Дмитро Димидюк. Передумови та причини відновлення незалежного Вірменського царства наприкінці IX століття

Публікується з дозволу автора. Оригінал статті: Димидюк Д. Причини відновлення незалежного Вірменського царства (кінець ІХ ст.) // Наукові записки НУ «Острозька академія». Серія «Історія». 2017. №.26. C. 111–117. Ознайомитися можна за посиланням: http://surl.li/adwnt У статті проаналізовано зміни геополітичного становища на Закавказзі, завдяки якимвірмени отримали змогу відновити власну незалежну державу у 884-886 рр. Розкрито особливості арабо-візантійського…

Володимир Лагодич. Середньовічна історіографія в Європі

З утворенням на території колишньої Західної Римської імперії варварських королівств у V-VI ст., в ідейній складовій історіографії відбуваються суттєві зміни. Так, в концептуальному плані, вплив на історіописання мали ідеї Августина Блаженного – дуалізм (поділ світу на емпіричний та метафізичний), провіденціалізм (Божественного спрямування історії) та есхатологізм (де «земна» історія розглядається, як підготовка до життя після смерті)….

Ростислав Вацеба. Система влади у сербських князівствах Ельбо-Заальського межиріччя у IX – на початку X ст.

Публікується з дозволу автора – Вацеби Ростислава Миролюбовича, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України. Оригінал статті опубліковано у 67 випуску наукового збірника “Проблеми слов’янознавства” за 2018 р. на ст. 81-103. Ознайомитись із нею можна за покликанням: http://surl.li/abvuc У статті крізь призму аналізу згадок західноєвропейських писемних джерел…

Анна Солоницька. Суспільне відношення до чуми в XIV ст.

Спалах Чорної смерті був дійсно вражаючим по кількості смертей для середньовічної людини. Але для початку, потрібно розглянути загалом ставлення до смерті на момент початку пандемії. Члени тогочасного суспільства постійно взаємодіяли одне з одним, особливо в містах. Тому інформація про поширення чуми на сусідніх теренах, або вже безпосередньо в самому місці дуже швидко ставала загальновідомою. Це…

Дмитро Димидюк. Військова організація Багратидської Вірменії у ІХ-ХІ ст.

Публікується з дозволу автора. Оригінал статті опубліковано у збірнику Дні науки історичного факультету: Матеріали VIІІ Міжнародної наукової конференції молодих учених. Редкол.: чл.-кор. НАНУ, проф. В. Колесник (голова), О. Магдич (відп.. ред.). Вип. VIІІ Ч.6. (Київ 2015): 17-23. Покликання на статю: http://surl.li/abtek Ослаблення Арабського халіфату наприкінці ІХ ст. дало змогу вірменам, які були в залежності від…

Володимир Лагодич. Остготська інтермісія

535 рік. Від початку правління Юстиніана пройшло ні багато ні мало 8 років, і за цей час він встиг немало провернути. Почнемо наш огляд зі сходу і поступово підемо на захід, згадуючи всі найцікавіші події, які встигли відбутись на час закінчення війни з вандалами. Насамперед ми, звичайно ж, поглянемо на кордон з персами – там…

Вибори нового голови ЛМК (03.08.2021)

03.08.2021 р. відбулися збори членів команди з приводу обрання нового голови ЛМК. В одноголосному порядку ними був обраний Ігнатов Тарас. Вступне слово новообраного голови ЛМК Ігнатова Тараса Ігоровича Вітаю Вас, шановні друзі! Передусім, хочу подякувати членам нашої команди, які довірили мені посаду голови наукового товариства, адже це для мене велика відповідальність. На цій посаді буду…

Тарас Ігнатов. Юридичний статус Новгородської землі під зверхністю Золотої Орди

Політичний розвиток Новгородського князівства протягом XIII ст. характеризується посиленням республіканських традицій та зменшенням ролі князівської влади. В цьому плані Новгородська земля стала по своїй суті унікальною, адже тут склалася общинно-республіканська форма життя в результаті якої сформувалися структурні елементи для функціонування “вільного міста” – сильна влада віче, інститути посадництва та тисяцького. Тому в Новгороді не існувало…

Володимир Лагодич. Аналіз праці М. І. Костомарова “Дві руські народності”

В середовищі персоналій, які виступили рушіями національної історичної науки ХІХ ст., заслужене місце займає Микола Іванович Костомаров (1817-1885). Головним досягненням М. Костомарова як історика, стало відтворення безперервності власне українського історичного процесу. При цьому, самостійність даного процесу (порівняно із російською, польською націями) обгрунтована в низці монографій вченого[1], які отримали майбутнє завершення у науковому доробку послідовників. Слушною…

Данило Савка. Військові тенденції Західної Європи у XVII ст. Швеція

Перша частина – http://surl.li/abifx Востаннє ми закінчили на констанції того, що здобутки іспанської та нідерландської військової думки у XVII ст. не були новизною – перші орієнтувались на перевірену протягом останніх ста років терцію, другі ж її прорідили та застосували контрмарш (до якого, у свою чергу, самостійно дійшли османи та японці). Тепер перейдемо до більш радикальних…