Дослідження культури лінійно-стрічкової кераміки у кінці XX – поч. XXI ст. на території Північної Галичини та Волині

Автор – Богдан Мороз Якщо порівнювати дослідження пам’яток неолітичного часу Західних терен України із Східними та Центральними, кінця ХХ – поч. ХХІ ст.  останні вивчені більш докладніше. По-перше, про це свідчить наявність монографічних публікацій які є узагальненням кількарічних досліджень. До прикладу роботи В.Манька («Неоліт Південно-Східної України»), Є.Ногіна («Неоліт Північно-Східної України»), Д.Гаскевича («Крем’яний інвентар неолітичних культур…

Богдан Мороз. Дослідження Культури лінійно-стрічкової кераміки у другій половині ХХ ст. на території України

Після Другої світової війни почався новий період в історії дослідження пам’яток культури лінійно-стрічкової кераміки. У радянський час вивченням КЛСК займались такі дослідники як І.Свєшніков, Т.Пассек, М.Пелещишин, Ю.Захарук, Л.Крушельницька, К.Черниш, В.Савич, А.Богуцький, В.П’ясецький, М.Кучера, В.Конопля, О.Позіховський, Г.Охріменко[1], О.Ларіна[2] та інші. У 1959 р. археологом Ю.Захаруком неподалік с. Диків (Рівненський район Рівненської області) було виявлено предмети неоліту,…

Ростислав Вацеба. Етнокультурна структура слов’янського Полаб’я у VII–ІX ст.

Публікується з дозволу автора – Вацеби Ростислава Миролюбовича, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук УкраїниОригінал статті “Етнокультурна структура слов’янського Полаб’я у VII–ІX ст.i вплив порубіжжя на державотворчі процеси” вперше опубліковано у випуску №51 Наукових праць історичного факультету Запорізького національного університету від 2018 р. Ознайомитись із нею можна за посиланням: https://www.academia.edu/40373785/ЕтнокультурнаструктурасловянськогоПолабяуVIIІX_стiвпливпорубіжжянадержавотворчіпроцеси Сучасні студії з…

Проблема етнографічної приналежності кривичів

Останнім часом у пострадянській історіографії та публіцистиці стала набирати популярність ідея про неслов’янську, а точніше, балтську, етнічну атрибуцію згадуваного в давньоруських літописах етнополітичного союзу кривичів. У зв’язку з цим виникає потреба повернутися до питання про етнічну приналежність літописних кривичів та спробувати верифікувати аргументацію прихильників “балтської” гіпотези. Першим аргументом на її користь з подачі Д.А. Мачинського…

Ігор Наконечний. Історія вивчення курганів на теренах України

Розкопки курганів – це завдання, яке забирає багато сил та часу. Зрозуміло, що з часом методи розкопок змінювались і модернізувались, сучасним дослідникам потрібно шукати різні варіанти, щоб можна було якнайкраще дослідити дані пам’ятки з різних аспектів. В XIX ст. курган являв собою в першу чергу місце з великою кількістю дорогоцінних речей, що приваблював шукачів скарбів….

Ігор Наконечний. Проблематика досліджень курганів у поховальному обряді населення України

Перед тим як розглядати кургани з точки зору зовнішніх характеристик та приступити до аналізу матеріальних пам’яток, доцільно визначитись із поняттям “курган”, та що саме він собою представляє. Давні поховання поділяються на дві основні групи. Першу групу складають похованнях в ямах без будь яких насипів. Кілька таких могил складають могильник. У другу групу входять поховання в…

Символізм традиційних орнаментів

Символізм традиційних орнаментів The symbolism of traditional ornaments Автор – Іванна Белей, випускниця історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Протягом багатьох віків наші предки використовували мистецтво для інтерпретації світу, який їх оточував. Природні стихії та явища зображувалися в особливий спосіб і з плином часу перетворилися в особливу знакову систему. Ця система продовжує використовуватися у народній традиції…

ДО ПИТАННЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ОРНАМЕНТАЦІЇ КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ ЗУБРИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ

ДО ПИТАННЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ОРНАМЕНТАЦІЇ КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ ЗУБРИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ К ВОПРОСУ О ПРОИСХОЖДЕНИИ ОРНАМЕНТАЦИИ КЕРАМИЧЕСКИХ ИЗДЕЛИЙ ЗУБРИЦКОЙ КУЛЬТУРЫ ON THE ORIGIN OF POTTERY DECORATION IN ZUBRYTSKA CULTURE Автор  – Іванна БЕЛЕЙ, Львівський національний університет імені Івана Франка. Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті на основі опублікованих матеріалів та вивчення пам’яток першої…

Культові споруди “тінґи” як дороговказ міграцій готів до Північного Причорномор’я (І – ІІІ ст. н. е)

В запропонованій роботі увага приділяється процесу просування германських племен готів з Південної Прибалтики до Північного Причорномор’я шляхом висвітлення певних чинників, в даному випадку це світоглядні, символічні складові, що доволі часто оминалися дослідниками надаючи перевагу політичним, економічним, соціальним факторам, утім, безумовно, що і ті, і інші однаковою мірою впливали на події. Тут ми зосереджуємося на ролі германських тінґів, кам’яних кіл і їх значення у пошуках готами своєї «жаданої землі» Ойум. Передусім вкрай важливим є необхідність аналізу траєкторії просування германців в співвідношенні з інтелектуальними положеннями, писемними джерелами та археологічними знахідками. Отримуючи світоглядну картину германського суспільства на основі літературної спадщини, яка відбиває історичні реалії, цілком припустимо вважати, що готська експансія мала певний причинний та супровідний міфологічний підтекст. Належне уваги й те, що хоч і непрямо та певний інтерес до цього мали і філософи, які, звісно не займалися цим спеціально. Так відомий німецький філософ М. Хайдеґґер, котрий у власних працях робив спроби осмислювати поняття речей, не пройшов осторонь давньогерманського слова «тінґ», якому надавалося чільне місце і відповідно тлумачилося в своєму первинному значенні. Важко оминути також концепцію Ф. Ніцше щодо ідеї вічного повернення, яка дає зрозуміти про циклічність буття, оскільки в нашому питанні вона відкриває, принаймні окреслює сутність процесів, екстраполюючи до міграційних рухів германських племен початку нашої ери.