ВООРУЖЕНИЕ АРМИИ  БАГРАТИДСКОЙ АРМЕНИИ (КОНЕЦ IX – СЕРЕДИНА ХI В.). MILITARY EQUIPMENT OF THE ARMY OF  BAGRATID ARMENIA (END OF IX – MIDDLE OF XI c.). ОЗБРОЄННЯ АРМІЇ  БАГРАТИДСЬКОЇ ВІРМЕНІЇ (КІНЕЦЬ ІХ – СЕРЕДИНА ХІ СТ.)

The history of early medieval Armenia (VII–XI centuries) is often studied in the context of struggle between Byzantine Empire and the Arab Caliphate for Armenia and the Caucasus in general. When the Caliphate began to win this fight, as for example at the beginning of the VIII сentury, Armenia immediately became a part of Caliphate. However, the strengthening of Byzantium and the Arabs weakening in the second half of the ninth century led to the change of geopolitical situation in the Caucasus, which allowed Armenians to create an independent Armenian state (884/886–1045/1064). 

On the basis of historical documents, archaeological and illustrated sources we investigated body armor of the Armenian nobility such as helmets, shields and lamellar, mail and scale armor. The article gives the general characteristics of popularity of a particular protective equipment, and described their quality characteristics. 

We examined the approximate number of types of weapons and analyzed the most popular ones that are frequently mentioned in the sources (swords, bows, spears, slings, etc.). We will dwell upon the right of land ownership as the main source of income for small nobility for procurement of arms and consider the main centers of production of military equipment.  We estimated the Byzantine-Arab influences on military affairs in medieval Armenia. General overview of military equipment of the Armenian soldier was created.  … More ВООРУЖЕНИЕ АРМИИ  БАГРАТИДСКОЙ АРМЕНИИ (КОНЕЦ IX – СЕРЕДИНА ХI В.). MILITARY EQUIPMENT OF THE ARMY OF  BAGRATID ARMENIA (END OF IX – MIDDLE OF XI c.). ОЗБРОЄННЯ АРМІЇ  БАГРАТИДСЬКОЇ ВІРМЕНІЇ (КІНЕЦЬ ІХ – СЕРЕДИНА ХІ СТ.)

Advertisements

Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 2

Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 2 Викинги на Руси до 882 года: каганат Руси. Часть 2 Vikings on Rus’ until 882: Rus’ Khaganate. Part 2 Автор – Гамма Юлія, бакалавр історії Львівського національного університету ім. Івана Франка Дана стаття присвячена етимології головних термінів та понять, які використані при дослідженні теми. Етимологія – це наука, … More Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 2

Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 1

Руський каганат – державне утворення першої половини ІХ ст., яке хронологічно передувало, як прийнято вважати, Руській державі. На сьогодні немає єдиної, чіткої думки стосовно даного утворення, а актуальність питання не зникає вже не одне століття.

В даній статті звернемо свою увагу на джерельну базу даного питання, яка є досить великою, але свій початок  бере саме з писемних. Вони є основоположними при формуванні загального уявлення про можливі історичні події на тій чи іншій території. … More Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 1

ЗВІТ З КРУГЛОГО СТОЛУ: “ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ”.

На круглому столі польські професори торкнулися важливих питань розвитку візантиністики. Професор Пьотр Щур розповів про появу та поширення християнства у ранній Візантійській імперії. Причиною “Констянтинового перевороту”, на думку доповідача, було те, що нова релігія змогла консолідувати розрізнене населення Імперії. Водночас, василевс ставав намісником Бога на землі, а отже його влада обожествлялась. Водночас, це був час “революції гуманності”, адже нова релігія пропагувала рівність усіх прошарків населення перед Богом, а інстиут рабства відходив у минуле. Був наведений цікавий факт, що в Антіохії в 60-80 рр. IV ст. половину населення становили християни, а іншу – язичники. … More ЗВІТ З КРУГЛОГО СТОЛУ: “ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ”.

КРУГЛИЙ СТІЛ: “ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ”.

Який вплив має патристика на сьогодення? Що нового внесли Отці Церкви у християнську філософію та що є актуальним з цього сьогодні? Як рання Візантія впливає на нас та де шукати її впливи? Відповіді на ці та інші питання ви зможете отримати на нашому круглому столі від фахових польських професорів з Католицького університету (м. Люблін, Польща). … More КРУГЛИЙ СТІЛ: “ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ”.

ПРАВОВЫЕ РАЗЛИЧИЯ СРЕДНЕВЕКОВЫХ ЕВРОПЕЙСКИХ ГОРОДОВ: ИСТОКИ И РЕГИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ

В средневековой Европе сложилось несколько цивилизаций: западноевропейская, византийская, восточноевропейская и центральноевропейская.Последняя в процессе своего развития в культурном и социальном плане постепенно сближалась с западной, но, в силу более позднего «старта», влилась внее лишь в наше время. Из восточноевропейской с созданием ВКЛ выделилась западная часть (Поднепровье), в развитом средневековье воспринявшая некоторые западные черты. На остальной территории Восточной Европы сложилась российская цивилизация. Специфические черты указанных цивилизаций во многом
определялись формами городского права. … More ПРАВОВЫЕ РАЗЛИЧИЯ СРЕДНЕВЕКОВЫХ ЕВРОПЕЙСКИХ ГОРОДОВ: ИСТОКИ И РЕГИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ

ПОВІДОМЛЕННЯ ГРАФІТІ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ХІ СТ. ПРО РУСЬКИХ КНЯЗІВ

Дана стаття має синтетичний та узагальнюючий характер і розрахована на широке коло читачів. В ній на основі аналізу досліджень фахівців з політичної та культурної історії Київської Русі подано результати пошуків ідентифікації київських, переяславських та чернігівських князів, їх родичів та політичних подій, пов’язаних з ними з ХІ ст., які згадуються у графіті собору св. Софії у Києві. … More ПОВІДОМЛЕННЯ ГРАФІТІ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ХІ СТ. ПРО РУСЬКИХ КНЯЗІВ

ВЕЛІЗАРІЙ ТА НАРСЕС, ЯК ПРЕДСТАВНИКИ РИМСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ШКОЛИ (ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА)

Велізарій, відомий візантійський полководець періоду раннього Середньовіччя, став одним з прикладів впливу «привиду театру». Навіть компетентні фахівці у галузі військової історії часто переоцінюють заслуги Велізарія, при цьому часто забуваючи, що «все пізнається в порівнянні».
Велізарій розпочав свою службу звичайним солдатом «списником» (doryphoroi) в імператорській гвардії. До цього підрозділу відбирали фізично витривалих, сильних духом та тілом кандидатів. Перший досвід командування окремим тактичним підрозділом Велізарій отримав у 526 р., коли він разом з іншим «списником», Сітою, очолили рейд в один з регіонів Сасанідського царства. Хоч операція закінчилась невдало, але здібності молодого військового швидко потрапили під увагу командування: вже в 530 р. імператор Юстиніан призначив Велізарія «капітаном Сходу» (magister militum per Orientem) – командиром однієї з п’яти діючих на той момент армій. Важко пояснити таке рішення імператора іншими причинами, крім особистої симпатії. З часом виявилось, що ставка Юстініана цілком і повністю виправдалась, оскільки успішні дії Велізарія проти сасанідської армії в 530 –32 рр. дозволили імператору укласти вигідний мир. … More ВЕЛІЗАРІЙ ТА НАРСЕС, ЯК ПРЕДСТАВНИКИ РИМСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ШКОЛИ (ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА)

Перший християнський імператор

Навряд чи у всій церковної історії можна вказати іншу особистість, яка викликала б настільки різноманітний і багатогранний інтерес до себе, і в той же час піддавалася б суперечливому обговоренню та оцінці, як особистість першого християнського імператора св. Костянтина Великого … More Перший християнський імператор

АРМІЯ В ІКОНОБОРСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ ВІЗАНТІЙСЬКИХ ІМПЕРАТОРІВ. Частина ІI.

На сучасному етапі проблема вивчення діяльності армії під час релігійного конфлікту довкола ікон, залишає декілька невирішених запитань. Зокрема історики не можуть дійти згоди стосовно того, що спонукало армію до боротьби проти монастирів: авторитет імператорів, неприязнь частини солдат до вшанування ікон чи меркантильні бажання військової верхівки збагатитися за їх рахунок. На нашу думку інформація про гоніння армії проти монахів, була відверто перебільшеною православними хроністами та істориками, що співчували захисникам ікон. Інша крайність, що простежувалася у працях окремих радянських істориків стосовно пояснення іконоборських настроїв армії, як своєрідного засобу для військової верхівки заволодіти монастирськими багатствами та землями також є гіперболізацією. Звичайно монастирі та монахи постраждали від іконоборської політики імператорів, але слід зауважити, що вони часто виступали, як крупні землевласники й були інтегровані у загальноімперську систему господарства, відповідно знищення монастирів та надмірно активна передача їх земель та іншої власності могла з одного боку посилити роль військової еліти, а з іншої зменшити ефективність господарства держави, що не входило у плани Льва ІІІ та Костянтина V. Така практика гіпотетично могла бути вигідною на користь Льва V, котрий потребував сильних союзників, але не для перших імператорів ісаврійської династії. … More АРМІЯ В ІКОНОБОРСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ ВІЗАНТІЙСЬКИХ ІМПЕРАТОРІВ. Частина ІI.

РОЛЬ ЄВНУХІВ У ВІЗАНТІЙСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

В соціальній структурі населення Візантії євнухи займали лише певні визначені посади, хоча їх вплив відчувався у всіх сферах життя. Найбільше євнухів зустрічалось при дворі імператора, де їх використовували в якості слуг та варти. Часто вони ставали співаками, адже завдяки делікатній процедурі кастрування вони отримували чудове сопрано. Під час свого правління Юстиніан І встановив норму, за якою існувало два імператорські хори по 12 хористів-євнухів в кожному. Євнухи поступово здобули таку довіру в імператора, що їм дозволялось залишатись на ночівлю в палаці. … More РОЛЬ ЄВНУХІВ У ВІЗАНТІЙСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

АРМІЯ В ІКОНОБОРСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ ВІЗАНТІЙСЬКИХ ІМПЕРАТОРІВ (Частина І.

У дослідженні акцентується увага на тому, що армія не завжди підтримувала політику імператорів-іконоборців, а в окремих випадках виступала на захист ікон. У статті визначено, що перші представники ісаврійської династії використовуючи власний авторитет і зовнішньополітичні успіхи перетворили армію на соціальну базу для популяризації іконоборських ідей. У свою чергу імператор Лев V Вірменин не виступав, як ініціатор іконоборських настроїв серед військових, а був виразником опозиційного відношення армії до ікон. … More АРМІЯ В ІКОНОБОРСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ ВІЗАНТІЙСЬКИХ ІМПЕРАТОРІВ (Частина І.