Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 2

Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 2 Викинги на Руси до 882 года: каганат Руси. Часть 2 Vikings on Rus’ until 882: Rus’ Khaganate. Part 2 Автор – Гамма Юлія, бакалавр історії Львівського національного університету ім. Івана Франка Дана стаття присвячена етимології головних термінів та понять, які використані при дослідженні теми. Етимологія – це наука, … More Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 2

Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 1

Руський каганат – державне утворення першої половини ІХ ст., яке хронологічно передувало, як прийнято вважати, Руській державі. На сьогодні немає єдиної, чіткої думки стосовно даного утворення, а актуальність питання не зникає вже не одне століття.

В даній статті звернемо свою увагу на джерельну базу даного питання, яка є досить великою, але свій початок  бере саме з писемних. Вони є основоположними при формуванні загального уявлення про можливі історичні події на тій чи іншій території. … More Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 1

“ІТАЛІЙСЬКИЙ ЛЬВІВ” (вірш про ранньомодерний Львів від Романа Тарнавського)

Львівський медієвістичний клуб презентує вірш Романа Тарнавського про ранньомодерний (італійський) Львів. Описувати історичні події та пам’ятки у віршований спосіб є новаторством, в якому Роман Тарнавський тримає пальму першості, адже він є автором десятків віршів про місто Лева, де завдяки використанню метафор та інших художніх образів можна зануритися у перепетії історії.  Про автора: Тарнавський Роман Богданович … More “ІТАЛІЙСЬКИЙ ЛЬВІВ” (вірш про ранньомодерний Львів від Романа Тарнавського)

З ІСТОРІЇ ОДНІЄЇ СУПЕРЕЧКИ, АБО ДИСКУСІЇ ПРО РОЛЬ ХОЗАРІВ В СТАНОВЛЕННІ РУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ВИСВІТЛЕННІ СУЧАСНОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ

Хозарський чинник у формуванні Києворуської держави завжди викликав численні дискусії серед дослідників. Хоч вплив південно–східного сусіда ніхто не заперечував, проте ступінь впливу Хозарського каганату на державотворчі процеси активно обговорюється й сьогодні. В статті проаналізовано основні здобутки сучасної історіографії у вивченні «хозарського питання», розглянуто ключові тенденції у цьому напрям … More З ІСТОРІЇ ОДНІЄЇ СУПЕРЕЧКИ, АБО ДИСКУСІЇ ПРО РОЛЬ ХОЗАРІВ В СТАНОВЛЕННІ РУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ВИСВІТЛЕННІ СУЧАСНОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ

ТРАДИЦІЯ САРМАТСЬКОЇ ІДЕОЛОГІЇ: МІЖ СКІФСТВОМ І ШЛЯХЕТСЬКИМ ІДЕАЛОМ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Ідеологія, що здатна вплинути на формування і становлення високорозвиненого громадянського суспільства є поняттям, що рівнозначне «ідеальній державі» Платона. Зважаючи на розвиток політико-антропологічного та громадянсько-політологічного підходів до аналізу проблеми, ми вирішили написати нарис з історії однієї східноєвропейської елітотворчої традиції –сарматизму. … More ТРАДИЦІЯ САРМАТСЬКОЇ ІДЕОЛОГІЇ: МІЖ СКІФСТВОМ І ШЛЯХЕТСЬКИМ ІДЕАЛОМ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

ЯКИМИ МОВАМИ ГОВОРИЛИ У ПІЗНЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОМУ ТА РАННЬОМОДЕРНОМУ ЛЬВОВІ?

Історія Львова доказує, що місто – це не будівлі. Львів – це люди різних національностей, різних культур та віросповідань. Саме мультикультурність міського простору формує повагу та терпимість до іншого, що є актуальним для сьогодення. У Львові, в різний час, можна було почути німецьку, польську, українську, угорську, вірмено-кипчацьку, ідиш, сефардську, італійську, грецьку, османо-турецьку та інші мови. Як ці люди між собою спілкувалися та як змогли співіснувати всі ці мови у такому малому міському просторі? … More ЯКИМИ МОВАМИ ГОВОРИЛИ У ПІЗНЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОМУ ТА РАННЬОМОДЕРНОМУ ЛЬВОВІ?

Особливості містобудування в слов’ян у VIII – X ст. На прикладі Пліснеського городища

Період останньої третини першого тисячоліття відзначився суттєвими змінами в соціальній та територіально–адміністративній структурі слов’янських протодержавних утворень. На теренах України виникає кілька держав, в тому числі і Київська Русь. Не оминули державотворчі процеси і українське Прикарпаття. Традиційно вважалось, що утворення держави на цих теренах нерозривно пов’язане з Київською державою. Однак, після грунтовних археологічних досліджень вдалось встановити, що утворення держави на окресленій території відбувались окремо від Русі, а саме через утворення слов’янських міст-держав – полісів. … More Особливості містобудування в слов’ян у VIII – X ст. На прикладі Пліснеського городища

Мультидисциплінарність у вивченні фібул з культового місця Пліснеського археологічного комплексу

Пліснеське городище – унікальна пам’ятка ранньосередньовічної доби, яка досліджується близько 200 років. Цей археологічний комплекс представлений сукупністю різних видів пам’яток слов’яно-руського, а також пізньосередньовічного часу, залишки яких збереглися на території і в околиці сучасного хутора Пліснесько – складової с. Підгірці Бродівського р-ну Львівської обл. … More Мультидисциплінарність у вивченні фібул з культового місця Пліснеського археологічного комплексу

Взаємозв’язок історії та археології на прикладі Скандинавістики

Історична наука на сучасному її етапі не може обмежувати реконструкцією виключно подій та фактів. Історичні дослідження повинні виходити за рамки політичної, економічної та соціо-культурної історії. Тенденції сучасної історіографії на Заході переходять до вивчення людини більш глибоко, намагаючись реконструювати ментальність людини, спосіб мислення, вплив середовища. Всі ці аспекти допомагають нам набагато краще збагнути перебіг тих чи інших історичних явищ розглядаючи їх крізь призму в першу чергу людини. … More Взаємозв’язок історії та археології на прикладі Скандинавістики

Короткий нарис розвитку Львівського медієвістичного клубу: Історія та сьогодення

Львівський медієвістичний клуб (ЛМК) – наукова організація студентів, які займаються періодом Середньовіччя і дотичними до цього періоду темами. Клуб у формі товариства виник при кафедрі історії середніх віків та візантиністики ЛНУ ім. І.Франка і діє на добровільних засадах з 18 травня 2013 року. … More Короткий нарис розвитку Львівського медієвістичного клубу: Історія та сьогодення

Звіт наукового семінару “Дослідження минулого в епоху мультидисциплінарності: Виклики і можливості”

В середу, 12 квітня в стінах Львівського університету відбулося чергове засідання Львівського медієвістичного клубу. Цього разу засідання проходило у формі наукового семінару, до якого долучились студенти кафедри археології та інших спеціальностей. Семінар було проведено в рамках програми розширення співпраці з іншими спеціалізаціями та залучення більшої кількості учасників до роботи клубу.

Семінар мав методологічний характер, студенти археологи та палеографи поділились методикою дослідження давньої історії крізь призму специфіки вивчення окремих джерел. В рамках зустрічі було поставлено питання про оновлення методологічних засад історичної науки на основі її введення до міждисциплінарного дискурсу. … More Звіт наукового семінару “Дослідження минулого в епоху мультидисциплінарності: Виклики і можливості”

СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС

Героїчний епос – це сукупність творів про бойову, лицарську звитягу, оспівана народними співцями, яка зображає події минувшини так, як їх трактував народ у період створення цих творів.
За часом побутування цей епос поділяється на три основних групи: архаїчний (міфи, легенди), античний («Іліада» й «Одіссея» Гомера, «Махабхарата» і «Рамаяна» в індусів) та середньовічний героїчний епос. Останній активно побутував в Європі в період раннього та зрілого Середньовіччя, брав за основу реальні історичні події, які доповнював фантастичними чи просто вигаданими образами.
Основою для героїчного епосу служили бойові гімни, створенні дружинними співцями, які брали безпосередню участь в описаних ними подіях. Сюжети цих гімнів у період раннього Середньовіччя активно запозичували бродячі співці, які відігравали значну роль у формуванні національної свідомості кожного народу. … More СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС