Звіт з конференції «Феномен Європи від традиційного до сучасного»

Звіт з конференції «Феномен Європи від традиційного до сучасного» Нещодавно завершилася міжнародна конференція молодих дослідників «Феномен Європи». Це вже друга така подія для нашої організації. Цього разу нашими співорганізаторами була організація #HistArt. Традиційно, всі події розгорталися в стінах Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Ів. Франка. За два дні конференції у ній встигло взяти участь майже 50 доповідачів,…

Оголошується прийом статей до третього номеру фахового історичного журналу “Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск 3”.

Оголошується прийом статей до третього номеру фахового історичного журналу з медієвістики “Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск 3”.
До збірника приймаються оригінальні проблемні статті, які не були опубліковані раніше. Тематика статей повинна торкатися епохи середньовіччя (V-XV ст.) або бути дотичною до неї.

ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2.

Настав цей день, коли після довгої та кропіткої праці можемо презентувати широкому загалу наше дитя – другий фаховий друкований збірник статей з медієвістики: “Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск №2”. З цією вагомою подією ми вітаємо всіх учасників нашого товариства та закликаємо небайдужих долучатися до роботи нашої команди, адже існує ще безліч цікавого та недослідженого у цій таємничій епосі середніх віків!

Кілька слів про класичну сирійську мову

Кілька слів про класичну сирійську мову Автор – Владислав Водько, аспірант ОНУ ім. І. Мечникова 28 вересня, у четвер, на історичному факультеті ОНУ імені І.І. Мечникова пройшла лекція аспіранта кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Владислава Водько. Доповідач протягом двох років знайомився з сирійською мовою, здобувши необхідну базу на чудовій літній школі з семітської…

ВООРУЖЕНИЕ АРМИИ  БАГРАТИДСКОЙ АРМЕНИИ (КОНЕЦ IX – СЕРЕДИНА ХI В.). MILITARY EQUIPMENT OF THE ARMY OF  BAGRATID ARMENIA (END OF IX – MIDDLE OF XI c.). ОЗБРОЄННЯ АРМІЇ  БАГРАТИДСЬКОЇ ВІРМЕНІЇ (КІНЕЦЬ ІХ – СЕРЕДИНА ХІ СТ.)

The history of early medieval Armenia (VII–XI centuries) is often studied in the context of struggle between Byzantine Empire and the Arab Caliphate for Armenia and the Caucasus in general. When the Caliphate began to win this fight, as for example at the beginning of the VIII сentury, Armenia immediately became a part of Caliphate. However, the strengthening of Byzantium and the Arabs weakening in the second half of the ninth century led to the change of geopolitical situation in the Caucasus, which allowed Armenians to create an independent Armenian state (884/886–1045/1064). 

On the basis of historical documents, archaeological and illustrated sources we investigated body armor of the Armenian nobility such as helmets, shields and lamellar, mail and scale armor. The article gives the general characteristics of popularity of a particular protective equipment, and described their quality characteristics. 

We examined the approximate number of types of weapons and analyzed the most popular ones that are frequently mentioned in the sources (swords, bows, spears, slings, etc.). We will dwell upon the right of land ownership as the main source of income for small nobility for procurement of arms and consider the main centers of production of military equipment.  We estimated the Byzantine-Arab influences on military affairs in medieval Armenia. General overview of military equipment of the Armenian soldier was created. 

Символіка та ментальність Середньовіччя. Реліквії.

Невід’ємною частиною християнського культу є шанування речей, прямо чи опосередковано пов’язаних зі святими церкви.  Особливістю світогляду тогочасних людей була символічність та пошук магічного сенсу у повсякденних речах. У свідомості пересічного жителя Середньовічної Європи реліквія є втіленням сили покійного та джерелом енергії, яка може зцілювати або просто приносити удачу. Шанування мощей святих було офіційно затверджено у 787 році на другому Нікейському соборі, хоча його коріння сягають ще первісних християнських культів.

Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 3

Згідно з джерел, відома інформація про виникнення в Європі держави, посольство з якої в 839 році було з народу рос та мало правителя, який носив титул «каган», відповідно держава повинна була мати назву – каганат. В даній статті увага буде акцентована на найголовніших елементах, які дають підстави охарактеризувати Руський каганат як певне державне утворення.

Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 1

Руський каганат – державне утворення першої половини ІХ ст., яке хронологічно передувало, як прийнято вважати, Руській державі. На сьогодні немає єдиної, чіткої думки стосовно даного утворення, а актуальність питання не зникає вже не одне століття.

В даній статті звернемо свою увагу на джерельну базу даного питання, яка є досить великою, але свій початок  бере саме з писемних. Вони є основоположними при формуванні загального уявлення про можливі історичні події на тій чи іншій території.

РИМСКОЕ ПРАВО: ВЗГЛЯДЫ НА РЕЦЕПЦИЮ

Следует подчеркнуть, что в юриспруденции предметом рецепции явилось преимущественно римское частное право. Наоборот, римское публичное право «умерло с падением Рима». Однако с тех времён и до наших дней в публичном праве многих стран создаются и действуют Сенаты как верхние палаты парламентов (Италия, США, Франция и др.), а также все еще существует изобретенный римлянами титул императора (Япония). Издревле были взяты на вооружение и многие другие названия римских публично-правовых институтов (деликтология от delictum, например). Вместе с тем необходимо понимать, что эти заимствованияникак не являются истинным «воскрешением римских государственных учреждений»

ПОЛІТИЧНІ ПАРАДИГМИ ВЧЕННЯ СВЯТОГО АВГУСТИНА: СПІВВІДНОШЕННЯ “ЦЕРКВА-ДЕРЖАВА” І ПРОБЛЕМА “ПАНУВАННЯ-ПІДКОРЕННЯ” В СУСПІЛЬСТВІ

Праці Августина – «Сповідь» та «Про Град Божий» – встановлювали своєрідні канони філософування християнства. Їх розглядали як зразок теоретичного мислення, як скарбницю найузагальненіших ідей, що дають можливість осягнути велич Бога як вихідного й кінцевого продукту людських суджень та дій

ЗВІТ З КРУГЛОГО СТОЛУ: “ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ”.

На круглому столі польські професори торкнулися важливих питань розвитку візантиністики. Професор Пьотр Щур розповів про появу та поширення християнства у ранній Візантійській імперії. Причиною “Констянтинового перевороту”, на думку доповідача, було те, що нова релігія змогла консолідувати розрізнене населення Імперії. Водночас, василевс ставав намісником Бога на землі, а отже його влада обожествлялась. Водночас, це був час “революції гуманності”, адже нова релігія пропагувала рівність усіх прошарків населення перед Богом, а інстиут рабства відходив у минуле. Був наведений цікавий факт, що в Антіохії в 60-80 рр. IV ст. половину населення становили християни, а іншу – язичники.

КРУГЛИЙ СТІЛ: “ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ”.

Який вплив має патристика на сьогодення? Що нового внесли Отці Церкви у християнську філософію та що є актуальним з цього сьогодні? Як рання Візантія впливає на нас та де шукати її впливи? Відповіді на ці та інші питання ви зможете отримати на нашому круглому столі від фахових польських професорів з Католицького університету (м. Люблін, Польща).