ВЕЛІЗАРІЙ ТА НАРСЕС, ЯК ПРЕДСТАВНИКИ РИМСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ШКОЛИ (ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА)

Велізарій, відомий візантійський полководець періоду раннього Середньовіччя, став одним з прикладів впливу «привиду театру». Навіть компетентні фахівці у галузі військової історії часто переоцінюють заслуги Велізарія, при цьому часто забуваючи, що «все пізнається в порівнянні».
Велізарій розпочав свою службу звичайним солдатом «списником» (doryphoroi) в імператорській гвардії. До цього підрозділу відбирали фізично витривалих, сильних духом та тілом кандидатів. Перший досвід командування окремим тактичним підрозділом Велізарій отримав у 526 р., коли він разом з іншим «списником», Сітою, очолили рейд в один з регіонів Сасанідського царства. Хоч операція закінчилась невдало, але здібності молодого військового швидко потрапили під увагу командування: вже в 530 р. імператор Юстиніан призначив Велізарія «капітаном Сходу» (magister militum per Orientem) – командиром однієї з п’яти діючих на той момент армій. Важко пояснити таке рішення імператора іншими причинами, крім особистої симпатії. З часом виявилось, що ставка Юстініана цілком і повністю виправдалась, оскільки успішні дії Велізарія проти сасанідської армії в 530 –32 рр. дозволили імператору укласти вигідний мир. … More ВЕЛІЗАРІЙ ТА НАРСЕС, ЯК ПРЕДСТАВНИКИ РИМСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ШКОЛИ (ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА)

НІЧ СКОРБОТИ: НЕДООЦІНКА КОНКІСТАДОРІВ ЧИ НАРОДНИЙ ГНІВ НЕ СПИНИТИ?

Відкриття Нового Світу іспанцями фактично перегорнуло середньовічну сторінку в історії людства. Появилась величезна маса територій, в боротьбу за володіння якими невдовзі втрутились великі європейські держави, як от Португалія, Англія, і звісно ж Іспанія. В цей же час на нових теренах існували різні племінні угрупування і державні утворення. Важко назвати якийсь один чинник, який вплинув на хід історії обох Америк, чи то ментальність, вірування або зброя. Важливим є питання – чи був місцевий спротив завойовникам, чи справді заокеанські землі були завойовані конкістадорами не злізаючи з коня? Істину завжди важко знайти, проте історик має прагнути описати минуле хоча б так, щоб це могло бути насправді. … More НІЧ СКОРБОТИ: НЕДООЦІНКА КОНКІСТАДОРІВ ЧИ НАРОДНИЙ ГНІВ НЕ СПИНИТИ?

АРМІЯ В ІКОНОБОРСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ ВІЗАНТІЙСЬКИХ ІМПЕРАТОРІВ. Частина ІI.

На сучасному етапі проблема вивчення діяльності армії під час релігійного конфлікту довкола ікон, залишає декілька невирішених запитань. Зокрема історики не можуть дійти згоди стосовно того, що спонукало армію до боротьби проти монастирів: авторитет імператорів, неприязнь частини солдат до вшанування ікон чи меркантильні бажання військової верхівки збагатитися за їх рахунок. На нашу думку інформація про гоніння армії проти монахів, була відверто перебільшеною православними хроністами та істориками, що співчували захисникам ікон. Інша крайність, що простежувалася у працях окремих радянських істориків стосовно пояснення іконоборських настроїв армії, як своєрідного засобу для військової верхівки заволодіти монастирськими багатствами та землями також є гіперболізацією. Звичайно монастирі та монахи постраждали від іконоборської політики імператорів, але слід зауважити, що вони часто виступали, як крупні землевласники й були інтегровані у загальноімперську систему господарства, відповідно знищення монастирів та надмірно активна передача їх земель та іншої власності могла з одного боку посилити роль військової еліти, а з іншої зменшити ефективність господарства держави, що не входило у плани Льва ІІІ та Костянтина V. Така практика гіпотетично могла бути вигідною на користь Льва V, котрий потребував сильних союзників, але не для перших імператорів ісаврійської династії. … More АРМІЯ В ІКОНОБОРСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ ВІЗАНТІЙСЬКИХ ІМПЕРАТОРІВ. Частина ІI.

АРМІЯ В ІКОНОБОРСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ ВІЗАНТІЙСЬКИХ ІМПЕРАТОРІВ (Частина І.

У дослідженні акцентується увага на тому, що армія не завжди підтримувала політику імператорів-іконоборців, а в окремих випадках виступала на захист ікон. У статті визначено, що перші представники ісаврійської династії використовуючи власний авторитет і зовнішньополітичні успіхи перетворили армію на соціальну базу для популяризації іконоборських ідей. У свою чергу імператор Лев V Вірменин не виступав, як ініціатор іконоборських настроїв серед військових, а був виразником опозиційного відношення армії до ікон. … More АРМІЯ В ІКОНОБОРСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ ВІЗАНТІЙСЬКИХ ІМПЕРАТОРІВ (Частина І.

Що об’єднує Юстиніана І та Беніто Муссоліні?

На перший поглад може здатися, що візантійського імператора VІ ст. Юстиніана І та лідера фашистів міжвоєнного періоду ХХ ст. Беніто Муссоліні нічого не об’єднує. Чи справді це так? Спробуємо зараз визначити. … More Що об’єднує Юстиніана І та Беніто Муссоліні?

СКАНДИНАВСЬКО-, ФРИЗЬКО- ТА ФРАНКО-СЛОВ’ЯНСЬКА ТОРГІВЛЯ НА ТЕРЕНАХ ПОЛАБ’Я (VIII–ІХ СТ.)

У статті проаналізовано скандинавсько-, фризько- та франко-слов’янські торгівельні відносини VIII–IX ст. в контексті розвитку торгівлі на території Слов’янського Полаб’я. Визначено предмет полабського експорту та імпорту. Простежено зв’язок торгівлі з політичним та економічним розвитком регіону. … More СКАНДИНАВСЬКО-, ФРИЗЬКО- ТА ФРАНКО-СЛОВ’ЯНСЬКА ТОРГІВЛЯ НА ТЕРЕНАХ ПОЛАБ’Я (VIII–ІХ СТ.)

Історичні передумови формування самурайського прошарку

Японське слово “самурай” (яке походить від глагола “сабурау”, тобто “служити, охороняти”) має багато значень і смислових граней. Спочатку слово “самурай” мало значення “особистий слуга”, або “особистий охоронець”, “охоронець”, “озброєний вартовий”. В X ст. цим словом почали називати професійних воїнів невисокого звання, які знаходились на службі в імператора, і аж ніяк не вершників-аристократів, як було пізніше. Воїни, які належали до вищих прошарків японського суспільства, тоді іменували “бусі”. Термін “бусі” з’явився в період Нара (710-784), а раніше існувала назва “мононофу”. З часом, однак, слово “самурай” стало синонімом слова “бусі”, і незнатні воїни почали називати себе і “самурай” і “бусі”, поки слово “самурай” не витіснило повністю слово “бусі” [1]. Самураїв можна розглядати, як слугу феодала, який охороняв його помістя, його майно, його самого. Тут, аналогію можна провести із скандинавськими “хускарлами”, які в XI ст. розглядались в феодальній системі, як воїни, які служили тільки при дворі феодала [2]. … More Історичні передумови формування самурайського прошарку

ЧОМУ ХАЛІФАТ ПЕРЕМІГ? (ПРИЧИНИ ВТРАТИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ВІРМЕНІЄЮ НА ПОЧАТКУ VIII ст.)

У статті розглянуто становище Вірменії наприкінці VII – на початку VIII ст. крізь призму боротьби Візантійської імперії та Арабського халіфату за територію Кавказу. З’ясовано причини, які призвели до втрати Вірменією своєї державності, зокрема, наголошено на ролі в цьому “нахічеванського спалення нахарарів” 705 р. Охарактеризовано становище Вірменії в складі Арабського халіфату та причини, які дали змогу вірменам наприкінці IX ст. відновити свою державність. … More ЧОМУ ХАЛІФАТ ПЕРЕМІГ? (ПРИЧИНИ ВТРАТИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ВІРМЕНІЄЮ НА ПОЧАТКУ VIII ст.)

ПОЗИЦІЯ ПАПСЬКОЇ КУРІЇ ЩОДО ПИТАНЬ УСПАДКУВАННЯ УГОРСЬКОГО ТРОНУ НА ПОЧАТКУ XIV СТ.

Дана стаття висвітлює позицію папської курії під час боротьби династій Анжу, Пршемисловичів та Віттельсбахів за корону угорського королівства на початку XIV століття. Особлива увага приділяється діяльності папи Боніфація VIII, чия активна діяльність дозволила Карлу Роберту Анжуйському утвердитися на троні Угорщини. … More ПОЗИЦІЯ ПАПСЬКОЇ КУРІЇ ЩОДО ПИТАНЬ УСПАДКУВАННЯ УГОРСЬКОГО ТРОНУ НА ПОЧАТКУ XIV СТ.

Військово-історична реконструкція середньовіччя, як інструмент розвитку суспільства (звіт з лекції)

Львівський медієвістичний клуб Наукове товариство історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Кафедра історії середніх віків та візантиністики Військово-історична дружина Чорна Галич Звіт з відкритого засідання Львівського медієвістичного клубу на тему: Військово-історична реконструкція середньовіччя, як інструмент розвитку суспільства Лектор – Ярема Іванців (очільник клубу реконструкторів “Чорна Галич”) Розвиток суспільства, це розвиток конкретної людини. Розвиваючи себе і людей … More Військово-історична реконструкція середньовіччя, як інструмент розвитку суспільства (звіт з лекції)

ЛЕКЦІЯ: Військово-історична реконструкція середньовіччя, як інструмент розвитку суспільства

Відкрите засідання Львівського медієвістичного клубу
на тему:

Військово-історична реконструкція середньовіччя, як інструмент розвитку суспільства

Зустріч відбудеться 7 жовтня (п’ятниця) о 10-10.
Місце зустрічі – 313 ауд. Головний корпус ЛНУ ім. І. Франка (вул. Університетська 1)
Лектор – Ярема Іванців, очільник клубу реконструкторів “Чорна Галич”. … More ЛЕКЦІЯ: Військово-історична реконструкція середньовіччя, як інструмент розвитку суспільства

АССАСИНИ, АБО ЛЮСТРАЦІЯ ПО-МУСУЛЬМАНСЬКИ

Валар моргуліс друзі. Історія цікава тим, що містить чимало містифікацій, документальних провалів, які приходиться заповнювати історіографією наступного періоду. Але важливе також і те, що кожен може знайти в історії щось своє. Серед всього цього захоплюючими є й історії орденів. Протягом середньовіччя створювались і розпадались безліч таких спільнот як у Європі, так і на Близькому Сході. Їхня суть була різноманітною: від суто військових формувань до аскетичних. Серед них, за поширеними оповідками, була одна, яка вела політику через фізичне усунення своїх недругів. … More АССАСИНИ, АБО ЛЮСТРАЦІЯ ПО-МУСУЛЬМАНСЬКИ