Вікторія Терук. Барське староство в другій половині XVII – XVIII ст. (у дослідженнях М. Грушевського)

Золоте сонце, як давній символ Подільської землі, оповило своїм промінням і Барське староство. Це край добробуту, родючости і багатства, де залишила свій слід королева Бона Сфорца. Тут залишається відблиск колишньої могутности у вигляді мурів фортеці: облоги, ворожі напади – не раз схрещено мечі на барській землі. Периферія двох світів, де з однієї сторони Дике Поле…

Андрій Заяць. Війтівська влада у приватних містах Волині XVI – першої половини XVII ст.

Публікується з дозволу автора – Заяця Андрія Євгенійовича, доктора історичних наук, доцента кафедри Давньої історії України та джерелознавства Період XVI – першої половини XVII ст. був часом масового заснування міст на Волині, абсолютна більшість з яких були приватними. У свою чергу поява міст покликала до життя інститут війтівства, ключової фігури у системі міського управління. Є…

Тарас Ігнатов. Юридичний статус Новгородської землі під зверхністю Золотої Орди

Політичний розвиток Новгородського князівства протягом XIII ст. характеризується посиленням республіканських традицій та зменшенням ролі князівської влади. В цьому плані Новгородська земля стала по своїй суті унікальною, адже тут склалася общинно-республіканська форма життя в результаті якої сформувалися структурні елементи для функціонування “вільного міста” – сильна влада віче, інститути посадництва та тисяцького. Тому в Новгороді не існувало…

Андрій Заяць. Волинські міста XVI – першої половини XVII ст. Митна політика та торгівля

Публікується з дозволу автора – Заяця Андрія Євгенійовича, доктора історичних наук, доцента кафедри Давньої історії України та джерелознавства Ранньомодерна доба була часом інтенсивної урбанізації Волині. Покликані до життя міста були значною мірою наслідком процесу формування великого землеволодіння та зростання економічної потуги краю. З іншого боку, значна кількість міських поселень, своєю чергою, сприяли прискоренню торгово-грошових відносин…

Сармати з-під Кракова

Здавалось би, чого тут може бути спільного: давнє плем’я сарматів та шляхта Речі Посполитої? Як виявляється, багато чого, адже їхня спорідненість – головний національний міф періоду, який немало посприяв розвитку польської культури. Інтерес до давнини й бажання дізнатись про своє походження були доволі типовими явищами для всього світу епохи Відродження, в цей чудовий період “черепашок”…

Андрій Заяць. Міщани поміж Литовськими статутами і практикою життя

Публікується з дозволу автора – Заяця Андрія Євгенійовича, доктора історичних наук, доцента кафедри Давньої історії України та джерелознавства Кінець XV–XVI ст. були значною мірою переломними у розвитку міських поселень Великого князівства Литовського і, зокрема, українських міст. Це був час прискореного розвитку сільського господарства, формування фільваркової системи господарювання, витворення магнатських латифундій та пришвидшеного розвитку товарно-грошових відносин,…

Андрій Заяць. Функції міських поселень Волині XVI – першої половини XVII ст.

Публікується з дозволу автора – Заяця Андрія Євгенійовича, доктора історичних наук, доцента кафедри Давньої історії України та джерелознавства Українські міста ранньомодерної доби лише принагідно ставали об’єктом вивчення істориків. Не є тут винятком і волинські міста. Соціально-економічні, демографічні та управлінські аспекти історії волинських міст останнім часом були предметом дослідження істориків, зокрема: Наталі Білоус [1], Ірини Ворончук…

Тарас Ігнатов. Київська земля під владою Золотої Орди (середина XIII – друга половина XIV ст.)

Завоювання монголами Києва в грудні 1240 року мали суттєві наслідки для столичного міста та всього Київського князівства. Якщо до цього йшла постійна боротьба руських князів за княже крісло столиці Русі, то тепер вже хани Золотої Орди вирішували кому належить правити в Києві і проводили особливу політику стосовно цього міста. Варто відзначити, що після монгольського походу…

Микола Козак. Зброя князя та дружинної еліти в Галицько-Волинській державі

У сучасній зброєзнавчій літературі проблема озброєння князя і воєвод у Галицько–Волинській державі (далі – ГВД) залишається висвітленою вельми побіжно, або ж вивчення цього питання відсутнє узагалі. Відомо, що як і будь- яка феодальна середньовічна армія, військо ГВД не було однорідним і включало в себе як міське ополчення, так і кочівників-найманців та професійних лицарів – «дружинників»,…

Роман Мартинчук. Владислав ІІІ Варненчик: історичний портрет

У сучасній українській історіографії вивченню польської тематики не приділено належної уваги. Особливих студій потребує дослідження правління Владислава III (1434–1444) – польсько-угорського короля, якого пам’ятають здебільшого через загибель біля м. Варни. Опрацювання біографії Владислава є важливим для розуміння політичної картини в Польському та Угорському королівствах, до складу яких входили українські землі. Діяльність Владислава III неодноразово ставала…