Символізм традиційних орнаментів

Символізм традиційних орнаментів The symbolism of traditional ornaments Автор – Іванна Белей, випускниця історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Протягом багатьох віків наші предки використовували мистецтво для інтерпретації світу, який їх оточував. Природні стихії та явища зображувалися в особливий спосіб і з плином часу перетворилися в особливу знакову систему. Ця система продовжує використовуватися у народній традиції…

ДО ПИТАННЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ОРНАМЕНТАЦІЇ КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ ЗУБРИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ

ДО ПИТАННЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ОРНАМЕНТАЦІЇ КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ ЗУБРИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ К ВОПРОСУ О ПРОИСХОЖДЕНИИ ОРНАМЕНТАЦИИ КЕРАМИЧЕСКИХ ИЗДЕЛИЙ ЗУБРИЦКОЙ КУЛЬТУРЫ ON THE ORIGIN OF POTTERY DECORATION IN ZUBRYTSKA CULTURE Автор  – Іванна БЕЛЕЙ, Львівський національний університет імені Івана Франка. Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті на основі опублікованих матеріалів та вивчення пам’яток першої…

Культові споруди “тінґи” як дороговказ міграцій готів до Північного Причорномор’я (І – ІІІ ст. н. е)

В запропонованій роботі увага приділяється процесу просування германських племен готів з Південної Прибалтики до Північного Причорномор’я шляхом висвітлення певних чинників, в даному випадку це світоглядні, символічні складові, що доволі часто оминалися дослідниками надаючи перевагу політичним, економічним, соціальним факторам, утім, безумовно, що і ті, і інші однаковою мірою впливали на події. Тут ми зосереджуємося на ролі германських тінґів, кам’яних кіл і їх значення у пошуках готами своєї «жаданої землі» Ойум. Передусім вкрай важливим є необхідність аналізу траєкторії просування германців в співвідношенні з інтелектуальними положеннями, писемними джерелами та археологічними знахідками. Отримуючи світоглядну картину германського суспільства на основі літературної спадщини, яка відбиває історичні реалії, цілком припустимо вважати, що готська експансія мала певний причинний та супровідний міфологічний підтекст. Належне уваги й те, що хоч і непрямо та певний інтерес до цього мали і філософи, які, звісно не займалися цим спеціально. Так відомий німецький філософ М. Хайдеґґер, котрий у власних працях робив спроби осмислювати поняття речей, не пройшов осторонь давньогерманського слова «тінґ», якому надавалося чільне місце і відповідно тлумачилося в своєму первинному значенні. Важко оминути також концепцію Ф. Ніцше щодо ідеї вічного повернення, яка дає зрозуміти про циклічність буття, оскільки в нашому питанні вона відкриває, принаймні окреслює сутність процесів, екстраполюючи до міграційних рухів германських племен початку нашої ери.