Іванна Федорос. Зброя та озброєння японського війська у ХІІІ ст.

Основною зброєю японського воїна, який теж був переважно вершником, у ХІІІ ст. залишався лук. Лук виготовлявся різних розмірів і форм і використовувався для різних цілей – війни, полювання, ритуалу або спорту. Нас в першу чергу цікавить великий бойовий лук дайкю (або о-юмі). Середня його довжина була 2,2 м, але деякі екземпляри мали довжину 2,5-2,8 м…

Василь Босак. Землеволодіння Жевуських на Поділлі у ХVIII ст. (за дослідженнями Ю.В.Овсінського)

Аналіз історіографії питання. Її ми можемо поділити на дві групи: автори радянські і пострадянського простору, дослідження польських істориків. Для першої групи досліджень характерний загальний характер, комплексний порівняльний аналіз — порівнюється або володіння кількох магнатів, або тенденції розвитку землеволодінь в Речі Посполитій і Московській державі (чи навіть в Західній Європі). Автори на основі опублікованих даних стараються…

Нащо середньовічні королі особисто бились із ворогом?

Одного разу відвідувач на роботі – хлопчик років восьми, дивлячись на картину Битви під Дорогочином 1238 р., з палаючими очима запитав – “Чи дійсно королі минулого часто рубались в боях?”. Зрозуміло, що, стискаючи зуби від болю (бо сам є німцефілом, і картина зі зраненими братами Ордену Святої Марії країла уяву), я відповів на питання, навівши…

Прикладне джерелознавство, або як аналізувати середньовічний документ? (Версія 2.0)

Ми писали раніше про розбір актового джерела по “Мабільонівській” схемі документу ( https://lvivmedievalclub.wordpress.com/2020/10/10/прикладне-джерелознавство-або-як-ана/ ). Представляємо ще один зразок типової індивідуальної роботи з курсу Джерелознавства, яка обов’язкова для виконання студентами першого курсу історичного факультету. На цей раз будемо розбирати документ вже Модерної доби – виписку із засідання Вального сойму. Не вдаючись у зайву софістику, підкреслимо що ця публікація…

Іванна Федорос. Зброя та озброєння монгольського війська у ХІІІ ст.

Основною зброєю дистанційного бою  монгольських вершників були луки (румун). Луки монгольського типу були для свого часу надзвичайно ефективною зброєю, які мали велику ударну силу. Кіннотники могли вражати ворога на відстані майже в 200 метрів [1]. Монгольські луки належали до однієї групи – композитних. Серед них виділяють два види –«китайсько-центральноазійський» і «близькосхідний». Перший – з прямою…

Сила це право

Природний світ – це світ війни; єство людини – це єство воїна; природний закон – це закон іклів та кігтів. Стан битви присутній скрізь. Ми народжені у вічному конфлікті. Це наша спадщина, і це було спадщиною всіх попередніх поколінь. Цей “стан битви” ховається під словами Святого Франциска, доктриною Толстого, але в кінцевому підсумку, його не…

Сер Роберт де Шурланд та його кобила

Сер Роберт був Лордом-хранителем П’яти портів, титул якого отримав за відвагу при облозі Калаверока в 1300 р. Того ж року король Едуард I зробив його лицарем-баннеретом. Він помер у 1327 р., не залишивши спадкоємця, а його володіння перейшли після заміжжя його доньки Маргарет до роду Чейн. З головою коня, яка зображена на його могилі та…

Прикладне джерелознавство, або як аналізувати середньовічний документ?

Дана публікація – зразок типової індивідуальної роботи з курсу Джерелознавства, яка обов’язкова для виконання студентами першого курсу історичного факультету. Тематично, вона представляє собою аналіз актового джерела (чи то пак документу іншої епохи, поза Середньовіччям чи Модерном). Однак рекомендується опрацьовувати в першу чергу документи, прямо пов’язані з політичною історією Галицько-Волинської держави та становищем Галицьких земель у…

Барабан Яна Жижки

Військовий лідер Гуситського повстання Ян Жижка був людиною дуже непростою – будучи обдарованим воєначальником, він був вкрай жорстоким до ворогів, мав тяжкий характер і деспотичну вдачу. При цьому, Жижка, втративши в боях обидва ока, навіть будучи абсолютно сліпим, примудрявся здобувати перемоги і жахати ворогів, чим заслужив у них прізвисько «Страшний сліпець». Він був настільки фанатичним,…

Іванна Федорос. Тактика і стратегія японського війська у ХІІІ ст.

Японія на час монгольських вторгнень теж уже могла похизуватися доволі тривалою військовою традицією. Усі тонкощі тогочасного військового мистецтва варто пізнавати через історію становлення самурайства. Ґенеза прошарку самураїв остаточно не з’ясована, тож суперечки і досі точаться між істориками різних шкіл. Достеменно відомо, що на виникнення стану мали вплив цілий ряд чинників. Щонайперше треба звернути увагу на…