Володимир Лагодич. Аналіз праці М. І. Костомарова “Дві руські народності”

В середовищі персоналій, які виступили рушіями національної історичної науки ХІХ ст., заслужене місце займає Микола Іванович Костомаров (1817-1885). Головним досягненням М. Костомарова як історика, стало відтворення безперервності власне українського історичного процесу. При цьому, самостійність даного процесу (порівняно із російською, польською націями) обгрунтована в низці монографій вченого[1], які отримали майбутнє завершення у науковому доробку послідовників. Слушною…

Данило Савка. Допоміжні війська на полях битв XVIII ст.

Незважаючи на те, що Новий час – це передусім доба професійних армій, на практиці, як і раніше, генерали послуговувались значним відсотком іррегулярних частин, які могли нести охоронну службу на лініях комунікацій, або безпосередньо брати участь у військових кампаніях. Протягом практично всього XVIII ст. над Британськими островами висів “дамоклів меч” французького морського вторгнення. Версаль на час…

Володимир Лагодич. Фрідріх ІІ Гогенцоллерн – філософ на троні

Так, як із епохою Середньовіччя в нас асоціюватиметься особа Карла Великого, творця Імперії, яка дала початки існуванню сучасних Німеччини та Франції, так і при згадці Галантного віку, на думку прийде Фрідріх ІІ – великий монарх із тоді ще зовсім малого королівства Прусія. Сьогоднішнім нашим матеріалом ми почнемо спробу характеристики особи короля, як державця, реформатора та…

Едуард Макаренко. Доробок з історії запорозьких козаків Дмитра Яворницького

Перш ніж перейти до розбору результатів досліджень історії запорозького козацтва Д. І. Яворницьким, варто спочатку хоча б фрагментарно ознайомитися з його біографією, завдяки якій можна буде попередньо встановити причину вибору цієї теми, відданості їй та з’ясувати роль академіка в процесі національно-культурного відродження в Катеринославі та регіоні загалом. Дмитро Іванович народився 6 листопада 1855 р. в…

Презентація книги Ольги Ковалевської «Таємниці козацьких портретів» (2019)

Презентація книги Ольги Ковалевської «Таємниці козацьких портретів» (2019) Презентація книги Ольги Ковалевської «Таємниці козацьких портретів» (2019) Організатори: Львівський медієвістчиний клуб Інтердисциплінарні студії «Per Aspera» Перша Львівська Медіатека Локація: Львівська медіатека, вул. Мулярська, 2а Дата і час проведення: 05.05.2019, 12 00 Анотація книги: Видання містить десять нарисів з історії давньої та сучасної іконографії відомих українських гетьманів,…

ЕВОЛЮЦІЯ ПОЛІТИЧНОГО ВПЛИВУ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ФРАНЦІЇ У 1789-1794 рр.

Кожен вірянин розуміє, наскільки церква важлива для нього у житті. Вона надає настанови, встановлює зв’язок людей з Богом, тобто виконує роль духовного наставника. Якщо взяти до уваги Францію кінця XVIII ст, то там церква виконувала не тільки ідеологічні функції, як це зараз звично, а являла собою сильний, чітко сформований механізм влади. Таке явище мало місце напередодні Французької революції (1789‒1799 рр.) та на її початку. Під час перших років революційних подій та якобінської диктатури (1793-1794 рр.) французька церковна інституція остаточно ослабла й була підпорядкована державі. В період термідоріанського режиму (1794-1795 рр.) вона стала на шлях відокремлення від держави. Революційні події 1789-1794 рр. принесли у життя Франції новий церковний апарат, який став основою для її подальшого розвитку.

МІЖНАРОДНО–ПРАВОВИЙ СТАТУС ПАПСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В СЕРЕДНЬОВІЧЧІ: ІСТОРІОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

У статті розглядається історія становлення юридичного статусу Ватикану в середні віки. Автор інтерпретує відносини Святого Престолу з країнами середньовічної Європи через призму доктрини міжнародного права.

РЕНЕССАНС И ПОСТМОДЕРН: МОДЕЛИ ЛИЧНОГО И СОЦИАЛЬНОГО БЫТИЯ

Статья посвящена проблемам сравнительного анализа процессов развития национального самосознания и культуры в эпохи Ренессанса и Постмодерна. Раскрываются основные аспекты цикличности развития национального самосознания и культурного развития в разные исторические эпох

Що об’єднує Юстиніана І та Беніто Муссоліні?

На перший поглад може здатися, що візантійського імператора VІ ст. Юстиніана І та лідера фашистів міжвоєнного періоду ХХ ст. Беніто Муссоліні нічого не об’єднує. Чи справді це так? Спробуємо зараз визначити.

ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ВІЗАНТІЙСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ IV–VI ст.: ІСТОРІОГРАФІЯ ПИТАННЯ

У статті розглянуто історію дослідження питань суспільних змін, що відбувалися в період IV–VI ст. у Візантійській імперії, а саме – соціальний склад населення, еволюцію окремих соціальних верств, їхню культурно-політичну роль та правове становище, рабство, колонат, фракції іподрому, зміни у мисленні та світогляді населення. До уваги взято наукові дослідження з цих питань учених таких країн, як Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Франція та Німеччина.