ДО ПИТАННЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ОРНАМЕНТАЦІЇ КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ ЗУБРИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ

ДО ПИТАННЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ОРНАМЕНТАЦІЇ КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ ЗУБРИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ К ВОПРОСУ О ПРОИСХОЖДЕНИИ ОРНАМЕНТАЦИИ КЕРАМИЧЕСКИХ ИЗДЕЛИЙ ЗУБРИЦКОЙ КУЛЬТУРЫ ON THE ORIGIN OF POTTERY DECORATION IN ZUBRYTSKA CULTURE Автор  – Іванна БЕЛЕЙ, Львівський національний університет імені Івана Франка. Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті на основі опублікованих матеріалів та вивчення пам’яток першої…

СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ГОРОДИЩ ПОЛІСНОГО ТИПУ НА УКРАЇНСЬКОМУ ПРИКАРПАТТІ

СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ГОРОДИЩ ПОЛІСНОГО ТИПУ НА УКРАЇНСЬКОМУ ПРИКАРПАТТІ СОЦИАЛЬНАЯ СТРУКТУРА СЛАВЯНСКОГО ГОРОДИЩА ПОЛИСНОГО ТИПА НА УКРАИНСКОМ ПРИКАРПАТЬЕ SOCIAL STRUCTURE OF SLAVIC CITY–STATE IN THE UKRAINIAN PRYKARPATTIA Автор – Нестор–Миколай РИБЧИНСЬКИЙ, Львівський національний університет імені Івана Франка Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті розглянуто особливості соціальної структури городищ полісного типу на…

ПОЕТИКА ПЛАЧУ У ВІТЧИЗНЯНІЙ СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

ПОЕТИКА ПЛАЧУ У ВІТЧИЗНЯНІЙ СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ПОЭТИКА ПЛАЧА В ОТЕЧЕСТВЕННОЙ СРЕДНЕВЕКОВОЙ ЛИТЕРАТУРЕ THE POETICS OF CRYING IN NATIONAL MEDIEVAL LITERATURE Автор – Галина МАРТИНЮК, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк, Україна). Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті проаналізовано мотиви плачу в найвідоміших пам’ятках Середньовіччя, окреслено витоки літературного жанру ляменту….

СТАНОВИЩЕ ЄВРЕЙСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ У ДАВНЬОРУСЬКІЙ ДЕРЖАВІ В IX–XIII CТ.

СТАНОВИЩЕ ЄВРЕЙСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ У ДАВНЬОРУСЬКІЙ ДЕРЖАВІ В IX–XIII CТ. ПОЛОЖЕНИЕ ЕВРЕЙСКОГО НАСЕЛЕНИЯ В ДРЕВНЕРУССКОМ ГОСУДАРСТВЕ В IX–XIII ВВ. PROVISION OF THE JEWISH POPULATION IN ANCIENT RUS STATE IN IX–XIII C. Автор – Ігор КАРАСЬ, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка. Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті розглянуто становище євреїв на…

КНЯЗІВСЬКЕ «РОЗГИНАННЯ» ПСАЛТИРЯ АБО SORTES SANCTORUM НА РУСІ ХІІ–ХІІІ СТ.

КНЯЗІВСЬКЕ «РОЗГИНАННЯ» ПСАЛТИРЯ АБО SORTES SANCTORUM НА РУСІ ХІІ–ХІІІ СТ. КНЯЖЕСКОЕ «РАЗГИБАНИЕ» ПСАЛТИРЯ ИЛИ SORTES SANCTORUM НА РУСИ XII–XIII ВВ. ТHE PRINCELY «EXTENSION» OF THE PSALTER OR SORTES SANCTORUM IN RUS AT ХІІ–ХІІІ CENTURIES Автори – Микола БУЛАНИЙ, Крістіна ШАРИПОВА, Дніпровський національний університет імені О. Гончара. Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У…

«ДВОРЪ ЖЬ КНЯЖЬ РАЗГРАБИША…»: АБАВЯЗКІ ЎЛАДАРА ПЕРАД ГРАМАДСТВАМ І ЯГО АДКАЗНАСЦЬ ЗА ІХ ПАРУШЭННЕ (ПА МАТЭРЫЯЛАХ СТАРАЖЫТНАЙ РУСІ І СКАНДЫНАВІІ).

«ДВОРЪ ЖЬ КНЯЖЬ РАЗГРАБИША…»: АБАВЯЗКІ ЎЛАДАРА ПЕРАД ГРАМАДСТВАМ І ЯГО АДКАЗНАСЦЬ ЗА ІХ ПАРУШЭННЕ (ПА МАТЭРЫЯЛАХ СТАРАЖЫТНАЙ РУСІ І СКАНДЫНАВІІ). «ДВОРЪ ЖЬ КНЯЖЬ РАЗГРАБИША…»: ОБОВ’ЯЗКИ ПРАВИТЕЛЯ ПЕРЕД СУСПІЛЬСТВОМ І ЙОГО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЇХ ПОРУШЕННЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА СКАНДИНАВІЇ). DUTIES OF THE RULER TO THE SOCIETY AND RESPONSIBILITY FOR VIOLATING THEM (BASED ON THE…

«ВІЙСЬКОВА РЕВОЛЮЦІЯ» В КОЗАЦЬКОМУ, ПОЛЬСЬКОМУ ТА МОСКОВСЬКОМУ ВІЙСЬКУ (КІНЕЦЬ XVI – ПЕРША ПОЛОВИНА XVII СТ.)

«ВІЙСЬКОВА РЕВОЛЮЦІЯ» В КОЗАЦЬКОМУ, ПОЛЬСЬКОМУ ТА МОСКОВСЬКОМУ ВІЙСЬКУ (КІНЕЦЬ XVI – ПЕРША ПОЛОВИНА XVII СТ.) «ВОЕННАЯ РЕВОЛЮЦИЯ» В КАЗАЦКОМ, ПОЛЬСКОМ И МОСКОВСКОМ ВОЙСКЕ (КОНЕЦ XVI – ПЕРВАЯ ПОЛОВИНА XVII В. THE «MILITARY REVOLUTION» IN THE COSSACK, POLISH AND MUSCOVITE ARMY (THE END OF THE XVI – THE FIRST HALF OF THE XVII C.) Автор –…

ОШМЯНСЬКА БИТВА 1432 Р.

ОШМЯНСЬКА БИТВА 1432 Р. ОШМЯНСКАЯ БИТВА 1432 Г. BATTLE OF ASHMYANY (1432) Автор – Вадим СТЕЦЮК, Камʼянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті розглядаються стратегічні, оперативні й тактичні аспекти Ошмянської битви 8 грудня 1432 р. – однієї з двох ключових битв громадянської війни у Великому князівстві…

СМЕРТЬ І Є БЕЗСМЕРТЯ: ШЛЯХ ВІКІНГІВ РУСІ ДО ВАЛЬГАЛЛИ

Швидкоплинність життя з давніх-давен хвилювала людину. Наближення смерті приводило людину до розпачу, смутку, безмірного страху, що пронизував наскрізь й паралізовував тіло та розум. Ніхто не знав, що є по інший бік річки Лети, чи є хоч якісь відчуття після того моменту, коли душа залишає людське тіло. Ніхто не знав, бо жодному чоловіку чи жінці ще не вдавалося повернутися з того світу.

УКРАЇНЦІ У БИТВІ ПІД ГРЮНВАЛЬДОМ: СПРОБА ІСТОРИЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ

Щороку влітку у Польщі відбувається грандіозне відтворення середньовічної битви в районі селищ Грюнвальд і Таненберг, яка відбулася 15 липня 1410 року і була однією із найбільших в Європейській історії і є чи не найяскравішою подією в історії кількох східноєвропейських націй. Цю битву можна назвати «битвою народів»: через велику кількість представників народів, які брали в ній участь. Це, зокрема, поляки, литовці, жмудь, білоруси, українці (тоді – русини), татари, молдавани та вірмени, з одного боку, та німці, австрійці, французи з іншого. Останні ж, як і багато інших рицарів[1], були «гостями» в армії Тевтонського ордену і відзначались тим, що перебували на власному утриманні. Чехи, угорці, волохи, як найманці воювали із обох сторін. Також і поляки перебували в складі обох армій. Цілком можливо, що й німці, які становили на той час більшу частину населення Львова, могли брати участь в битві в складі львівської хоругви.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЯРОСЛАВА МУДРОГО КРІЗЬ ПРИЗМУ ОСОБИСТОГО ЖИТТЯ: ЦІНА ВЛАСНОЇ ГІДНОСТІ.

Розгортаючи підручник для 7 класу, пересічний український школяр читає приблизно таке: «Ярослав Мудрий поріднився з усією Європою… Він виводив свої стосунки з іншими державами з принципу шлюбної дипломатії… Анна Ярославна стала королевою Франції…» і т. д. і т. п. Ясно ж, людину, котра хоче сповна пізнати історію власної держави, такий підхід задовільняти не може. Адже не згадано де-факто нічого, крім цієї шлюбної дипломатії, наче українцям треба пишатися, що дочки їхнього князя виходили заміж за європейських королів, при цьому за зовнішню Ярослава Володимировича, його зарубіжні інтриги, завдяки яким не один згадуваний король посідав трон (якщо це було в інтересах руського володаря), навіть поважні історики воліють говорити досить поверхнево.

ПАЛАЦ КНЯЗІВ САНГУШКІВ – ЧАСТИНА ІСТОРІЇ ДРЕВНЬОГО ІЗЯСЛАВА

 Ізяслав – древнє місто, яке на сьогодні є районним центром в Хмельницькій області, що славиться своїми архітектурними спорудами, величчю та давньою історією. Однією з найвизначніших пам’яток і, водночас, окрасою міста, здавалося б, мав бути палацовий комплекс, що в далекому XVIII ст. належав князям Сангушкам, які в свою чергу володіли часткою земель сучасної Волині. В XIX ст. колишній палац-резиденція перебував в розпорядженні вже нової, Російської влади, що утвердилась на цій території в ті часи (рис. 1).