“Одне говорять, а інше думають”: участь посольських місій у ході аваро-ромейської війни 568-570 рр.

Автор – Володимир Лагодич Оригінал матеріалу буде опубліковано у журналі “Етнічна історія народів Європи” (Випуск 68) Втягнення кочової орди аварів у 557/558 р. до політичної системи під очоленням Константинополя стало співзвучним із появою номадів у східній частині Європи. Сторони, уклавши договір, за яким кочовики виступали федератами Імперії, створили своєрідний баланс сил у регіоні Балкан та…

“Корисно тобі буде прийняти нас до своїх союзників”: до питання аваро-візантійських дипломатичних відносин у 557-565 рр.

Автор – Володимир Лагодич Питання відносин Константинополя із кочовими ордами залишається не до кінця вивченим. Сприяє цьому ряд факторів – від специфіки тодішніх джерел (представлених у більшій мірі історичними творами ромейських авторів; останні, в свою чергу, зображали зовнішньополітичні відносини Імперії з сусідами з точки зору дихотомії «ми/вони»), відсутністю політичного досвіду автократорів (в результаті, двосторонні відносини…

Володимир Лагодич. Етимологія та виникнення етноніму «Awar»

Окремою проблемою, безпосередньо пов’язаною із виникненням етносу аварів, є походження та вжиток етноніму «Awar». Поява цього терміну залишається незрозумілою, актуальність цього питання посилюється з огляду на зв’язок назви кочовиків із кавказьким народом аварців, а дискусії по темі велись із часу виникнення інтересу в науковому середовищі з питання[1], тобто починаючи з ХІХ ст. Ускладнюється це питання…

Володимир Лагодич. Авари: проблеми висвітлення етногенезу в історіографії

Етнічне походження аварів, виникнення етноніму “Awar” та поява згаданих кочовиків у Європі залишається дискусійним питанням до нинішнього часу. Витоки цієї проблеми у історіографії простежуються принаймні з XVIII cт., коли Ж. де Гіньє, опираючись на повідомлення історика VI ст. Феофілакта Сімокатти, висунув гіпотезу про походження аварів від центральноазійського племені жуань-жуанів[1], яка, з уточненнями, побутує в науковому…

Ольга Бабій. Візантійсько-печенізькі війни 1053-1072 рр. в рецепції Іоанна Скіліци та Михаїла Аталіата

У другій половині ХІ ст. однією з найбільш могутніх держав у військово-політичному та соціально-економічному аспектах розвитку була Візантійська імперія. Після падіння Першого Болгарського царства у 1018 р. імперія ромеїв, завоювавши терени вищезазначеної Болгарської держави, вступила в тісні взаємозв’язки з кочовими племенами – печенігами, які кочували на території Північних Балкан, Північного Причорномор’я та Подунав’я ще з Х ст. і…

Володимир Лагодич. Зовнішньополітичні відносини Аварського каганату та Королівства франків у VI-VII століттях

Матеріал опубліковано у цьогорічному збірнику LAUREA IIII. Античний світ і Середні віки, виданого за результатами IV наукових читань, присвячених памяті професора В. І. Кадєєва «Античний світ і Середні віки». Ознайомитись із електронною версією збірника можна за посиланням: http://antiquity.karazin.ua/laurea_4/ Для Центрально-Східної Європи часу Великого Переселення народів історія союзу кочових племен аварів займає окреме місце – адже…

Відносини Східного Риму з кочовиками Причорномор’я за свідченнями сучасників

Прим. ред.: оригінал статті, під назвою “Свідоцтва візантійських історичних творів про відносини Східної Римської імперії з кочовиками Північного Причорномор’я у IV–VII ст.”, був опублікований її автором, українським дослідником Хазарського кананату та візантиністом, к.і.н., Володимиром Володимировичем Кузовковим в журналі “Науковий вісник МДУ ім. В.О. Сухомлинського” за 2014 р. Опубліковано з дозволу автора.Час IV–VII ст. – ключовий…

Ігор Наконечний. Проблематика досліджень курганів у поховальному обряді населення України

Перед тим як розглядати кургани з точки зору зовнішніх характеристик та приступити до аналізу матеріальних пам’яток, доцільно визначитись із поняттям “курган”, та що саме він собою представляє. Давні поховання поділяються на дві основні групи. Першу групу складають похованнях в ямах без будь яких насипів. Кілька таких могил складають могильник. У другу групу входять поховання в…

Володимир Лагодич. Юстиніан і авари. Частина ІІ

Після укладення договору з ромеями у 558 р., кочовий народ аварів розселився між Тисою та Дунаєм. Цей союз до пори приносив користь обом сторонам – Візантія отримала легку федератську кінноту (такий фортель раніше був прокручений з тими ж аланами), яка того ж року погромила племена залів, савірів та утигурів, авари ж – щорічні виплати у…

Володимир Лагодич.”Ми – найславетніший народ у світі…”: Юстиніан та авари. Частина І

Другий Рим ще з часу Констянтина Великого був політичним центром Римської імперії. Продовжилось це й після переходу регалій західних імператорів у 476 р. до базилевсів – Константинополь розширювався, збільшувалась і його політична та культурна вага. Новий поштовх збільшенню політичного значення Константинополя відбувся з проголошенням Юстиніаном Великим курсу на відновлення Імперії – приєднання до Візантії земель…