Наталія Дульнєва. Альбігойські війни (1209-1229)

Наталія Дульнєва Альбігойські війни (1209-1229) Передумови і причини 18 червня 1209 року перед порталом бенедиктинського абатства Сен-Жиль (департамент Гард) підіймався по сходах чоловік без сорочки. Три папських легати, три архієпископи і 19 єпископів у розкішних шатах тримали у руках святі книги та релікварії. Один з легатів підняв різки і вдарив цього чоловіка по спині, після…

Василь Босак. Чашництво і рух Чеських братів як форми руху за оновлення Церкви

Василь Босак Чашництво і рух Чеських братів як форми руху за оновлення Церкви Гуситський визвольний рух загалом є добре опрацьованим явищем в історіографії. Зокрема, таке зацікавлення можна пояснити тим, що більшість сучасних істориків характеризують гуситський рух в чеських землях як першу європейську соціальну революцію. Не зважаючи на це, досі залишається багато не розв’язаних питань, що…

Лекція Наталії Дульнєвої «Альбігойські війни: «Священна» чи завойовницька війна?» (14.11.2019)

Лекція Наталії Дульнєвої «Альбігойські війни: «Священна» чи завойовницька війна?» Лекція Наталії Дульнєвої «Альбігойські війни: «Священна» чи завойовницька війна?» Організатори: Львівський медієвістичний клуб Інтердисциплінарні студії «Per Aspera» Наукова бібліотека ЛНУ Дата і час: 14.11.2019, 14 00-15 30 Локація: Наукова бібліотека ЛНУ, Студентський простір (II-й поверх, направо) Анонс: Альбігойські війни – священна чи завойовницька війна? передумови Альбігойського хрестового походу…

Міфи і правда про катарів

Міфи і правда про катарів Myths and truth about Cathars Автор – Дульнєва Наталія, історик-медієвіст, закінчила історичний факультет Львівського Національного університету, кандидат філософських наук, фрілансер, працює викладачем прав людини у громадській організації “Вища школа професійної політики”. За останні десятиріччя ХХ століття французькі історики та спеціалісти з вивчення середньовічних текстів здійснили справжню наукову революцію. Йдеться про…

Хто такі катари? Правда про “хранителів Священного Грааля”

Катарська доктрина передбачала якнайбільше відсторонення від світу, катари були зобов’язані привчати себе до найбільш суворих форм аскетизму. Суттєво, що такий суворий аскетизм не був імперативом для кожного віруючого, адже і серед катар ми бачимо певний розподіл. Катарські общини включали в себе дві категорії вірних: священиків, які вели аскетичне життя, та мирян, які жили звичайно, могли вступати у шлюб, займатись якимось ремеслом, мати власне майно і при цьому тільки старатись жити праведно і чесно. Перших називали «досконалими»: постійно одягнуті в чорне, вони жили дуже скромно, зберігали цілковиту доброчесність, були вегетаріанцями, і основним їхнім завданням було проповідування своєї віри. Цікаво, що «досконалим» міг стати як чоловік, так і жінка. Такий спосіб життя забезпечував їм звільнення душі після смерті тіла. Других називали просто віруючими, які не намагались наслідувати життя «досконалих», але надіялись, що віра останніх принесе спасіння і їм, тому вони повинні жити чесно, праведно і гідно поваги.