Ростислав Вацеба. Система влади у сербських князівствах Ельбо-Заальського межиріччя у IX – на початку X ст.

Публікується з дозволу автора – Вацеби Ростислава Миролюбовича, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України. Оригінал статті опубліковано у 67 випуску наукового збірника “Проблеми слов’янознавства” за 2018 р. на ст. 81-103. Ознайомитись із нею можна за покликанням: http://surl.li/abvuc У статті крізь призму аналізу згадок західноєвропейських писемних джерел…

Володимир Лагодич. Аналіз праці М. І. Костомарова “Дві руські народності”

В середовищі персоналій, які виступили рушіями національної історичної науки ХІХ ст., заслужене місце займає Микола Іванович Костомаров (1817-1885). Головним досягненням М. Костомарова як історика, стало відтворення безперервності власне українського історичного процесу. При цьому, самостійність даного процесу (порівняно із російською, польською націями) обгрунтована в низці монографій вченого[1], які отримали майбутнє завершення у науковому доробку послідовників. Слушною…

Едуард Макаренко. Прецедент Вендського хрестового походу 1147 р. в історії Балтики.

Матеріал опубліковано у цьогорічному збірнику LAUREA IIII. Античний світ і Середні віки, виданого за результатами IV наукових читань, присвячених памяті професора В. І. Кадєєва «Античний світ і Середні віки». Ознайомитись із електронною версією збірника можна за посиланням: http://antiquity.karazin.ua/laurea_4/ Вендський хрестовий похід 1147 р. став для свого часу унікальним явищем в історії не лише Балтійського регіону, а…

Ростислав Вацеба. Етнокультурна структура слов’янського Полаб’я у VII–ІX ст.

Публікується з дозволу автора – Вацеби Ростислава Миролюбовича, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук УкраїниОригінал статті “Етнокультурна структура слов’янського Полаб’я у VII–ІX ст.i вплив порубіжжя на державотворчі процеси” вперше опубліковано у випуску №51 Наукових праць історичного факультету Запорізького національного університету від 2018 р. Ознайомитись із нею можна за посиланням: https://www.academia.edu/40373785/ЕтнокультурнаструктурасловянськогоПолабяуVIIІX_стiвпливпорубіжжянадержавотворчіпроцеси Сучасні студії з…

Проблема етнографічної приналежності кривичів

Останнім часом у пострадянській історіографії та публіцистиці стала набирати популярність ідея про неслов’янську, а точніше, балтську, етнічну атрибуцію згадуваного в давньоруських літописах етнополітичного союзу кривичів. У зв’язку з цим виникає потреба повернутися до питання про етнічну приналежність літописних кривичів та спробувати верифікувати аргументацію прихильників “балтської” гіпотези. Першим аргументом на її користь з подачі Д.А. Мачинського…

Ростислав Вацеба. Генріх Готшалкович – “король” слов’ян і нордальбінгів

Публікується з дозволу автора – Вацеби Ростислава Миролюбовича, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук УкраїниОригінал статті “Генріх Готшалкович – “король” слов’ян і нордальбінгів: політичний портрет правителя і його держави” вперше опубліковано у випуску Вісника Чернігівського національного педагогічного університету. Серії “Історичні науки” за 2015 р. Ознайомитись із нею…

Не всі слов’янські традиції незмінні…

Нещодавно пройшло 8 березня. День, протягом якого у великих містах України відбуваються вже обов’язкові марші тих, хто прагне стати чоловікинями феміністок та тих, які їм співчувають. Там, як і завжди, виголошувалися вимоги про надання рівних прав та ратифікацію Стамбульської конвенції про домашнє насильство. З точки зору незацікавлених та сторонніх осіб це виглядає боротьбою не так…

Микола Козак. Останній бій Святослава Ігоровича

Київський князь Святослав Ігорович (944–972), без сумніву, є чи не найбільш виразною постаттю з-поміж українських князів. Будучи особистістю вкрай харизматичною та войовничою, він залишив по собі, поруч із військовою славою, таємницю історії своєї загибелі. Всупереч легендарному амплуа князя-воїна, який, за словами Леонтія Войтовича, був «останнім вікінгом на київському престолі» [5, c. 227], на сторінках літопису…

Едуард Макаренко. Саксоно-ободритська війна 955 р.

У статті розглянуто причини, хід дій та наслідки війни в 955 р. між саксами та їх союзниками та ободритським племінним союзом та його союзниками. Проведено короткий огляд попередніх бойових дій (війна 928-929 рр.; повстання 936-940 рр.) як передумов іполітика Оттона Великого на завойованій території. Також, проаналізовано основні причини невдачі цієї політики та втрати Оттонами влади…

Ігор Наконечний. Проблематика досліджень курганів у поховальному обряді населення України

Перед тим як розглядати кургани з точки зору зовнішніх характеристик та приступити до аналізу матеріальних пам’яток, доцільно визначитись із поняттям “курган”, та що саме він собою представляє. Давні поховання поділяються на дві основні групи. Першу групу складають похованнях в ямах без будь яких насипів. Кілька таких могил складають могильник. У другу групу входять поховання в…