Початки західного чернецтва. Бенедикт Нурсійський.

Однією з форм організації релігійного життя у християнстві є чернецтво. Однак це не унікальний лише для християнства вид релігійного життя. Чернецтво поширено і серед інших релігій, наприклад у індуїзмі та буддизмі, а також у ісламі. Власне у християнській традиції, чернецтво – це спосіб життя людини, яка зрікається світу і віддається служінню Богу у монастирях[1]. Відповідно, необхідно дати визначення поняттю “монастир” – це форма організації чернецтва; згромадження ченців, що проживають за правилами і нормами, зафіксованими у монастирському статуті, а також комплекс культових, житлових та господарських приміщень, обнесених огорожею чи стіною. Для монастирів характерним є спільність майна, прибутків, колективне ведення господарства.