Сьогодні ми спробуємо дещо спростувати міф про «немиту Європу доби середньовіччя». Справді, панівне положення релігії та релігійного світогляду накладало певні великі відбитки на розвиток суспільства та, звичайно ж, науки. Але невже все було аж настільки погано, що “вчорашні” варвари абсолютно повністю забули такі досягнення античності як бані та гігієна? Враховуючи холодний клімат та труднощі, пов’язані…
Категорія: Інше (XII-сер. XIV ст.)
Анна Солоницька. Як лікарі запобігали та як лікували Чорну Смерть у другій половині XIV ст.
Прихід Чорної смерті був для непідготованої медичної спільноти Європи справжнім ударом. Лікарі, як і звичайні люди, вірили, що чума то є Кара Божа. Спроби лікування через кровопускання або молитви не допомагали. Аби зрозуміти, чому трактування хвороби у більшості було пов’язане із Божим покаранням, необхідно розібратися в медичній системі та освіті в Європі на момент XIV…
Анна Солоницька. Суспільне відношення до чуми в XIV ст.
Спалах Чорної смерті був дійсно вражаючим по кількості смертей для середньовічної людини. Але для початку, потрібно розглянути загалом ставлення до смерті на момент початку пандемії. Члени тогочасного суспільства постійно взаємодіяли одне з одним, особливо в містах. Тому інформація про поширення чуми на сусідніх теренах, або вже безпосередньо в самому місці дуже швидко ставала загальновідомою. Це…
Едуард Макаренко. Прецедент Вендського хрестового походу 1147 р. в історії Балтики.
Матеріал опубліковано у цьогорічному збірнику LAUREA IIII. Античний світ і Середні віки, виданого за результатами IV наукових читань, присвячених памяті професора В. І. Кадєєва «Античний світ і Середні віки». Ознайомитись із електронною версією збірника можна за посиланням: http://antiquity.karazin.ua/laurea_4/ Вендський хрестовий похід 1147 р. став для свого часу унікальним явищем в історії не лише Балтійського регіону, а…
Володимир Лагодич. Балдуїн Бульонський – вбивця Тороса, правителя Едеси?
Вступ Наприкінці XI ст. місто Едеса (суч. Шанлиурфа, Туреччина), розташоване у Верхній Месопотамії, номінально перебувало під владою Візантії, а фактично – після поразки ромеїв при Манцикерті (1071 р.), коли Імперія втратила контроль над східними фемами, було незалежним. Владу в місті ділили між собою візантійський намісник (дука) та Рада ішханів, куди входили представники місцевої аристократії. З…
Анна Солоницька. Вплив «Чорної смерті» 1348 – 1353 рр. на життя в Європі
«Чорна смерть» змінила майже всі аспекти європейського життя. За різними даними, від хвороби померло 60-80% населення середньовічної Європи. На момент початку епідемії не було чітких відомостей щодо запобігання та лікування цієї хвороби. Усі медичні знання базувалися на античних школах Гіппократа, Арістотеля, Галена, при тому праці Галена були тільки у перекладах з арабської. Єдиним підручником з…
Бийте всіх, Господь взнає своїх…
Доброго ранку, дорогі наші читачі. Сьогоднішній ранок не почався для вас із питання “як мені відрізнити католиків від катарів”? Навіть як не почався – не має значення. Сьогодні й завтра у нас в гостях буде Симон IV де Монфор, граф Лестер, автор фрази, яка стала назвою цього допису. Варто сказати, що її знають навіть ті,…
Василь Босак. Мінувально-підкопні засоби та їх застосування
Мінувально–підкопні засоби були найефективнішими для нанесення максимальних пошкоджень ворожим фортифікаціям. В такий спосіб військо нападників вирішувало одразу кілька завдань: пошкодження, які наносились муру були або невідновними, або для їх ремонту потрібно було багато часу і ресурсів (а під час облоги їх завжди не вистачало); підкоп показав себе значно ефективніше ніж таран і бурав; отвір в…
Василь Босак. Перр’є і требюше – вплив на військову справу Середньовіччя
Перр’є з’явилося в Європі лише ближче до VII–VIII ст. і було принципово новим знаряддям, тож прослідкувати його тяглість (чи бодай часткову схожість) з античними аналогами неможливо. Батьківщиною перр’є був Китай, де його запримітили арабські мандрівники [1]. В своїх працях вони згадували про нього як про манджанік. У Візантії ця машина стала відомою трохи раніше під…
Василь Босак. Торсіонні машини та їх еволюція
Еволюційним продовженням гастрафетів стала низка машин торсіонного типу [1], що вперше були описані інженером Бітоном в ІІ ст. до н. е. В історіографії їх найчастіше означують як катапульту. Термін походить від давньогрецького καταπέλτης – (katapeltēs), від часток κατά (kata), “вниз” і πάλλω (pallō), “кинути”. Принциповою відмінністю від попереднього типу машин була наявність важеля. В онові машини також лежала…
Львівський історичний клуб 