Володимир Лагодич. “Цю війну Карл проводив більш жорстоко, ніж інші, і з найбільш довгими приготуваннями”

Карл Великий, коронований в 768 р. у Реймсі королем франків, проводив активну зовнішню політику з 771 р. практично до своєї смерті у 814 р. Прикладом цьому слугують військові кампанії франків за доби правління монарха із Бургундією, Аквітанією, саксами. В  більшості випадків супротивниками Шарлеманя були переважно варварські королівства або потестарні об’єднання, зокрема полабських слов’ян. На фоні…

Владислав Газарян. Як і за що вбили князя Ігоря?

Всі ми ще зі шкільної парти знаємо, що князя Ігоря вбили древляни за те, що “нерозумний” князь вирішив двічі зібрати данину з розлюченого племені. Але сучасним історикам така версія видається вкрай недостовірною та, відверто кажучи, дурною. Що ж сталося із Ігорем насправді ніхто точно не знає, однак ми поділимося з Вами більш ймовірним сценарієм розвитку…

Ростислав Вацеба. Система влади у сербських князівствах Ельбо-Заальського межиріччя у IX – на початку X ст.

Публікується з дозволу автора – Вацеби Ростислава Миролюбовича, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України. Оригінал статті опубліковано у 67 випуску наукового збірника “Проблеми слов’янознавства” за 2018 р. на ст. 81-103. Ознайомитись із нею можна за покликанням: http://surl.li/abvuc У статті крізь призму аналізу згадок західноєвропейських писемних джерел…

Володимир Лагодич. Аналіз праці М. І. Костомарова “Дві руські народності”

В середовищі персоналій, які виступили рушіями національної історичної науки ХІХ ст., заслужене місце займає Микола Іванович Костомаров (1817-1885). Головним досягненням М. Костомарова як історика, стало відтворення безперервності власне українського історичного процесу. При цьому, самостійність даного процесу (порівняно із російською, польською націями) обгрунтована в низці монографій вченого[1], які отримали майбутнє завершення у науковому доробку послідовників. Слушною…

Едуард Макаренко. Прецедент Вендського хрестового походу 1147 р. в історії Балтики.

Матеріал опубліковано у цьогорічному збірнику LAUREA IIII. Античний світ і Середні віки, виданого за результатами IV наукових читань, присвячених памяті професора В. І. Кадєєва «Античний світ і Середні віки». Ознайомитись із електронною версією збірника можна за посиланням: http://antiquity.karazin.ua/laurea_4/ Вендський хрестовий похід 1147 р. став для свого часу унікальним явищем в історії не лише Балтійського регіону, а…

Ростислав Вацеба. Етнокультурна структура слов’янського Полаб’я у VII–ІX ст.

Публікується з дозволу автора – Вацеби Ростислава Миролюбовича, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук УкраїниОригінал статті “Етнокультурна структура слов’янського Полаб’я у VII–ІX ст.i вплив порубіжжя на державотворчі процеси” вперше опубліковано у випуску №51 Наукових праць історичного факультету Запорізького національного університету від 2018 р. Ознайомитись із нею можна за посиланням: https://www.academia.edu/40373785/ЕтнокультурнаструктурасловянськогоПолабяуVIIІX_стiвпливпорубіжжянадержавотворчіпроцеси Сучасні студії з…

Проблема етнографічної приналежності кривичів

Останнім часом у пострадянській історіографії та публіцистиці стала набирати популярність ідея про неслов’янську, а точніше, балтську, етнічну атрибуцію згадуваного в давньоруських літописах етнополітичного союзу кривичів. У зв’язку з цим виникає потреба повернутися до питання про етнічну приналежність літописних кривичів та спробувати верифікувати аргументацію прихильників “балтської” гіпотези. Першим аргументом на її користь з подачі Д.А. Мачинського…

Ростислав Вацеба. Генріх Готшалкович – “король” слов’ян і нордальбінгів

Публікується з дозволу автора – Вацеби Ростислава Миролюбовича, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук УкраїниОригінал статті “Генріх Готшалкович – “король” слов’ян і нордальбінгів: політичний портрет правителя і його держави” вперше опубліковано у випуску Вісника Чернігівського національного педагогічного університету. Серії “Історичні науки” за 2015 р. Ознайомитись із нею…

Не всі слов’янські традиції незмінні…

Нещодавно пройшло 8 березня. День, протягом якого у великих містах України відбуваються вже обов’язкові марші тих, хто прагне стати чоловікинями феміністок та тих, які їм співчувають. Там, як і завжди, виголошувалися вимоги про надання рівних прав та ратифікацію Стамбульської конвенції про домашнє насильство. З точки зору незацікавлених та сторонніх осіб це виглядає боротьбою не так…

Микола Козак. Останній бій Святослава Ігоровича

Київський князь Святослав Ігорович (944–972), без сумніву, є чи не найбільш виразною постаттю з-поміж українських князів. Будучи особистістю вкрай харизматичною та войовничою, він залишив по собі, поруч із військовою славою, таємницю історії своєї загибелі. Всупереч легендарному амплуа князя-воїна, який, за словами Леонтія Войтовича, був «останнім вікінгом на київському престолі» [5, c. 227], на сторінках літопису…