СТАНОВИЩЕ ЄВРЕЙСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ У ДАВНЬОРУСЬКІЙ ДЕРЖАВІ В IX–XIII CТ.

СТАНОВИЩЕ ЄВРЕЙСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ У ДАВНЬОРУСЬКІЙ ДЕРЖАВІ В IX–XIII CТ. ПОЛОЖЕНИЕ ЕВРЕЙСКОГО НАСЕЛЕНИЯ В ДРЕВНЕРУССКОМ ГОСУДАРСТВЕ В IX–XIII ВВ. PROVISION OF THE JEWISH POPULATION IN ANCIENT RUS STATE IN IX–XIII C. Автор – Ігор КАРАСЬ, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка. Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті розглянуто становище євреїв на…

Походи вікінгів у VIII–XI ст.

Походи вікінгів у VIII–XI ст. Viking Expeditions during VIII–XI cen. AD Автор – Христина Базюк, студентка V курсу історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Якщо інформацію про будову кораблів вікінгів найкраще черпати із археологічних джерел, то про розмір їх ескадр – навпаки, із джерел літературних. Попри певну заангажованість, різноманітні хроніки досі залишаються основним способом дізнатися про чисельність «північного…

Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 2

Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 2 Викинги на Руси до 882 года: каганат Руси. Часть 2 Vikings on Rus’ until 882: Rus’ Khaganate. Part 2 Автор – Гамма Юлія, бакалавр історії Львівського національного університету ім. Івана Франка Дана стаття присвячена етимології головних термінів та понять, які використані при дослідженні теми. Етимологія – це наука,…

З ІСТОРІЇ ОДНІЄЇ СУПЕРЕЧКИ, АБО ДИСКУСІЇ ПРО РОЛЬ ХОЗАРІВ В СТАНОВЛЕННІ РУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ВИСВІТЛЕННІ СУЧАСНОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ

Хозарський чинник у формуванні Києворуської держави завжди викликав численні дискусії серед дослідників. Хоч вплив південно–східного сусіда ніхто не заперечував, проте ступінь впливу Хозарського каганату на державотворчі процеси активно обговорюється й сьогодні. В статті проаналізовано основні здобутки сучасної історіографії у вивченні «хозарського питання», розглянуто ключові тенденції у цьому напрям

Хазарский альманах / Ред. кол.: О. Б. Бубенок (глав. ред.), В. Я. Петрухин (зам. гл. ред.) и др. – М., 2016. – Т. 14. – 439 с.

Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
Настоящий том ежегодника «Хазарский альманах» содержит материалы, посвященные юбилеям Т. М. Калининой, В. С. Флёрова, П. Б. Голдена и С. А. Плетнёвой. Опубликованные в сборнике статьи соответствуют научным интересам юбиляров. Здесь представлены публикации по истории иудаизма в Восточной Европе, салтовской археологии, арабскому источниковедению, тюркологии, византологии. В отдельную рубрику выделены статьи, касающиеся дискуссии относительно вопросов этимологизации…

Руси як промоутери Київської Русі, або що писали про русів закавказькі історики?

Бачимо, що контакти русів та слов’ян з народами Закавказзя (зокрема й вірменами) мають доволі довгу та цікаву історію. Руси відігравали роль не тільки грабіжників та воїнів, але були й промоутерами Київської Русі, рекламуючи її на Закавказзі, через що місцеві хроністи вже мали певне враження про це державне утворення. Зауважимо, що справжні контакти між двома світами почалися лише із прийняттям християнства Руссю, коли остання увійшла не тільки в світ християнських держав, але стала частиною “ромейської цивілізації”, де була й Вірменія.

Дербент: Північні ворота арабо-перської цивілізації.

Місто має надзвичайно сильно вигідне географічне положення, адже розміщене у т. зв. Дербентському проході, котрий є притиснутий із східної сторони Каспійським морем, а із західної – Кавказькими горами. Ще Геродот, у своїй “Історії” згадує про Дербентський прохід, і говорить, що він зв’язує північний (кочівний) і південний (перський) світи. Саме цей прохід, давав змогу кочовим племенам без труднощів здійснювати кочові набіги у Персію (Іран), тим самим завдаючи значних збитків.

Гідронімія давньої та середньовічної України

Автор – Данило Грегуль (студент КНУ ім. Т. Шевченка ) Чому така назва цього посту? Багато назв річок, та й не тільки, надавалися у давні часи, за часів панування кімерійців, скіфів, сарматів, греків, римлян тощо. Заслуга середніх віків в тому, що у цей час багато назв, які нам відомі сьогодні, закріпилося за географічними об’єктами, хоч…