Звіт з конференції «Феномен Європи від традиційного до сучасного»

Звіт з конференції «Феномен Європи від традиційного до сучасного» Нещодавно завершилася міжнародна конференція молодих дослідників «Феномен Європи». Це вже друга така подія для нашої організації. Цього разу нашими співорганізаторами була організація #HistArt. Традиційно, всі події розгорталися в стінах Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Ів. Франка. За два дні конференції у ній встигло взяти участь майже 50 доповідачів,…

Міфи і правда про катарів

Міфи і правда про катарів Myths and truth about Cathars Автор – Дульнєва Наталія, історик-медієвіст, закінчила історичний факультет Львівського Національного університету, кандидат філософських наук, фрілансер, працює викладачем прав людини у громадській організації “Вища школа професійної політики”. За останні десятиріччя ХХ століття французькі історики та спеціалісти з вивчення середньовічних текстів здійснили справжню наукову революцію. Йдеться про…

Оголошується прийом статей до третього номеру фахового історичного журналу “Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск 3”.

Оголошується прийом статей до третього номеру фахового історичного журналу з медієвістики “Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск 3”.
До збірника приймаються оригінальні проблемні статті, які не були опубліковані раніше. Тематика статей повинна торкатися епохи середньовіччя (V-XV ст.) або бути дотичною до неї.

ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2.

Настав цей день, коли після довгої та кропіткої праці можемо презентувати широкому загалу наше дитя – другий фаховий друкований збірник статей з медієвістики: “Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск №2”. З цією вагомою подією ми вітаємо всіх учасників нашого товариства та закликаємо небайдужих долучатися до роботи нашої команди, адже існує ще безліч цікавого та недослідженого у цій таємничій епосі середніх віків!

Кілька слів про класичну сирійську мову

Кілька слів про класичну сирійську мову Автор – Владислав Водько, аспірант ОНУ ім. І. Мечникова 28 вересня, у четвер, на історичному факультеті ОНУ імені І.І. Мечникова пройшла лекція аспіранта кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Владислава Водько. Доповідач протягом двох років знайомився з сирійською мовою, здобувши необхідну базу на чудовій літній школі з семітської…

Тамплієри: внутрішня організація ордену

Тамплієри: внутрішня організація ордену Тамплиеры: внутренняя организация ордена Templars: the internal organization of the Order Автор – Ярославська Ярослава, студентка ІІ курсу історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Анотація Історія знає чимало таємниць, та чи не найбільшою загадкою є Орден тамплієрів. За понад 200 років свого існування, храмовники залишили по собі не лише славу «охоронців Гробу…

Символіка та ментальність Середньовіччя. Реліквії.

Невід’ємною частиною християнського культу є шанування речей, прямо чи опосередковано пов’язаних зі святими церкви.  Особливістю світогляду тогочасних людей була символічність та пошук магічного сенсу у повсякденних речах. У свідомості пересічного жителя Середньовічної Європи реліквія є втіленням сили покійного та джерелом енергії, яка може зцілювати або просто приносити удачу. Шанування мощей святих було офіційно затверджено у 787 році на другому Нікейському соборі, хоча його коріння сягають ще первісних християнських культів.

Дитячий Хрестовий похід: міф чи реальність?

Влітку 1212 року сталася подія, яка ввійшла в історію під назвою дитячого Хрестового походу. Історики минулого мало уваги приділяли цьому явищу, вважаючи його якщо не безглуздям, то міфом, казкою про «сміливість і відважність». Саме тому існують певні прогалини в історіографії щодо дослідження цього питання. Джерельна база також практично відсутня. Тільки побіжні згадки в розвідках щодо Четвертого та П’ятого Хрестових походів вносять деяку ясність.

ПОЛІТИЧНІ ПАРАДИГМИ ВЧЕННЯ СВЯТОГО АВГУСТИНА: СПІВВІДНОШЕННЯ “ЦЕРКВА-ДЕРЖАВА” І ПРОБЛЕМА “ПАНУВАННЯ-ПІДКОРЕННЯ” В СУСПІЛЬСТВІ

Праці Августина – «Сповідь» та «Про Град Божий» – встановлювали своєрідні канони філософування християнства. Їх розглядали як зразок теоретичного мислення, як скарбницю найузагальненіших ідей, що дають можливість осягнути велич Бога як вихідного й кінцевого продукту людських суджень та дій

ЗВІТ З КРУГЛОГО СТОЛУ: “ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ”.

На круглому столі польські професори торкнулися важливих питань розвитку візантиністики. Професор Пьотр Щур розповів про появу та поширення християнства у ранній Візантійській імперії. Причиною “Констянтинового перевороту”, на думку доповідача, було те, що нова релігія змогла консолідувати розрізнене населення Імперії. Водночас, василевс ставав намісником Бога на землі, а отже його влада обожествлялась. Водночас, це був час “революції гуманності”, адже нова релігія пропагувала рівність усіх прошарків населення перед Богом, а інстиут рабства відходив у минуле. Був наведений цікавий факт, що в Антіохії в 60-80 рр. IV ст. половину населення становили християни, а іншу – язичники.

КРУГЛИЙ СТІЛ: “ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ”.

Який вплив має патристика на сьогодення? Що нового внесли Отці Церкви у християнську філософію та що є актуальним з цього сьогодні? Як рання Візантія впливає на нас та де шукати її впливи? Відповіді на ці та інші питання ви зможете отримати на нашому круглому столі від фахових польських професорів з Католицького університету (м. Люблін, Польща).

РОЗВИТОК ГОТИЧНОГО ВІТРАЖНОГО МИСТЕЦТВА ФРАНЦІЇ

Статтю присвячено феномену вітражного мистецтва Франції. У середині XII століття в Північній частині Франції зародився новий художній стиль – готика, що найкраще проявився в архітектурі. Особливе місце в мистецтві готики займав собор,що являв собою синтез архітектури, скульптури та живопису. Одним із центральних елементів в оформленні інтер’єру готичного собору займав « прекрасний живопис на склі» – вітраж.

XII століття у Франції – золотий вік вітражу. Простежено « що являв собою французький вітраж?». Центральне місце відведено Шартрському собору, чий ансамбль середньовічних вітражів є чи не найбільшим у Європі. Завдяки майстрам, яким вдалося досягти особливих відтінків синього кольору, його так і називають «шартрська синь». Розкішністю вітражних форм славляться собори – Нотр-Дам де Парі та Реймський. Крім того, акцентовано увагу на характеристиці вітражів у соборах Мана, Анжера, Тура, Пуатьє, Ліона, Руана. Слід відзначити , що у XIV столітті значну роль у вітражному мистецтві почали відігравати нормандські майстерні, вироби яких відзначалися особливою вишуканістю, а також користувалися великим попитом. Як наслідок французький вплив на цей вид мистецтва простежується в архітектурних ансамблях Австрії, Німеччини та інших західноєвропейських країнах.