Василь Босак. Землеволодіння Жевуських на Поділлі у ХVIII ст. (за дослідженнями Ю.В.Овсінського)

Аналіз історіографії питання. Її ми можемо поділити на дві групи: автори радянські і пострадянського простору, дослідження польських істориків. Для першої групи досліджень характерний загальний характер, комплексний порівняльний аналіз — порівнюється або володіння кількох магнатів, або тенденції розвитку землеволодінь в Речі Посполитій і Московській державі (чи навіть в Західній Європі). Автори на основі опублікованих даних стараються…

Прикладне джерелознавство, або як аналізувати середньовічний документ? (Версія 2.0)

Ми писали раніше про розбір актового джерела по “Мабільонівській” схемі документу ( https://lvivmedievalclub.wordpress.com/2020/10/10/прикладне-джерелознавство-або-як-ана/ ). Представляємо ще один зразок типової індивідуальної роботи з курсу Джерелознавства, яка обов’язкова для виконання студентами першого курсу історичного факультету. На цей раз будемо розбирати документ вже Модерної доби – виписку із засідання Вального сойму. Не вдаючись у зайву софістику, підкреслимо що ця публікація…

Прикладне джерелознавство, або як аналізувати середньовічний документ?

Дана публікація – зразок типової індивідуальної роботи з курсу Джерелознавства, яка обов’язкова для виконання студентами першого курсу історичного факультету. Тематично, вона представляє собою аналіз актового джерела (чи то пак документу іншої епохи, поза Середньовіччям чи Модерном). Однак рекомендується опрацьовувати в першу чергу документи, прямо пов’язані з політичною історією Галицько-Волинської держави та становищем Галицьких земель у…

Лекція Назара Білецького «Про походження титулу «король» (21.05.2019)

Лекція Назара Білецького «Про походження титулу «король» Організатори: Львівський медієвістичний клуб (https://www.facebook.com/lvivmedievalclub/notifications/) Інтердисциплінарні студії «Per Aspera» (https://www.facebook.com/groups/1192952797538401/) Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка (https://www.facebook.com/librarylnu/) Локація: Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка, Студентський простір (2-й поверх, каталожна кімната, вхід зліва) Дата і час: 21.05.2019, 13 30 – 15 00 Анонс заходу: У більшості слов’янських мов, а також угорській,…

Мирослав Волощук. Проблеми інституалізації Королівства Русі XIII-XV ст.: До постановки проблеми

Мирослав Волощук  Проблеми інституалізації Королівства Русі XIII-XV ст.: До постановки проблеми   У статті аналізуються спроби інституалізації впродовж середини ХІІІ – початку XV ст. королівства Русі (Regnum Russiae), передумовою яких слугувало коронування наприкінці 1253 р. у місті Дорогочин Данила Романовича. Інституалізація тіла королівства з різних причин так і не була завершеною ні при його дітях, ні…

Лекція Ігоря Лиля «Свої серед чужих – чужі серед своїх. Історія забутої грецької діаспори»

Лекція Ігоря Лиля «Свої серед чужих – чужі серед своїх. Історія забутої грецької діаспори» Лекційний захід Організатори: Львівський медієвістичний клуб (https://lvivmedievalclub.wordpress.com/) Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка (https://www.facebook.com/librarylnu/) Локація: Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка, Франкова кімната Час проведення: 9 квітня, 14 00 Анотація: Попри заявлену мультикультурність Львова, багато етнічних груп,…

Лильо І. М. Греки на території Руського воєводства у XV-XVIII ст.: монографія

Лильо І. М. Греки на території Руського воєводства у XV-XVIII ст.: монографія / Ігор Миколайович Лильо. Львів: ЛНУ ім. І. Франка. 384 с. Монографію присвячено дослідженню історії грецького населення на території Руського Воєводства у XV-XVIII ст. Приділяється увага процесам, що передували появі грецьких іммігрантів в цій частині Східної Європи, особливостям їх економічної та суспільної діяльності….

УКРАЇНЦІ У БИТВІ ПІД ГРЮНВАЛЬДОМ: СПРОБА ІСТОРИЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ

Щороку влітку у Польщі відбувається грандіозне відтворення середньовічної битви в районі селищ Грюнвальд і Таненберг, яка відбулася 15 липня 1410 року і була однією із найбільших в Європейській історії і є чи не найяскравішою подією в історії кількох східноєвропейських націй. Цю битву можна назвати «битвою народів»: через велику кількість представників народів, які брали в ній участь. Це, зокрема, поляки, литовці, жмудь, білоруси, українці (тоді – русини), татари, молдавани та вірмени, з одного боку, та німці, австрійці, французи з іншого. Останні ж, як і багато інших рицарів[1], були «гостями» в армії Тевтонського ордену і відзначались тим, що перебували на власному утриманні. Чехи, угорці, волохи, як найманці воювали із обох сторін. Також і поляки перебували в складі обох армій. Цілком можливо, що й німці, які становили на той час більшу частину населення Львова, могли брати участь в битві в складі львівської хоругви.

Ченстоховська ікона Божої Матері

На Русі ця ікона з’явила, ймовірно, разом з Анною-Єфросинією, дочкою візантійського імператора Ісаака II Ангела і матір’ю короля Данила Галицького. У всякому разі вже за його сина, князя Лева Даниловича ми маємо точні дані про місце перебування ікони. Зокрема відомо, що в другій половині ХІІІ ст. Лев Данилович привіз її до міста Белза і з великою честю помістив в Белзькому замку під опікою православного духовенства. Бартоломей Зиморович у своїй праці «Leopolis triplex» стверджував, що король Лев I Данилович віддав Святоонуфріївському монастирю на зберігання ікону Богородиці, мальовану нібито самим Лукою Євангелістом.