Мирослав Волощук. Проблеми інституалізації Королівства Русі XIII-XV ст.: До постановки проблеми

Мирослав Волощук  Проблеми інституалізації Королівства Русі XIII-XV ст.: До постановки проблеми   У статті аналізуються спроби інституалізації впродовж середини ХІІІ – початку XV ст. королівства Русі (Regnum Russiae), передумовою яких слугувало коронування наприкінці 1253 р. у місті Дорогочин Данила Романовича. Інституалізація тіла королівства з різних причин так і не була завершеною ні при його дітях, ні…

ОШМЯНСЬКА БИТВА 1432 Р.

ОШМЯНСЬКА БИТВА 1432 Р. ОШМЯНСКАЯ БИТВА 1432 Г. BATTLE OF ASHMYANY (1432) Автор – Вадим СТЕЦЮК, Камʼянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті розглядаються стратегічні, оперативні й тактичні аспекти Ошмянської битви 8 грудня 1432 р. – однієї з двох ключових битв громадянської війни у Великому князівстві…

УКРАЇНЦІ У БИТВІ ПІД ГРЮНВАЛЬДОМ: СПРОБА ІСТОРИЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ

Щороку влітку у Польщі відбувається грандіозне відтворення середньовічної битви в районі селищ Грюнвальд і Таненберг, яка відбулася 15 липня 1410 року і була однією із найбільших в Європейській історії і є чи не найяскравішою подією в історії кількох східноєвропейських націй. Цю битву можна назвати «битвою народів»: через велику кількість представників народів, які брали в ній участь. Це, зокрема, поляки, литовці, жмудь, білоруси, українці (тоді – русини), татари, молдавани та вірмени, з одного боку, та німці, австрійці, французи з іншого. Останні ж, як і багато інших рицарів[1], були «гостями» в армії Тевтонського ордену і відзначались тим, що перебували на власному утриманні. Чехи, угорці, волохи, як найманці воювали із обох сторін. Також і поляки перебували в складі обох армій. Цілком можливо, що й німці, які становили на той час більшу частину населення Львова, могли брати участь в битві в складі львівської хоругви.

ЗНАЧЕНИЕ И МЕСТО СТАТУТА 1566 ГОДА В ПРАВОВОМ РАЗВИТИИ ВЕЛИКОГО КНЯЖЕСТВА ЛИТОВСКОГО

Положения и нормы Статута 1566 года свидетельствовали о новом этапе государственно-правового развития Великого Княжества Литовского, которое происходило под сильным влиянием политико-правовой мысли. В нем весьма разумно были совмещены собственные теоретико-правовые и правоприменительные наработки с ебщеевропейскими достижениями в сфере права. Именно поэтому Статут долгое время служил примером и образцом систематизации законодательства. Многие его положения опережали свое время и имели ярко выраженный программный характер, ориентированный на будущее, что выводило его в число самых прогрессивных европейских законов своего времени.

Віктор Мельник. Вінницький замок в литовсько-польський період

Вперше в українській історіографії зроблена спроба дослідити взаємозв’язки та соціально-правові взаємовпливи між католиками і православними у м. Вінниця за часів Речі Посполитої. Досліджено діяльність Єзуїтського колегіуму в місті до та після 1648 року, показано прогресивну роль Гадяцької унії 1658 року в нормалізації співжиття між вінницькими православними і католиками.

Віктор Мельник. Оборонні укріплення міста Вінниці

Автор вбачав своїм завданням повну наукову систематизацію усієї наявної інформації з приводу історії вінницьких замків і так званих “вінницьких мурів”. Останні (побудовані у ХVII столітті) збереглись до нашого часу і представляють неабиякий інтерес для дослідників.