Оголошується конкурс на написання статей з історії середньовіччя

Львівський медієвістичний клуб оголошує конкурс на написання наукових та науково-популярних статей Як взяти участь? Напишіть коротку та цікаву науково-популярну чи наукову статтю (до 10 тисяч символів) на медієвістичну тематику. Надішліть нам статтю до 20 січня 2018 р. на пошту (dymydyuk_da@ukr.net) вказавши тему “Конкурс ЛМК”. Картинки до статті надсилати окремо, підписавши кожну з них. Один конкурсант…

Фортеця Алустон: від заснування до занепаду

Фортеця Алустон: від заснування до занепаду  The fortress Aluston: from foundation to decline Автор – Дмитро Копилов, студент-магістр історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Чи знали ви, що територія сучасної України, а саме південний берег Криму, з IX століття разом з Херсоном (середньовічна назва античного Херсонесу в Севастополі) була великою фемою (військова адміністративна одиниця) Візантійської імперії,…

ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ»

ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ» ISSN 2520-2553 Запрошуємо авторів до публікації статей, рецензій та інших наукових матеріалів в третьому і четвертому випусках наукового журналу «Аннали юридичної історії», присвячених історії права слов’янських народів і держав з найдавніших часів до кінця ХХ століття. Журнал «Аннали юридичної історії» є науковим виданням з індексацією в наукометричної…

Звіт з конференції «Феномен Європи від традиційного до сучасного»

Звіт з конференції «Феномен Європи від традиційного до сучасного» Нещодавно завершилася міжнародна конференція молодих дослідників «Феномен Європи». Це вже друга така подія для нашої організації. Цього разу нашими співорганізаторами була організація #HistArt. Традиційно, всі події розгорталися в стінах Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Ів. Франка. За два дні конференції у ній встигло взяти участь майже 50 доповідачів,…

Оголошується прийом статей до третього номеру фахового історичного журналу “Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск 3”. CALL FOR PAPERS “NOTES OF LVIV MEDIEVAL CLUB”

Оголошується прийом статей до третього номеру фахового історичного журналу з медієвістики “Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск 3”.
До збірника приймаються оригінальні проблемні статті, які не були опубліковані раніше. Тематика статей повинна торкатися епохи середньовіччя (V-XV ст.) або бути дотичною до неї.

ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2.

Настав цей день, коли після довгої та кропіткої праці можемо презентувати широкому загалу наше дитя – другий фаховий друкований збірник статей з медієвістики: “Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск №2”. З цією вагомою подією ми вітаємо всіх учасників нашого товариства та закликаємо небайдужих долучатися до роботи нашої команди, адже існує ще безліч цікавого та недослідженого у цій таємничій епосі середніх віків!

Кілька слів про класичну сирійську мову

Кілька слів про класичну сирійську мову Автор – Владислав Водько, аспірант ОНУ ім. І. Мечникова 28 вересня, у четвер, на історичному факультеті ОНУ імені І.І. Мечникова пройшла лекція аспіранта кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Владислава Водько. Доповідач протягом двох років знайомився з сирійською мовою, здобувши необхідну базу на чудовій літній школі з семітської…

“Смерть” в самурайському середовищі

Сприйняття смерті для буші було дещо особливим і заслуговує уваги, та детального вивчення цього питання. Традиційний обряд харакірі чи будь який подвиг, який могли вчинити самураї, нехтуючи своїм життям, мали під собою певний мотиваційний ґрунт. Практично, мотиви відносно сприйняття життя і смерті формувалися на релігійних світоглядах. Самураї в середньовічній Японії (як вже зазначалося в попередній статті), сповідували шінтоїзм, буддизм і конфуціянство. Так, чи інакше кожна з цих релігій вплинула на менталітет лицарів середньовічної Японії і на сприйняття смерті зокрема.

Війна в усвідомленні самурая

Війна в усвідомленні самурая Война в осознании самурая The war in awareness of samurai Автор – Гродзіцький Євген, бакалавр історії Львівського національного університету ім. Івана Франка У самурайському середовищі, ще з VII ст. існувало таке поняття, як “справедлива війна“. Мотиви цієї концепції були взяті в результаті зв’язків з Китаєм, та відповідно базувались на конфуціянських нормах. Зокрема, основи…

ВООРУЖЕНИЕ АРМИИ  БАГРАТИДСКОЙ АРМЕНИИ (КОНЕЦ IX – СЕРЕДИНА ХI В.). MILITARY EQUIPMENT OF THE ARMY OF  BAGRATID ARMENIA (END OF IX – MIDDLE OF XI c.). ОЗБРОЄННЯ АРМІЇ  БАГРАТИДСЬКОЇ ВІРМЕНІЇ (КІНЕЦЬ ІХ – СЕРЕДИНА ХІ СТ.)

The history of early medieval Armenia (VII–XI centuries) is often studied in the context of struggle between Byzantine Empire and the Arab Caliphate for Armenia and the Caucasus in general. When the Caliphate began to win this fight, as for example at the beginning of the VIII сentury, Armenia immediately became a part of Caliphate. However, the strengthening of Byzantium and the Arabs weakening in the second half of the ninth century led to the change of geopolitical situation in the Caucasus, which allowed Armenians to create an independent Armenian state (884/886–1045/1064). 

On the basis of historical documents, archaeological and illustrated sources we investigated body armor of the Armenian nobility such as helmets, shields and lamellar, mail and scale armor. The article gives the general characteristics of popularity of a particular protective equipment, and described their quality characteristics. 

We examined the approximate number of types of weapons and analyzed the most popular ones that are frequently mentioned in the sources (swords, bows, spears, slings, etc.). We will dwell upon the right of land ownership as the main source of income for small nobility for procurement of arms and consider the main centers of production of military equipment.  We estimated the Byzantine-Arab influences on military affairs in medieval Armenia. General overview of military equipment of the Armenian soldier was created. 

Особливості релігійного світогляду самураїв

Мабуть, найбільш впливовою релігією, яка змінивши і ставши згодом основою японської свідомості, був буддизм. Згідно з китайською “Історією династії Лян”, у 467 році, п’ять ченців з Гандхари відправилися до, ймовірно Японії, де вони розповсюдили вчення буддизму. Як, зазначає російський історик,  та   дослідник   буддиської    філософії, О. М. Ігнатовіч, буддизм, особливо в тому вигляді, в якому він прийшов до Японії, мав більш емоційний, ніж конфуціянство, характер і виявився незрівнянно ближче вже до світосприйняття японців і місцевих вірувань. У цьому сенсі буддизм знайшов досить сприятливі умови для поширення за рахунок переважання літургійної складової. Поширенню буддизму на островах сприяла й та обставина, що одночасно з буддизмом в Японії не було “ввезено” іншої, конкурентоспроможної ідеології (на урядовому рівні).

Символіка та ментальність Середньовіччя. Реліквії.

Невід’ємною частиною християнського культу є шанування речей, прямо чи опосередковано пов’язаних зі святими церкви.  Особливістю світогляду тогочасних людей була символічність та пошук магічного сенсу у повсякденних речах. У свідомості пересічного жителя Середньовічної Європи реліквія є втіленням сили покійного та джерелом енергії, яка може зцілювати або просто приносити удачу. Шанування мощей святих було офіційно затверджено у 787 році на другому Нікейському соборі, хоча його коріння сягають ще первісних християнських культів.