Лекція Яреми ІВАНЦІВА на тему: “Історична реконструкція – від любителя до науковця”

Львівський медієвістичний клуб Кафедра історії середніх віків та візантиністики Клуб військово-історичної реконструкції “Чорна Галич” Звіт з лекції Яреми ІВАНЦІВА на тему: Історична реконструкція – від любителя до науковця Зустріч відбулася 6 листопада (понеділок) о  13-30. Місце зустрічі – 336 ауд. Головний корпус ЛНУ ім. І. Франка (вул. Університетська 1) Лектор – Ярема Іванців, очільник клубу реконструкторів “Чорна Галич”. Вже…

Військові можливості флоту вікінгів

 Військові можливості флоту вікінгів Military capabilities  of the vikings fleet Автор – Базюк Христина, студентка-магістр історичного факульту ЛНУ ім.І.Франка Основним військовим формуванням вікінгів був ледунг («leiðangr») – місцеве рекрутоване військо боєздатних чоловіків, яке було переважно морською силою, «бо єдиними воїнами, яких можна уявити в тому суспільстві, були моряки»[1]. Спершу участь у військово-морських силах була добровільною. Тільки згодом ланд-конунґи поступово…

ЛЕКЦІЯ “Історична реконструкція: від любителя до науковця”.

Запрошуємо усіх бажаючих на лекцію Яреми Іванціва, голови клубу реконструкторів “Чорна Галич” Історична реконструкція: від любителя до науковця Коли? – 6 листопада, понеділок о 13.30 . Де? – в ЛНУ ім. І Франка (головний корпус, 3 поверх, 336 ауд.), вул. Університетська 1. Хто? – Ярема Іванців, голова клубу реконструкторів “Чорна Галич” Що ви знаєте про реконструкцію?…

“Смерть” в самурайському середовищі

Сприйняття смерті для буші було дещо особливим і заслуговує уваги, та детального вивчення цього питання. Традиційний обряд харакірі чи будь який подвиг, який могли вчинити самураї, нехтуючи своїм життям, мали під собою певний мотиваційний ґрунт. Практично, мотиви відносно сприйняття життя і смерті формувалися на релігійних світоглядах. Самураї в середньовічній Японії (як вже зазначалося в попередній статті), сповідували шінтоїзм, буддизм і конфуціянство. Так, чи інакше кожна з цих релігій вплинула на менталітет лицарів середньовічної Японії і на сприйняття смерті зокрема.

ВООРУЖЕНИЕ АРМИИ  БАГРАТИДСКОЙ АРМЕНИИ (КОНЕЦ IX – СЕРЕДИНА ХI В.). MILITARY EQUIPMENT OF THE ARMY OF  BAGRATID ARMENIA (END OF IX – MIDDLE OF XI c.). ОЗБРОЄННЯ АРМІЇ  БАГРАТИДСЬКОЇ ВІРМЕНІЇ (КІНЕЦЬ ІХ – СЕРЕДИНА ХІ СТ.)

The history of early medieval Armenia (VII–XI centuries) is often studied in the context of struggle between Byzantine Empire and the Arab Caliphate for Armenia and the Caucasus in general. When the Caliphate began to win this fight, as for example at the beginning of the VIII сentury, Armenia immediately became a part of Caliphate. However, the strengthening of Byzantium and the Arabs weakening in the second half of the ninth century led to the change of geopolitical situation in the Caucasus, which allowed Armenians to create an independent Armenian state (884/886–1045/1064). 

On the basis of historical documents, archaeological and illustrated sources we investigated body armor of the Armenian nobility such as helmets, shields and lamellar, mail and scale armor. The article gives the general characteristics of popularity of a particular protective equipment, and described their quality characteristics. 

We examined the approximate number of types of weapons and analyzed the most popular ones that are frequently mentioned in the sources (swords, bows, spears, slings, etc.). We will dwell upon the right of land ownership as the main source of income for small nobility for procurement of arms and consider the main centers of production of military equipment.  We estimated the Byzantine-Arab influences on military affairs in medieval Armenia. General overview of military equipment of the Armenian soldier was created. 

Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 3

Згідно з джерел, відома інформація про виникнення в Європі держави, посольство з якої в 839 році було з народу рос та мало правителя, який носив титул «каган», відповідно держава повинна була мати назву – каганат. В даній статті увага буде акцентована на найголовніших елементах, які дають підстави охарактеризувати Руський каганат як певне державне утворення.

RECONSTRUCTION OF MILITARY EQUIPMENT OF BAGRATID ARMENIAN WARRIOR BETWEEN IX AND XIth CENTURIES

The best source for making a research into this issue is a relief of The Cathedral of the Holy Cross on Aghtamar Island, in Lake Van in eastern Turkey, is a medieval Armenian Apostolic cathedral, built as a palatine church for the kings of Vaspurakan. Have a look at this scene of the battle between David and Goliath from the cathedral. In my opinion, this relief is a perfect source for researching medieval armenian armour, because Goliath is dressed in two types of armour: lamellar (like a “poncho”) and scale.

АРМІЯ В ІКОНОБОРСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ ВІЗАНТІЙСЬКИХ ІМПЕРАТОРІВ. Частина ІI.

На сучасному етапі проблема вивчення діяльності армії під час релігійного конфлікту довкола ікон, залишає декілька невирішених запитань. Зокрема історики не можуть дійти згоди стосовно того, що спонукало армію до боротьби проти монастирів: авторитет імператорів, неприязнь частини солдат до вшанування ікон чи меркантильні бажання військової верхівки збагатитися за їх рахунок. На нашу думку інформація про гоніння армії проти монахів, була відверто перебільшеною православними хроністами та істориками, що співчували захисникам ікон. Інша крайність, що простежувалася у працях окремих радянських істориків стосовно пояснення іконоборських настроїв армії, як своєрідного засобу для військової верхівки заволодіти монастирськими багатствами та землями також є гіперболізацією. Звичайно монастирі та монахи постраждали від іконоборської політики імператорів, але слід зауважити, що вони часто виступали, як крупні землевласники й були інтегровані у загальноімперську систему господарства, відповідно знищення монастирів та надмірно активна передача їх земель та іншої власності могла з одного боку посилити роль військової еліти, а з іншої зменшити ефективність господарства держави, що не входило у плани Льва ІІІ та Костянтина V. Така практика гіпотетично могла бути вигідною на користь Льва V, котрий потребував сильних союзників, але не для перших імператорів ісаврійської династії.

Що об’єднує Юстиніана І та Беніто Муссоліні?

На перший поглад може здатися, що візантійського імператора VІ ст. Юстиніана І та лідера фашистів міжвоєнного періоду ХХ ст. Беніто Муссоліні нічого не об’єднує. Чи справді це так? Спробуємо зараз визначити.

ШЛЯХ САЛАДІНА ДО ВЛАДИ

Так, у віці 35-ти років, Саладін зайняв єгипетський трон, ставши султаном Єгипту. Він заснував свою власну династію Айюбідів. Саладін продемонстрував, що він був достойний відігравати велику роль на світовій арені, і держави хрестоносців віднині нажили собі хитрого і небезпечного