ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2.

Настав цей день, коли після довгої та кропіткої праці можемо презентувати широкому загалу наше дитя – другий фаховий друкований збірник статей з медієвістики: “Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск №2”. З цією вагомою подією ми вітаємо всіх учасників нашого товариства та закликаємо небайдужих долучатися до роботи нашої команди, адже існує ще безліч цікавого та недослідженого у цій таємничій епосі середніх віків!

Advertisements

Образ Едуарда ІІІ у Столітній війні(1337-1453)

Образ Едуарда ІІІ у Столітній війні(1337-1453) Образ Эдуарда III в Столетней войне (1337-1453) The image of Edward III in the Hundred Years War (1337-1453) Автор – Комякович Уляна, студентка ІІІ курсу історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка “Він наказав, аби його дядьку відрубали голову, узурпував трон свого батька. Він почав війну, яка продовжувалась більше, ніж…

СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС

Героїчний епос – це сукупність творів про бойову, лицарську звитягу, оспівана народними співцями, яка зображає події минувшини так, як їх трактував народ у період створення цих творів.
За часом побутування цей епос поділяється на три основних групи: архаїчний (міфи, легенди), античний («Іліада» й «Одіссея» Гомера, «Махабхарата» і «Рамаяна» в індусів) та середньовічний героїчний епос. Останній активно побутував в Європі в період раннього та зрілого Середньовіччя, брав за основу реальні історичні події, які доповнював фантастичними чи просто вигаданими образами.
Основою для героїчного епосу служили бойові гімни, створенні дружинними співцями, які брали безпосередню участь в описаних ними подіях. Сюжети цих гімнів у період раннього Середньовіччя активно запозичували бродячі співці, які відігравали значну роль у формуванні національної свідомості кожного народу.

РЕНЕССАНС И ПОСТМОДЕРН: МОДЕЛИ ЛИЧНОГО И СОЦИАЛЬНОГО БЫТИЯ

Статья посвящена проблемам сравнительного анализа процессов развития национального самосознания и культуры в эпохи Ренессанса и Постмодерна. Раскрываются основные аспекты цикличности развития национального самосознания и культурного развития в разные исторические эпох

СЕРЕДНЬОВІЧНЕ СТУДЕНТСТВО У СОЦІОМЕНТАЛЬНОМУ РАКУРСІ СВОГО ЧАСУ

Таким чином, студентство як соціальна верства у Середньовіччі було захищене численними привілеями церкви та власне університетів. Студенти часто зловживали цим статусом і це неминуче викликало обурення міщан. Історичні документи засвідчують численні взаємні каральні вилазки, в яких гинули як студенти, так і містяни. Містобезперечно страждало від студентства, однак і мало з цього неабиякий зиск – від університетудо міської казни щорічно перераховувалися доволі значнікошти, що зазвичай повністю перекривали витрати на лагодження зіпсованого студентами комунального майна та елементів інфраструктури.

ІМПЕРСЬКИЙ ПРОЕКТ РІЧАРДА ІІ

Стаття присвячена проблемі англо–німецьких зв’язків кінця XIV ст. В центрі уваги автора імперські амбіції англійського монарха. Створення юліх–гельдернського військового союзу та залучення до нього Кельну розцінюється автором як складова зовнішньополітичного курсу Річарда ІІ на посилення міжнародного авторитету англійської корони.

МІЖ ЕКРАНОМ І ІСТОРІЄЮ: ГРА ПРЕСТОЛІВ.

Популярний телесеріал HBO, знятий на основі серії романів Джорджа Мартіна “Пісня льоду і полум’я”, п’ятий рік збирає біля екранів телевізорів і ноутбуків мільйони глядачів. “Гру престолів” називають кращим серіалом останніх десяти років і найбільшим фентезі з часів Толкіна. Хоча багато подій серіалу, вочевидь, запозичені з історії.

ФЕОДАЛЬНА АНАРХІЯ ТА ЗМІЦНЕННЯ КОРОЛІВСЬКОЇ ВЛАДИ У АНГЛІЙСЬКОМУ ТА ФРАНЦУЗЬКОМУ КОРОЛІВСТВАХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІ СТ.

ХІІ ст. було надзвичайно драматичним в історії Франції і Англії. В обох королівствах цей період характеризувався як період реформ і зміцнення королівської влади. В Англійському королівстві шлях до політичної консолідації наштовхнувся у своєму розвитку на тривалий період послаблення влади короля.

Король-невдаха? Як і чому Іоанн Безземельний зумів втратити пів-Франції?

У статті розглядаються зовнішньополітичні ініціативи короля Англії Іоанна Безземельного у 1205–1215 рр. Основним завданням його зовнішньої політики в цей період було повернення втрачених територій у попередніх війнах і відновлення цілісності Анжуйської імперії. Автор аналізує, також причини конфронтації з папством, його перебіг та наслідки для Плантагенетів. В процесі цього, автор простежує чинник впливу Філіпа II Августа у загострені цієї політичної кризи. Також, автор аналізує останню спробу Іоанна Безземельного здолати короля Франції у війні 1214 р. Автор приходить до висновку, що політична непослідовність англійського короля, його нерішучість у відповідальні історичні моменти – були основними факторами, через які Плантагенети зазнали поразки від Капетінгів у першій чверті XIII ст.

Хто головний: Папа Римський чи король Англії? Або боротьба Плантагенетів за контроль над Англійською церквою у другій половині XII – початку XIII ст.

В Середні віки, Католицька церква мала великий вплив на внутрішньополітичне життя Англійського королівства. Кожен король намагався поставити на єпископські кафедри лояльних до себе людей. Коли Вільгельм Завойовник (1066–1087) переміг Гарольда (1066) у битві при Гастінгсі у 1066 р., він відразу розпочав замінювати англо–саксонське вище духовенство на нормандське. Невдовзі серед єпископів Англії залишилося лише двоє місцевих англо–саксів.

Військово–політичне протистояння між Іоанном Безземельним та Філіпом II Августом за континентальні володіння Плантагенетів на початку XIII ст.

У статті розглядається проблема військово-політичного протистояння між королем Англії Іоанном Безземельним та королем Франції Філіпом II Августом за континентальні володіння Плантагенетів на початку XIII ст. Шляхом аналізу історичних подій, розкривається процес переходу земель Плантагенетів під владу Капетінгів. Автор приходить до висновку, що причиною цього була невизначеність і непослідовність Іоанна Безземельного та сприятливі політичні обставини для Філіпа II Августа.