст. Звісно, що інформацію з цих джерел не можна сприймати дослівно, оскільки такі свідчення є ретроспективними і відображають скоріше атмосферу того часу, в якому вони творились, аніж того, про який говорить автор. Однак, часто в основі саг, особливо легендарних, лежали епічні твори, які побутували досить довгий час в усній формі і базувались на реальних історичних подіях. … More РЕКОНСТРУКЦІЯ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ СКАНДИНАВІЇ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ІСЛАНДСЬКИХ САГ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

ЗНАЧЕНИЕ И МЕСТО СТАТУТА 1566 ГОДА В ПРАВОВОМ РАЗВИТИИ ВЕЛИКОГО КНЯЖЕСТВА ЛИТОВСКОГО

Положения и нормы Статута 1566 года свидетельствовали о новом этапе государственно-правового развития Великого Княжества Литовского, которое происходило под сильным влиянием политико-правовой мысли. В нем весьма разумно были совмещены собственные теоретико-правовые и правоприменительные наработки с ебщеевропейскими достижениями в сфере права. Именно поэтому Статут долгое время служил примером и образцом систематизации законодательства. Многие его положения опережали свое время и имели ярко выраженный программный характер, ориентированный на будущее, что выводило его в число самых прогрессивных европейских законов своего времени. … More ЗНАЧЕНИЕ И МЕСТО СТАТУТА 1566 ГОДА В ПРАВОВОМ РАЗВИТИИ ВЕЛИКОГО КНЯЖЕСТВА ЛИТОВСКОГО

АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ Том 1. Номер 1, січень-березень 2017 ВИПУСК «ІСТОРІЯ ТА ГЕОГРАФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ПРАВА»

АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ. ВИПУСК «ІСТОРІЯ ТА ГЕОГРАФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ПРАВА» АННАЛЫ ЮРИДИЧЕСКОЙ ИСТОРИИ. ВЫПУСК «ИСТОРИЯ И ГЕОГРАФИЯ СРЕДНЕВЕКОВОГО ПРАВА» THE ANNALS  OF LEGAL HISTORY. ISSUE «THE HISTORY AND GEOGRAPHY OF THE MEDIEVAL LAW» Раді представити Вашій увазі вихід першого збірника “АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ. ВИПУСК «ІСТОРІЯ ТА ГЕОГРАФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ПРАВА» “.  АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ – український періодичний науковий журнал, присвячений … More АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ Том 1. Номер 1, січень-березень 2017 ВИПУСК «ІСТОРІЯ ТА ГЕОГРАФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ПРАВА»

НАБІР СТАТЕЙ ДО ПЕРШОГО ВИПУСКУ НАУКОВОГО ЗБІРНИКА “ІСТОРІЯ ТА ГЕОГРАФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ПРАВА”

ЛЬВІВСЬКИЙ МЕДІЄВІСТИЧНИЙ КЛУБ  ОГОЛОШУЄ ПРО НАБІР СТАТЕЙ ДО ПЕРШОГО ВИПУСКУ НАУКОВОГО ЗБІРНИКА “ІСТОРІЯ ТА ГЕОГРАФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ПРАВА” Комісія з вивчення історії середньовічного права Львівського медієвістичного клубу виступає ініціатором створення міждисциплінарного періодичного наукового збірника “Історія та географія середньовічного права”, основним завданням якого є відображення науково-дослідних планів Комісії, публікація високоякісних наукових праць українських вчених, рецензування та реферування актуальних … More НАБІР СТАТЕЙ ДО ПЕРШОГО ВИПУСКУ НАУКОВОГО ЗБІРНИКА “ІСТОРІЯ ТА ГЕОГРАФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ПРАВА”

Створення комісії з вивчення історії середньовічного права

Організація науково-дослідної роботи, спрямованої на вивчення рецепції римського, магдебурзького права в середньовічній Центрально-Східній Європі та пошук нових архівних матеріалів, що відображають історію взаємодії звичаєвого та писаного права в Україні XIII-XVIII століть. Акцент у роботі Комісії буде зроблено на історико-правничому осмисленні української політичної культури та вивченні європейського характеру української правосвідомості. При цьому, діяльність Комісії не обмежена географічно. В сферу її інтересів входитиме середньовічний етап розвитку всіх існуючих правових систем. … More Створення комісії з вивчення історії середньовічного права

Віктор Мельник. НАЙСТАРІША РЕСПУБЛІКА: ПРАВОВА СИСТЕМА САН-МАРІНО ВІД СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ДО НОВОГО ЧАСУ

Сан-Маріно, хоч і маленька країна, але є яскравим прикладом для України. Сан-Маріно — це один із найбільш гармонічних прикладів вдалого поєднання корпоративного і державного секторів у економіці. Гармонія між корпоративізмом і державним сектором забезпечує рівень ВВП в 44 605 доларів США на душу населення. Вона підкріплена міцним і стійким конституційним законодавством, що виступає у масовій свідомості єдиним і головним регулятором суспільних відносин. … More Віктор Мельник. НАЙСТАРІША РЕСПУБЛІКА: ПРАВОВА СИСТЕМА САН-МАРІНО ВІД СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ДО НОВОГО ЧАСУ

Віктор Мельник. Болівія: політична історія та конституційне право

У квітні 2016 року була опублікована книжка В. М. Мельника — “Болівія: політична історія та конституційне право” (Вінниця: Друкарня ВНМУ ім. М. І. Пирогова, 2016. — 30 с.). Вона стала першим в Україні науковим дослідженням у галузі публічного права Болівії. … More Віктор Мельник. Болівія: політична історія та конституційне право

Віктор Мельник. ПРАВО НА ТЕРИТОРІЇ БОЛІВІЇ У ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Політична історія Болівії має розглядатись невід’ємно від правової. В сучасному середовищі українських політологів та спеціалістів з міжнародних відносин Болівія і досі залишається “terra incognita”. Разом із тим, слід розуміти, що вивчення та аналіз болівійської історії мають велике значення в цілісному контексті історичного процесу Південної Америки. … More Віктор Мельник. ПРАВО НА ТЕРИТОРІЇ БОЛІВІЇ У ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

“ОДИН БОГ, ОДИН ІМПЕРАТОР, ОДИН ЗАКОН”. ВЛАДА ЗАКОНУ В ЧАСИ ЮСТИНІАНА І: ТОРЖЕСТВО ТИРАНІЇ ЧИ РОЗУМУ?

Петро Саватій (справжнє ім’я Юстиніана) – один з найвідоміших візантійських імператорів, людина дуже цікава і амбітна, «імператор, який ніколи не спить», а в творі Прокопія Кессарійського «Таємна історія» зображений демоном (!)… А ще Юстиніан був «живим законом», про що піде мова далі.

Цьому поняттю передували певні політичні та економічні зміни в державному устрої. Так, криза рабовласницького господарства, з якою зіткнулась Пізня Римська імперія в середині ІІІ ст. «викликала необхідність консолідації великих рабовласників і встановлення диктатури імператора»[5, ст.18]. Власне, це було спробою рабовласників підтримати хиткий рабовласницький устрій за допомогою строгої централізації. Удальцова зазначає, що «в IV – VI ст. імператори все більше і більше намагались стати найвищим законодавчим авторитетом і єдиними творцями всіх нових законів»[6, ст. 6]. … More “ОДИН БОГ, ОДИН ІМПЕРАТОР, ОДИН ЗАКОН”. ВЛАДА ЗАКОНУ В ЧАСИ ЮСТИНІАНА І: ТОРЖЕСТВО ТИРАНІЇ ЧИ РОЗУМУ?