Богдан Мороз. Дослідження Культури лінійно-стрічкової кераміки у другій половині ХХ ст. на території України

Після Другої світової війни почався новий період в історії дослідження пам’яток культури лінійно-стрічкової кераміки. У радянський час вивченням КЛСК займались такі дослідники як І.Свєшніков, Т.Пассек, М.Пелещишин, Ю.Захарук, Л.Крушельницька, К.Черниш, В.Савич, А.Богуцький, В.П’ясецький, М.Кучера, В.Конопля, О.Позіховський, Г.Охріменко[1], О.Ларіна[2] та інші.

У 1959 р. археологом Ю.Захаруком неподалік с. Диків (Рівненський район Рівненської області) було виявлено предмети неоліту, котрі були віднесені до культури лінійно-стрічкової кераміки[3].

Українським вченим І.Свєшніковим протягом 60-х рр. ХХ ст. проводились археологічні дослідження на території с. Зозів (Рівненський район, Рівненської області). Розкопки проводились на обох берегах р. Устя. Завдяки проведеним дослідженням було виявлено:

  1. Два поселення (одне з яких багатошарове) культури лінійно-стрічкової кераміки;
  2. Керамічний посуд (у фрагментах);
  3. Яма господарського призначення;
  4. Крем’яні вироби[4].

Проведені дослідження керамічного комплексу даних поселень Зозів І та Зозів ІІ, як зазначає археолог О. Ленартович: «дає підстави віднести поселення… до завершального етапу “нотного” періоду розвитку КЛСК»[5]. «Нотний» період датується 4300-4200 (4100) рр. до н.е. (за Г.Охріменком)[6]. Крім досліджень, проведених у с. Зозів, І.Свєшніков у 1963 р. поблизу с. Жорнів (Дубнівський район, Рівненської області) виявив поселення культури ранніх землеробів (КЛСК)[7].

У 1965 р. відомий дослідник енеоліту – М. Пелещишин, проводячи археологічну розвідку, натрапив на поселення культури лінійно-стрічкової кераміки на лівому березі р. Сарни неподалік с. Усичі (Луцький район, Волинської області)[8]. Виявлена на поселені кераміка датується «нотним» періодом[9]. Протягом 1967 – 1969 рр. археологом М. Кучерою проводились дослідження пам’ятки ранніх слов’ян на території Гнідави (передмістя Луцьку)[10]. У 1968 р., під час дослідження цієї пам’ятки, зафіксовано об’єкт культури лінійно-стрічкової кераміки[11]. На поселенні були виявленні ями котрі були наповненні значною кількістю кістяних і крем’яних виробів, а також керамікою[12]. Виявлена на поселені кераміка оздоблена двома видами орнаменту:

  1.  Наліпним;
  2. Лінійно-нотним[13].

На основі пізніших досліджень, проведених Г.Охріменком, поселення датоване третім (железовським) періодом КЛСК[14].  У 1977 р., неподалік с. Чекно (Дубенський район, Рівненської області), В. Коноплею було зафіксовано поселення дунайської культури[15]. У 70 – 80-х рр. ХХ ст. О. Позіховський виявив на Волині ряд нових пам’яток культури лінійно-стрічкової кераміки. Вони розташовані на території Острозького району Рівненської області (Межиріч, Хорів, Острог, Розваж)[16].

Поселення Хорів І представлене незначною кількістю уламків керамічної тари кухонного застосування. Крім уламків кераміки тут було виявлено дві сокири[17]. На відміну від першого поселення, пам’ятка Хорів ІІ значно багатша у виявленому матеріалі:

  1. Кераміка;
  2. Частина антропоморфної фігурки;
  3. Кам’яні та крем’яні вироби господарського характеру[18].

Виявленні пам’ятки Хорів І і Хорів ІІ (Рис. 1) відносяться до середнього «нотного» періоду[19] культури лінійно-стрічкової кераміки[20].

Рис. 1.

О. Позіховським неподалік с. Розваж (Острозький район, рівненської області) було виявлено кам’яну сокиру, віднесену до культури ранніх землеробів. Керамічний матеріал – відсутній[21].

Одне з найбільш досліджених пам’яток культури лінійно-стрічкової кераміки було відкрите археологом Львівського університету М. Пелещишиним у с. Тадані (Львівський район, Львівської області). Його розкопки проводились протягом 1977-1979 рр[22].

На пам’ятці в Таданях М. Пелещишин зафіксував 16 ям різного виду:

  1. Овальні;
  2. Дуговидні;
  3. Видовжено-овальні;
  4. Округлі;
  5. Ями неправильної форми та неправильно-овальні[23].

Загалом у ямах виявлено значну кількість кераміки, мікровкладиші, вкладиші, пластини-заготовки, вироби з кістки, вістря, знаряддя з каменю та інше[24].

Крім того у двох ямах (Рис. 2) і шістьох житлах М. Пелещишин знайшов частини посуду, котрий доволі цікаво оформлений: «… виділяється частина чаші із зооморфним виступом у вигляді схематичного зображення голови, можливо, бика». Зооморфний виступ присутній також на чаші із ями другого вищеназваного житла[25]. У ямах 10 та 13 житла виявлено остеологічні рештки диких (олень) та свійських (свиня, велика рогата худоба) тварин[26].

Рис. 2.

Переважна більшість виявлених ям використовувалась носіями культури у господарських цілях. М. Пелещишин припускав, що ями № 8, 9, 10, 12 могли служити населенню повноцінними житлами, аргументуючи це наявністю вогнищ[27]. На пам’яткі зустрічався посуд із відбитками зерен культурних рослин (ячмінь?, пшениця). Також цікавим являється те, що на поселенні не знайдено зернотерок[28].

Поселення культури лінійно-стрічкової кераміки в с. Тадані датується середнім («нотним») періодом[29].

У 1981 р. поблизу с. Клевань (Рівненський район, Рівненської області) В. Пясецький зафіксував житло дунайської культури[30]. Як зазначають дослідники Г. Охріменко та В. Пясецький: «ширина житла близько 2 м». Враховуючи те, що пам’ятка була пошкоджена (виною цьому був кар’єр), її довжину визначити неможливо[31]. На ній було виявлено наступне (Рис. 3):

  1. Невеликі частинки перепаленої глини;
  2. Знаряддя із кременю;
  3. Уламки кухонного і столового посуду (із переважанням другого);
  4. Відщепи та нуклеуси ( як повідомляють вчені: «у початковій стадії обробки»)[32].
Рис. 3.

Г. Охріменко датує дану пам’ятку третім періодом[33].

У 1983 р. почались дослідження пам’ятки Гірка Полонка, відкритої Г. Охріменком у 1978 р.[34]. На поселенні було виявлено значну кількість кераміки, прикрашеної характерним для даної культури орнаментом[35].

За формою вона поділяється на:

  1. Кулясту;
  2. Відкриту;
  3. Напівкулясту[36].

Крім кераміки виявлено предмети із кременю та кістки, а також предмет можливого культового характеру: «… фрагментована посудина… Дно її має форму трикутника з обламаними виступами. На виступах зроблено наскрізні отвори». Як відзначає Г. Охріменко – аналогічних знахідок вищеописаній посудині немає (Рис. 4). Також варто згадати, що на поселенні було виявлено людські зуби і щелепи, які могли належати носію КЛСК. Пам’ятка Гірка Полонка датується середнім періодом[37].

Рис. 4.

В. Пясецький у 1983 р. відкрив поселення ранніх землеробів дунайської культури у м. Рівне. Над дослідженням пам’ятки працювали Г. Охріменко (у 1994 р. разом із Б. Прищепою) і В. Пясецький[38]. Під час розкопок було виявлено три наземні житла[39] та значну кількість різноманітних предметів культури лінійно-стрічкової кераміки:

  1. Велика кількість фрагментів кераміки;
  2. Крем’яні та кістяні вироби;
  3. Кістки тварин;
  4. Зернотерку і мотику із рогу;
  5. Інше[40] (не вказано виявлених знахідок за 1994 р.).

Поселення давніх землеробів у м. Рівне датується «донотним» періодом[41].

Впродовж 1988-1992 рр. Г.Охріменко досліджував поселення КЛСК поблизу с. Голишів (Луцький район, Волинської області). Воно було зафіксоване М. Матвієйком[42].

Як відзначає Г.Охріменко, на ньому «виявлено п’ять об’єктів, у тому числі й чотири ймовірні житла»[43].

Поселення представлене землянковими і наземними типами споруд та однією господарською. Порівнюючи пам’ятку Голишів ІІ із поселеннями на території Польщі, Г. Охріменко вважає, що воно відрізняється великими розмірами[44].

Загалом під час дослідження пам’ятки вдалось виявити:

  1. Кераміку;
  2. Предмети із кременю та кістки;
  3. Кам’яні вироби;
  4. Зернотерки;
  5. Печину[45].

Пам’ятка Голишів ІІ зараховується до середнього періоду культури лінійно-стрічкової кераміки[46].

У 2007 р. у збірнику «Матеріали та дослідження з археології Східної України» вийшла колективна стаття, присвячена хронології КЛСК Волині: «Новые данные о хронологи неолитических памятников Волыни»[47]. У ній представлена таблиця з датуванням декількох досліджених у другій половині ХХ ст. пам’яток дунайської культури, яку подаємо нижче.

Отже, у другій половині ХХ ст. на території Волині було виявлено та досліджено ряд нових пам’яток вихідців із Подунав’я. Із нововідкритих пам’яток у межиріччі Горині та Західного Бугу варто назвати Рівне, Голишів ІІ, Тадані, Гірка Полонка та інші.

Значний внесок у дослідженні культури зробили такі вчені як О. Позіховський, І. Свєшніков, М. Пелещишин, Г. Охріменко та ряд інших. Останній на початку ХХІ ст. захистив кандидатську дисертацію по темі двох неолітичних культур, однією з яких виступає КЛСК. Тим самим він зробив узагальнення власних досліджень проведених на пам’ятках культури лінійно-стрічкової кераміки.

Виявленні на поселеннях знахідки (кераміка та кістки тварин) стали матеріалом для палеоетноботанічних і палеозоологічних досліджень, проведених Г. Пашкевич та О. Журавльовим[48]. Ці дослідження дозволили встановити, які культурні рослини вирощувала людність дунайської культури, яких тварин розводили, а на яких полювали. Нижче подаємо таблиці із палеоетнобатанічними та палеозоологічними дослідженнями на пам’ятках КЛСК.


Покликання:

[1]Ленартович О. Культура Лінійно-Стрічкової Кераміки на території України: історія дослідження. Археологічні дослідження Львівського університету 2009. – Вип. 12. – С. 232, 236, 237-239, 240, 241.

[2]Ларина О. В. Культура линейно-ленточной керамики Пруто-Днестровского региона // Stratum plus. – СПб; Кишенёв; Одесса, 1999. – № 2.

[3] Ленартович О. Культура Лінійно-Стрічкової Кераміки на території України: історія дослідження. Археологічні дослідження Львівського університету 2009. – Вип. 12. – С. 235.

[4] Ленартович О. Культура Лінійно-Стрічкової Кераміки на території України: історія дослідження. Археологічні дослідження Львівського університету 2009. – Вип. 12. – С. 236.

[5] Там само. – С. 236.

[6] Охріменко Г. Неоліт Волині : Автореф. дис… канд. іст. наук : 07.00.04 / Г. В. Охріменко; НАН України. Ін-т археології. – К., 2002. – С. 13.

[7] Свєшніков І. К., Нікольченко Ю. М. Довідник з археології України. Ровенська область. – К. : Наук. думка, 1982. – С. 46.

[8] Герета І. П., Грибович Р. Т., Мацкевий Л. Г., Пелещишин М. А., Потушняк М. Ф., Савич В. П., Свєшніков І. К., Черниш О. П. Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині кам’яного віку. – К., 1981. – С. 163.

[9] Самолюк В., Охріменко Г., Локайчук С., Скляренко Н., Джаман У. Старожитності басейнів Стиру та Горині : монографія. Ч. 1. Луцьк : Вежа-Друк, 2021. – С. 44.

[10] Телегин Д. Я. Новые памятники культуры линейно-ленточной керамики на Украине // СА. – 1979. – № 2. – С. 229.

[11] Ленартович О. Культура Лінійно-Стрічкової Кераміки на території України: історія дослідження. Археологічні дослідження Львівського університету 2009. – Вип. 12. – С. 237.

[12] Телегин Д. Я. Новые памятники культуры линейно-ленточной керамики на Украине // СА. – 1979. – № 2. – С. 229.

[13] Там само. – С. 229.

[14] Охріменко Г. Неоліт Волині : Автореф. дис… канд. іст. наук : 07.00.04 / Г. В. Охріменко; НАН України. Ін-т археології. – К., 2002. – С. 10, 12, 13.

[15] Ленартович О. Культура Лінійно-Стрічкової Кераміки на території України: історія дослідження. Археологічні дослідження Львівського університету 2009. – Вип. 12. – С. 239.

[16] Позіховський О. Пам’ятки культури лінійно-стрічкової кераміки в басейні середньої течії р. Горинь // АДЛУ. – 2002. – Вип. 5. – С. 175.

[17] Там само. – С. 175.

[18] Там само. – С. 175, 176.

[19] Пізній етап «нотного» періоду.

[20] Самолюк В., Охріменко Г., Локайчук С., Скляренко Н., Джаман У. Старожитності басейнів Стиру та Горині : монографія. Ч. 1. Луцьк : Вежа-Друк, 2021. – С. 45.

[21] Позіховський О. Пам’ятки культури лінійно-стрічкової кераміки в басейні середньої течії р. Горинь // АДЛУ. – 2002. – Вип. 5. – С. 176.

[22] Онищук Я. Археологічні дослідження Львівського університету у межиріччі Західного Бугу та Ікви // Археологічні дослідження Львівського університету. – Львів, 2006. – Вип. 9. – С. 150.

[23] Пелещишин М. А. Неолітичне поселення в с. Тадані на Західному Бузі // Львівський археологічний вісник. – Львів, 1999. – Вип. 1. – С. 22, 23.

[24] Там само. – С. 22, 23.

[25] Там само. – С. 22, 23.

[26] Там само. – С. 23.

[27] Там само. – С. 24.

[28] Пелещишин М. А. Неолітичне поселення в с. Тадані на Західному Бузі // Львівський археологічний вісник. – Львів, 1999. – Вип. 1. – С. 25.

[29] Ленартович О. Культура Лінійно-Стрічкової Кераміки на території України: історія дослідження. Археологічні дослідження Львівського університету 2009. – Вип. 12. – С. 240.

[30] Пясецький В. К., Охріменко Г. В. Дослідження пам’яток культури лінійно-стрічкової кераміки на Волині // Археологія. – 1990. – № 4. – С. 79.

[31] Там само. – С. 79.

[32] Там само. – С. 79.

[33] Охріменко Г. Неоліт Волині : Автореф. дис… канд. іст. наук : 07.00.04 / Г. В. Охріменко; НАН України. Ін-т археології. – К., 2002. – С. 13.

[34] Пясецький В. К., Охріменко Г. В. Дослідження пам’яток культури лінійно-стрічкової кераміки на Волині // Археологія. – 1990. – № 4. – С. 80.

[35] Охріменко Г.В. Кам’яна доба на території Північно-Західної України (XII–III тис. до н.е.) / Г. В. Охріменко. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – С. 46.

[36] Охріменко Г.В. Кам’яна доба на території Північно-Західної України (XII–III тис. до н.е.) / Г. В. Охріменко. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – С. 46.

[37] Там само. – С. 46, 47.

[38] Там само. – С. 34, 36

[39] Охріменко Г. Неоліт Волині : Автореф. дис… канд. іст. наук : 07.00.04 / Г. В. Охріменко; НАН України. Ін-т археології. – К., 2002. – С. 11.

[40] Охріменко Г.В. Кам’яна доба на території Північно-Західної України (XII–III тис. до н.е.) / Г. В. Охріменко. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – С. 35, 36.

[41] Охріменко Г. Неоліт Волині : Автореф. дис… канд. іст. наук : 07.00.04 / Г. В. Охріменко; НАН України. Ін-т археології. – К., 2002. – С. 13.

[42] Охріменко Г.В. Кам’яна доба на території Північно-Західної України (XII–III тис. до н.е.) / Г. В. Охріменко. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – С. 39.

[43] Охріменко Г.В. Кам’яна доба на території Північно-Західної України (XII–III тис. до н.е.) / Г. В. Охріменко. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – С. 39.

[44] Там само. – С. 43.

[45] Там само. – С. 44, 45.

[46] Ленартович О. Культура Лінійно-Стрічкової Кераміки на території України: історія дослідження. Археологічні дослідження Львівського університету 2009. – Вип. 12. – С. 244.

[47] Ковалюх Н. Н., Котова Н. С., Охрименко Г. В. Новые данные о хронологи неолитических памятников Волыни // Матеріали та дослідження з археології Східної України. – Луганськ, 2007. – Вип. 7. – С. 15-17.

[48] Котова Н. С. Неолитизация Украины / Н. С. Котова. – Луганск : Шлях, 2002. – С. 108, 113.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s