Владислав Газарян. Міф про «загниваючу немиту Європу»

Сьогодні ми спробуємо дещо спростувати міф про «немиту Європу доби середньовіччя». Справді, панівне положення релігії та релігійного світогляду накладало певні великі відбитки на розвиток суспільства та, звичайно ж, науки. Але невже все було аж настільки погано, що “вчорашні” варвари абсолютно повністю забули такі досягнення античності як бані та гігієна?

Враховуючи холодний клімат та труднощі, пов’язані з отриманням великої кількості гарячої води, навряд чи дивно, що купання в середні віки було рідшим, ніж сьогодні. Розпочати пропоную зі слів відомого Поджіо Браччоліні – письменника і збирача античних рукописів. Навесні 1416 р. Поджіо відвідав лазні в німецькому курорті Баден. У довгому листі до якогось Нікколі він повідомив про своє відкриття «епікурейського» способу життя – де чоловіки та жінки купаються разом, ледве розлучені, у мінімальному одязі і прирівняв це явище до раю. Браччоліні також повідомляє, що на ті часи у місті діяло порядку 30 бань і два басейни.

Герб міста Баден, 1480 р.

Тобто, бані таки були й люди милися, але наскільки вони були розповсюдженими?

Враховуючи прохолодний клімат та труднощі, пов’язані з отриманням великої кількості гарячої води, навряд чи дивно, що купання в середні віки було рідшим, ніж сьогодні. Лазні, природно, частіше використовували заможні миряни, але вони все ще не були повсякденним явищем. Купальник(у значенні той, хто миється) сидів у дерев’яній ванні, нижня половина якої була наповнена водою. Це дозволяло його чекати когось, хто б залив його тіло теплою водою. У великих містах були комерційні лазні, які надавали ці послуги. Звичайним людям бракувало подібних засобів, і вони не купалися дуже часто – можливо, лише на вулиці в гарну погоду.

Варто враховувати, що найзаможніші верстви населення того часу жили або у містах, де ці лазні дійсно були, або у замках, де споруджували ванни за власний кошт.

Приватна ванна, 1356 р.

Трохи про гігієну: було звичайним ділом вмиватися зранку та мити руки до та після їжі. Волосся мили окремо від тіла, використовуючи спеціальний розчин. Інформація про середньовічну гігієну порожнини рота зустрічається рідко, але є вказівки на те, що певні зусилля були докладені до очищення зубів. Опис Уельсу дванадцятого століття свідчить про те, що валлійці використовували гілочки зеленої ліщини та вовняні ганчірки для чищення зубів; це відповідало європейським звичаям пізніших століть.

Варто зауважити: ті, хто проповідували чистоту духа, а не тіла… мали змогу митися частіше ніж ті, хто їх слухали! Монастирська гігієна була досить хорошою порівняно з рештою суспільства. Текуча вода була звичайною справою в монастирях, і ченці повинні були мити обличчя щоранку, а руки кілька разів на день. На кухні був спеціальний трубопровід, який забезпечував миючий засіб, так що персонал міг часто мити руки. У певні дні ченці, які служили кухарями минулого тижня ритуально мили ноги решти ченців, і було також передбачено миття ніг ченців після будь-якої ходи босоніж.

Але! Повне купання було набагато рідкіснішим, оскільки купання розглядали в аскетичних колах як небезпечну фізичну поблажливість. У абатстві Клюні, що у Франції, дозволялося приймати ванни лише двічі на рік, безпосередньо перед Різдвом і Великоднем. Інші монастирі також дозволяли лазню на П’ятидесятницю. Для додаткового купання потрібен дозвіл. Цю обставину, мабуть можна вважати, нижчою звичайного стандарту для вищих класів, але вищою, ніж у селянства. Попри монастирську недовіру до купання, монастир Клюні мав досить добре облаштовану баню з дванадцятьма діжками!

Уявіть собі: мати такі серйозні ресурси і при тому митися лише кілька разів на рік. У той час як “немиті і забиті” селяни дозволяли собі у теплу пору року митися у водоймах хоч кожного дня, проте майже не мали такої можливості у холодну пору.

А от що пише Фернан Бродель у своїй книзі «Структури повсякденності»: “А що стосується заможних будинків, то всі вони мали «мильні» в напівпідвалах; тут знаходилися парна і діжки – зазвичай дерев’яні, з набитими, як на бочках, обручами. У Карла Сміливого був рідкісний предмет розкоші: срібна ванна, яку за ним возили по полях битв. Після розгрому під Грансона (1476 г.) її виявили в герцогському таборі.”

Тобто, ще у часи середньовіччя у монархів зберігався якийсь здоровий ґлузд і ставлення до особистої гігієни, не дивлячись на релігійні забобони.

Але от що було далі: занепад. Ще більший, ніж середньовічний, що, насправді, може здатись нелогічним.

Починаючи з XVI ст. громадські лазні стають все більш рідкісні, майже що зникають, через, як говорили, поширення зарази і страшного сифілісу. І безсумнівно, також через діяльність проповідників, католиків чи кальвіністів, що люто викривали лазні як розсадник безсоромності і загрозу моралі, адже у часи середньовіччя вони слугували не тільки місцями помивки, але й своєрідними борделями і це факт.

1587 рік, Ханс Бок, «Суспільний басейн», Швейцарія.

Чи була антигігієна причиною епідемій чуми? І так, і ні. Не менш важливою причиною епідемії вважають і те, що життя у Європі у той час вирувало – відбувався жвавий кругообіг людей, товарів, у містах вже тоді була чимала густота населення, адже й самі міста були значно меншими, ніж є зараз. Санітарні умови – лише одна з причин.

Також нерідко у контексті “золотої доби ісламу” часто згадують Ісламську Іспанію, де мусульмани відновили античні гідрологічні технології і начебто магометанці загалом у добу середньовіччя були, зокрема, чистішими. Часто наводять приклад смердючих європейських лицарів та хрестоносців, яких «доблесні війська Салах ед Діна» помічали по запаху.

Але чомусь усі забувають, що араби жили у пустелях, де існувала величезна обмеженість у водних ресурсах, а також слабкий розвиток власної, не римської чи грецької, системи постачання води. Цілком природньо, якщо воїни Тамерлана смерділи не менше за своїх європейських опонентів.

А чому ж так смерділи хрестоносці та лицарі?

Достатньо лише подивитися на обладунки. Зняти їх було дуже важко і тому природну нужду справляли прямо в них. Що казати про спекотний клімат Близького Сходу чи Європи влітку, коли людина пітніє і у легкому одязі? Після повернення додому з походу, лицар, як феодал, скоріш за все, спокійно приймав ванну або йшов у спільну лазню.

Варто наголосити, що розглядалася саме епоха Середніх Віків у Західній та Центральній Європі, а конкретно період V-XV століть, адже хронологічні рамки цього періоду іноді доволі сильно різняться в залежності від регіону. Наприкінці хотілося б узагальнити сказане вище.

1. Релігія й аскетичний спосіб життя дійсно потурали миття усього тіла. Ченці й інші церковники, схоже, таки дійсно милися кілька разів на рік. Те ж саме з фанатично віруючими монархами, однак далеко не з усіма, як ми бачимо з прикладу Карла Сміливого.

2. Європейці масово не милися не тому що вони “тупі та бездуховні”, а як раз таки через виняткову “духовність” і суто економіко-географічні умови. Заможні – милися у будь-яку пору року у громадських лазнях, ваннах, басейнах тощо, бідні або селяни – милися у водоймищах, коли дозволяла погода, а взимку лише зрідка милися повністю, тим не менш, дотримуючись гігієни рук та одягу.

3. Як би це не було парадоксально, але культура лазень і ванн починає приходити у занепад аж до XIX століття, тобто після темних віків. Однак, і тут далеко не останню роль зіграла християнська церква. Але це вже зовсім інша історія…

Список використаної літератури:

1. Daily Life in Medieval Europe (The Greenwood Press Daily Life Through History Series), Jeffrey L. Singman, Greenwood, 1999.

2. LES STRUCTURES DU QUOTIDIEN: le possible et l’impossible, Fernand Braudel, 1979.

3. Working With Water in Medieval Europe: Technology and Resource-Use

Paolo Squatriti, Brill Academic Publishers, 2000.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s