Повна версія тексту була опублікована у збірнику матеріалів Міжнародної наукової конференції “Схід та Європа”, присвяченої пам’яті В. Бейліса (1923–2001). Принагідно, автор висловлює подяку організаційному комітету заходу та д.і.н. Я. Пилипчуку. Кочова орда аварів, яка мігрувала у регіон Центрально-Східної Європи з терен Азії, швидко була включена у систему дипломатичних зв’язків під зверхністю Константинополя. Використавши територіальні претензії…
Категорія: Центрально-Східна Європа (V-XI ст.)
Володимир Лагодич. До питання аваро-слов’янських взаємин у 60-90-і роки VI ст.
Починаючи з переселення у регіон Центрально-Східної Європи наприкінці 60-х років VI ст., етнічний конгломерат аварів претендував на статус гегемона. Ця обставина, вкупі зі специфікою економіки та соціального життя кочовиків, визначила нестабільний характер взаємин орди із сусідами. Місце серед останніх займали політично розрізнені слов’янські племена. Згадувані у джерелах під етніконами “анти” та “склавини”, ці угрупування проводили…
Володимир Лагодич. Війна з аварами імператора Маврикія: до питань хронологічних та географічних меж протистояння
Текст нижче представляє собою редаговану версію матеріалу, озвученого у якості доповіді на XIV читаннях пам’яті професора П. Й. Каришковського у межах секції “Центральна та Східна Європа доби Середньовіччя” 11 березня цього року. Принагідно, автор висловлює щиру подяку організаторам конференції. Зі смертю автократора Юстиніана І у 565 р., авари, які до цього були федератами ромеїв, здійснювали…
Володимир Лагодич. Стратиг-автократор Тиберій у війні з аварами 568-570 рр.
Цей текст – чорнова та неповна версія матеріалу, який буде опублікований у 69-у випуску журналу “Етнічна історія народів Європи“. Принагідно, автор висловлює подяку за можливість публікації у віснику. Серед ряду правителів-наступників Юстиніана Великого (527–565), особливу увагу приваблює персона та кар’єра візантійського полководця та політика Тиберія. Попри відсутність свідчень про ранні роки життя Тиберія, достеменно відомо…
Володимир Лагодич. До питання аваро-візантійських політичних відносин у 557–565 рр.
Повна версія статті опублікована у 33-у випуску журналу “Записки історичного факультету” Одеського національного університету імені Іллі Мечникова. Принагідно, автор висловлює подяку редколегії вісника за можливість публікації у ньому. Кочова орда аварів, яка мігрувала в регіон Балкан з терен Азії, швидко була включена у систему дипломатичних зв’язків під зверхністю Константинополя. Використавши територіальні претензії номадів на ромейські…
Болгарсько-хорватські війни середини IX – першої третини Х ст. у світлі писмених та археологічних джерел
Автор – Крістіан Скрипкару Скрипкару Крістіан Васильович Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Калініченко Віталій Андрійович к. і. н., асистент кафедри історії стародавнього світу, середніх віків та музеєзнавства ЧНУ імені Юрія Федьковича У статті на основі писемних та археологічних джерел автор аналізує болгарсько-хорватські війни, які відбувалися в середині ІХ ст. і з перервами тривали до першої…
Посольство Ліутпранда Кремонського: дипломатія в час кризи
Автор – Дмитро Мричко Ранком 4 червня 968 р. делегація римського імператора Оттона I досягла Золотих воріт Константинополя – домівки іншого римського імператора. Декілька годин цю делегацію тримали під проливним дощем, поселили в «ненависний, без води і відкритий для всіх протягів»[1] будинок. Посольство тривало місяць за який його керівнику Ліутпранду Кремонському довелося витерпіти безліч образ…
Ліутпранд Кремонський: талановитий дипломат чи незграбний памфлетист?
Автор – Дмитро Мричко Критика та оцінка Ліутпранд Кремонський – автор декількох важливих праць, що стосуються історії Італії, німецьких земель та Візантії. Один із визначних дипломатів X ст. Саме він в період кризи між Священною Римською імперією та Візантією намагався врегулювати конфлікт та відправився із посольством до Константинополя. Проте, перед тим як перейти до цього…
Володимир Лагодич. “Цю війну Карл проводив більш жорстоко, ніж інші, і з найбільш довгими приготуваннями”
Карл Великий, коронований в 768 р. у Реймсі королем франків, проводив активну зовнішню політику з 771 р. практично до своєї смерті у 814 р. Прикладом цьому слугують військові кампанії франків за доби правління монарха із Бургундією, Аквітанією, саксами. В більшості випадків супротивниками Шарлеманя були переважно варварські королівства або потестарні об’єднання, зокрема полабських слов’ян. На фоні…
Владислав Газарян. Як і за що вбили князя Ігоря?
Всі ми ще зі шкільної парти знаємо, що князя Ігоря вбили древляни за те, що “нерозумний” князь вирішив двічі зібрати данину з розлюченого племені. Але сучасним історикам така версія видається вкрай недостовірною та, відверто кажучи, дурною. Що ж сталося із Ігорем насправді ніхто точно не знає, однак ми поділимося з Вами більш ймовірним сценарієм розвитку…
Львівський історичний клуб 