ПАДЕНИЕ ЗАПАДНОЙ РИМСКОЙ ИМПЕРИИ: ЮРИДИЧЕСКАЯ РЕКОНСТРУКЦИЯ ПРОЦЕССА

ПАДЕНИЕ ЗАПАДНОЙ РИМСКОЙ ИМПЕРИИ: ЮРИДИЧЕСКАЯ РЕКОНСТРУКЦИЯ ПРОЦЕССА ПАДІННЯ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ: ЮРИДИЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ПРОЦЕСУ FALL OF THE WESTERN ROMAN EMPIRE: LEGAL RECONSTRUCTION OF THE PROCESS Автор – Виктор МЕЛЬНИК, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко e-mail: melnyk1996ethnology@gmail.com Стаття опублікована в Збірнику матеріалів студентсько-аспірантської наукової конференції  ФЕНОМЕН ЄВРОПИ: ВІД ТРАДИЦІЙНОГО ДО СУЧАСНОГО Автор розглядає процес падіння Західної Римської…

АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ Том 1. Номер 3-4, серпень-грудень 2017. ВИПУСК «ІСТОРИЧНІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ПРАВА»

АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ. ВИПУСК «ІСТОРИЧНІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ПРАВА» АННАЛЫ ЮРИДИЧЕСКОЙ ИСТОРИИ. ВЫПУСК «ИСТОРИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ТЕОРИИ ПРАВА» THE ANNALS OF LEGAL HISTORY. ISSUE «THE HISTORY OF LEGAL THEORY» АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ – український періодичний науковий журнал, присвячений проблематиці всесвітньої та вітчизняної історії права. Видається щоквартально у формі тематичних випусків. Засновники журналу: Міжнародний центр громадянської політології при Київському…

КАТОЛИЧЕСКАЯ ЦЕРКОВЬ И ФОРМИРОВАНИЕ СРЕДНЕВЕКОВОГО ХОРВАТСКОГО ГОСУДАРСТВА: АНАЛИЗ КОНЦЕПЦИИ И. Н. СМИРНОВА В ГЕОПОЛИТИЧЕСКОМ ИЗМЕРЕНИИ «РИМ-КОНСТАНТИНОПОЛЬ»

КАТОЛИЧЕСКАЯ ЦЕРКОВЬ И ФОРМИРОВАНИЕ СРЕДНЕВЕКОВОГО ХОРВАТСКОГО ГОСУДАРСТВА: АНАЛИЗ КОНЦЕПЦИИ И. Н. СМИРНОВА В ГЕОПОЛИТИЧЕСКОМ ИЗМЕРЕНИИ «РИМ-КОНСТАНТИНОПОЛЬ» КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА І ФОРМУВАННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ХОРВАТСЬКОЇ ДЕРЖАВИ: АНАЛІЗ КОНЦЕПЦІЇ І.Н.СМІРНОВА В ГЕОПОЛІТИЧНОМУ ВИМІРІ «РИМ-КОНСТАНТИНОПОЛЬ» CATHOLIC CHURCH AND FORMATION OF THE MEDIEVAL CROATIAN STATE: ANALYSIS OF I.N. SMIRNOV’S CONCEPT IN THE GEOPOLITICAL MEASUREMENT «ROME-KONSTANTINOPOL» Автор – Мельник Виктор Мирославович – главный редактор научного…

ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ»

 ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ» INVITATION TO PUBLICATION IN THE SCIENTIFIC JOURNAL «THE ANNALS OF LEGAL HISTORY» Міжнародний центр громадянської політології при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка  Львівський медієвістичний клуб при Львівському національному університеті імені Івана Франка  Комісія з вивчення історії середньовічного права Науковий журнал «Аннали юридичної історії» (ISSN 2520-2553),…

ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ»

ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ» ISSN 2520-2553 Запрошуємо авторів до публікації статей, рецензій та інших наукових матеріалів в третьому і четвертому випусках наукового журналу «Аннали юридичної історії», присвячених історії права слов’янських народів і держав з найдавніших часів до кінця ХХ століття. Журнал «Аннали юридичної історії» є науковим виданням з індексацією в наукометричної…

АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ Том 1. Номер 2, квітень-липень 2017 ВИПУСК «ГОРОДЯНИ І ГРОМАДЯНИ: ІСТОРІЯ ТА АНТРОПОЛОГІЯ ТЕРИТОРІ

Журнал публікує наукові статті оглядового і проблемного характеру. До друку приймаються статті, що розкривають актуальні питання історії права, історичної та політичної географії права, історії юридичної філософії, історії політичної і правової думки. Опубліковані статті відображають авторську позицію. Позицію редакції висвітлює вступне слово головного редактора або члена редакційної колегії. Журнал особливо вітає на своїх сторінках дискусійні матеріали і приділяє велику увагу наповненню розділу рецензій.

«ФЕОДАЛЬНОЕ ПРАВО» ИЛИ «СРЕДНЕВЕКОВОЕ ПРАВО»: К ВОПРОСУ О ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКОЙ ОПРЕДЕЛЕННОСТИ

Историко-правовая наука, пожалуй, как никакая другая из юридических дисциплин, находится в  постоянном поиске наиболее точной терминологии, адекватно отражающей смысл и содержание изучаемых явлений. Этот не прекращающийся поиск вполне объясним самой природой истории права как науки одновременно юридической, то есть находящейся в дефинитивных координатах современного правоведения, и исторической, то есть связанной необходимостью строгого следования терминам, получившим определение в ту или иную эпоху в прошлом. В многоуровневой системе категорий, вошедших в понятийный аппарат истории права, особняком стоит группа дефиниций expost – понятий, получивших название в дальнейшем историческом процессе при осмыслении и концептуализации ушедших в прошлое явлений и процессов. К подобным понятиям относится и термин «средневековое право» [4, 5]. Казалось бы, вполнеочевидный с точки зрения общеизвестной периодизации истории термин должен был вполне органично войти в историко-правовую науку. Однако, в традицию историко-правовой науки советского периода, частично поддерживаемую и современными исследователями, вошло использование понятия «феодальное право» для обозначения всех правовых явлений соотносимых с определенной общественно-экономической формацией.

ТРАДИЦІЯ САРМАТСЬКОЇ ІДЕОЛОГІЇ: МІЖ СКІФСТВОМ І ШЛЯХЕТСЬКИМ ІДЕАЛОМ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Ідеологія, що здатна вплинути на формування і становлення високорозвиненого громадянського суспільства є поняттям, що рівнозначне «ідеальній державі» Платона. Зважаючи на розвиток політико-антропологічного та громадянсько-політологічного підходів до аналізу проблеми, ми вирішили написати нарис з історії однієї східноєвропейської елітотворчої традиції –сарматизму.

РИМСКОЕ ПРАВО: ВЗГЛЯДЫ НА РЕЦЕПЦИЮ

Следует подчеркнуть, что в юриспруденции предметом рецепции явилось преимущественно римское частное право. Наоборот, римское публичное право «умерло с падением Рима». Однако с тех времён и до наших дней в публичном праве многих стран создаются и действуют Сенаты как верхние палаты парламентов (Италия, США, Франция и др.), а также все еще существует изобретенный римлянами титул императора (Япония). Издревле были взяты на вооружение и многие другие названия римских публично-правовых институтов (деликтология от delictum, например). Вместе с тем необходимо понимать, что эти заимствованияникак не являются истинным «воскрешением римских государственных учреждений»

ПОЛІТИЧНІ ПАРАДИГМИ ВЧЕННЯ СВЯТОГО АВГУСТИНА: СПІВВІДНОШЕННЯ “ЦЕРКВА-ДЕРЖАВА” І ПРОБЛЕМА “ПАНУВАННЯ-ПІДКОРЕННЯ” В СУСПІЛЬСТВІ

Праці Августина – «Сповідь» та «Про Град Божий» – встановлювали своєрідні канони філософування християнства. Їх розглядали як зразок теоретичного мислення, як скарбницю найузагальненіших ідей, що дають можливість осягнути велич Бога як вихідного й кінцевого продукту людських суджень та дій

РЕКОНСТРУКЦІЯ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ СКАНДИНАВІЇ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ІСЛАНДСЬКИХ САГ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Звичаєве право в Скандинавії є важливим структурним елементом середньовічного права Європи, оскільки сягало своїми коренями традицій давньогерманського права та мало суттєвий вплив на генезу правової системи Руської держави та окремих країн Західної Європи. При цьому, на відміну від Русі, писемних джерел, які б ілюстрували суспільне життя Скандинавських королівств є доволі багато. Більшість з цих джерел датуються більш пізнім часом, оскільки латинська абетка була пристосована до давньоскандинавської мови лише в ХІ ст. Звісно, що інформацію з цих джерел не можна сприймати дослівно, оскільки такі свідчення є ретроспективними і відображають скоріше атмосферу того часу, в якому вони творились, аніж того, про який говорить автор. Однак, часто в основі саг, особливо легендарних, лежали епічні твори, які побутували досить довгий час в усній формі і базувались на реальних історичних подіях.

ЗНАЧЕНИЕ И МЕСТО СТАТУТА 1566 ГОДА В ПРАВОВОМ РАЗВИТИИ ВЕЛИКОГО КНЯЖЕСТВА ЛИТОВСКОГО

Положения и нормы Статута 1566 года свидетельствовали о новом этапе государственно-правового развития Великого Княжества Литовского, которое происходило под сильным влиянием политико-правовой мысли. В нем весьма разумно были совмещены собственные теоретико-правовые и правоприменительные наработки с ебщеевропейскими достижениями в сфере права. Именно поэтому Статут долгое время служил примером и образцом систематизации законодательства. Многие его положения опережали свое время и имели ярко выраженный программный характер, ориентированный на будущее, что выводило его в число самых прогрессивных европейских законов своего времени.