Прикладне джерелознавство, або як аналізувати середньовічний документ?

Дана публікація – зразок типової індивідуальної роботи з курсу Джерелознавства, яка обов’язкова для виконання студентами першого курсу історичного факультету. Тематично, вона представляє собою аналіз актового джерела (чи то пак документу іншої епохи, поза Середньовіччям чи Модерном). Однак рекомендується опрацьовувати в першу чергу документи, прямо пов’язані з політичною історією Галицько-Волинської держави та становищем Галицьких земель у…

Мирослав Волощук. Проблеми інституалізації Королівства Русі XIII-XV ст.: До постановки проблеми

Мирослав Волощук  Проблеми інституалізації Королівства Русі XIII-XV ст.: До постановки проблеми   У статті аналізуються спроби інституалізації впродовж середини ХІІІ – початку XV ст. королівства Русі (Regnum Russiae), передумовою яких слугувало коронування наприкінці 1253 р. у місті Дорогочин Данила Романовича. Інституалізація тіла королівства з різних причин так і не була завершеною ні при його дітях, ні…

ОШМЯНСЬКА БИТВА 1432 Р.

ОШМЯНСЬКА БИТВА 1432 Р. ОШМЯНСКАЯ БИТВА 1432 Г. BATTLE OF ASHMYANY (1432) Автор – Вадим СТЕЦЮК, Камʼянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті розглядаються стратегічні, оперативні й тактичні аспекти Ошмянської битви 8 грудня 1432 р. – однієї з двох ключових битв громадянської війни у Великому князівстві…

УКРАЇНЦІ У БИТВІ ПІД ГРЮНВАЛЬДОМ: СПРОБА ІСТОРИЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ

Щороку влітку у Польщі відбувається грандіозне відтворення середньовічної битви в районі селищ Грюнвальд і Таненберг, яка відбулася 15 липня 1410 року і була однією із найбільших в Європейській історії і є чи не найяскравішою подією в історії кількох східноєвропейських націй. Цю битву можна назвати «битвою народів»: через велику кількість представників народів, які брали в ній участь. Це, зокрема, поляки, литовці, жмудь, білоруси, українці (тоді – русини), татари, молдавани та вірмени, з одного боку, та німці, австрійці, французи з іншого. Останні ж, як і багато інших рицарів[1], були «гостями» в армії Тевтонського ордену і відзначались тим, що перебували на власному утриманні. Чехи, угорці, волохи, як найманці воювали із обох сторін. Також і поляки перебували в складі обох армій. Цілком можливо, що й німці, які становили на той час більшу частину населення Львова, могли брати участь в битві в складі львівської хоругви.

ЗНАЧЕНИЕ И МЕСТО СТАТУТА 1566 ГОДА В ПРАВОВОМ РАЗВИТИИ ВЕЛИКОГО КНЯЖЕСТВА ЛИТОВСКОГО

Положения и нормы Статута 1566 года свидетельствовали о новом этапе государственно-правового развития Великого Княжества Литовского, которое происходило под сильным влиянием политико-правовой мысли. В нем весьма разумно были совмещены собственные теоретико-правовые и правоприменительные наработки с ебщеевропейскими достижениями в сфере права. Именно поэтому Статут долгое время служил примером и образцом систематизации законодательства. Многие его положения опережали свое время и имели ярко выраженный программный характер, ориентированный на будущее, что выводило его в число самых прогрессивных европейских законов своего времени.

Віктор Мельник. Вінницький замок в литовсько-польський період

Вперше в українській історіографії зроблена спроба дослідити взаємозв’язки та соціально-правові взаємовпливи між католиками і православними у м. Вінниця за часів Речі Посполитої. Досліджено діяльність Єзуїтського колегіуму в місті до та після 1648 року, показано прогресивну роль Гадяцької унії 1658 року в нормалізації співжиття між вінницькими православними і католиками.

Віктор Мельник. Оборонні укріплення міста Вінниці

Автор вбачав своїм завданням повну наукову систематизацію усієї наявної інформації з приводу історії вінницьких замків і так званих “вінницьких мурів”. Останні (побудовані у ХVII столітті) збереглись до нашого часу і представляють неабиякий інтерес для дослідників.