Лекція Назара Білецького «Про походження титулу «король»

Лекція Назара Білецького «Про походження титулу «король» Організатори: Львівський медієвістичний клуб (https://www.facebook.com/lvivmedievalclub/notifications/) Інтердисциплінарні студії «Per Aspera» (https://www.facebook.com/groups/1192952797538401/) Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка (https://www.facebook.com/librarylnu/) Локація: Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка, Студентський простір (2-й поверх, каталожна кімната, вхід зліва) Дата і час: 21.05.2019, 13 30 – 15 00 Анонс заходу: У більшості слов’янських мов, а також угорській,…

Мирослав Волощук. Проблеми інституалізації Королівства Русі XIII-XV ст.: До постановки проблеми

Мирослав Волощук  Проблеми інституалізації Королівства Русі XIII-XV ст.: До постановки проблеми   У статті аналізуються спроби інституалізації впродовж середини ХІІІ – початку XV ст. королівства Русі (Regnum Russiae), передумовою яких слугувало коронування наприкінці 1253 р. у місті Дорогочин Данила Романовича. Інституалізація тіла королівства з різних причин так і не була завершеною ні при його дітях, ні…

Лекція Ігоря Лиля «Свої серед чужих – чужі серед своїх. Історія забутої грецької діаспори»

Лекція Ігоря Лиля «Свої серед чужих – чужі серед своїх. Історія забутої грецької діаспори» Лекційний захід Організатори: Львівський медієвістичний клуб (https://lvivmedievalclub.wordpress.com/) Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка (https://www.facebook.com/librarylnu/) Локація: Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка, Франкова кімната Час проведення: 9 квітня, 14 00 Анотація: Попри заявлену мультикультурність Львова, багато етнічних груп,…

Лильо І. М. Греки на території Руського воєводства у XV-XVIII ст.: монографія

Лильо І. М. Греки на території Руського воєводства у XV-XVIII ст.: монографія / Ігор Миколайович Лильо. Львів: ЛНУ ім. І. Франка. 384 с. Монографію присвячено дослідженню історії грецького населення на території Руського Воєводства у XV-XVIII ст. Приділяється увага процесам, що передували появі грецьких іммігрантів в цій частині Східної Європи, особливостям їх економічної та суспільної діяльності….

УКРАЇНЦІ У БИТВІ ПІД ГРЮНВАЛЬДОМ: СПРОБА ІСТОРИЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ

Щороку влітку у Польщі відбувається грандіозне відтворення середньовічної битви в районі селищ Грюнвальд і Таненберг, яка відбулася 15 липня 1410 року і була однією із найбільших в Європейській історії і є чи не найяскравішою подією в історії кількох східноєвропейських націй. Цю битву можна назвати «битвою народів»: через велику кількість представників народів, які брали в ній участь. Це, зокрема, поляки, литовці, жмудь, білоруси, українці (тоді – русини), татари, молдавани та вірмени, з одного боку, та німці, австрійці, французи з іншого. Останні ж, як і багато інших рицарів[1], були «гостями» в армії Тевтонського ордену і відзначались тим, що перебували на власному утриманні. Чехи, угорці, волохи, як найманці воювали із обох сторін. Також і поляки перебували в складі обох армій. Цілком можливо, що й німці, які становили на той час більшу частину населення Львова, могли брати участь в битві в складі львівської хоругви.

Ченстоховська ікона Божої Матері

На Русі ця ікона з’явила, ймовірно, разом з Анною-Єфросинією, дочкою візантійського імператора Ісаака II Ангела і матір’ю короля Данила Галицького. У всякому разі вже за його сина, князя Лева Даниловича ми маємо точні дані про місце перебування ікони. Зокрема відомо, що в другій половині ХІІІ ст. Лев Данилович привіз її до міста Белза і з великою честю помістив в Белзькому замку під опікою православного духовенства. Бартоломей Зиморович у своїй праці «Leopolis triplex» стверджував, що король Лев I Данилович віддав Святоонуфріївському монастирю на зберігання ікону Богородиці, мальовану нібито самим Лукою Євангелістом.