Як припинити писати семінари на трійку або AD FONTES!

Ми живемо у цифрову епоху, коли обсяг доступної для опрацювання інформації росте з кожним кроком все більше і більше. Особливо це стосується студентів-істориків, адже сильно спрощує пошук потрібної бібліографії.

Здавалося би, це мало б тільки допомагати, втім у такому масиві інформації дуже легко загубитися. Окрім того, не завжди виникає бажання щось шукати, якщо воно відразу не знаходиться. А буває і так, що за невелику інформацію потрібно платити чималу для студента суму – особливо, якщо вона міститься у роботах на здобуття наукового ступеня, або ж дослідженнях, розміщення яких у Мережі контролюється авторами. В результаті, на практичних заняттях студентів можна спостерігати картину, від якої хочеться і плакати, і сміятись водночас – коли половина академічної групи не підготувалась до теми пари, бо питання з практикуму не гуглились, а друга половина сидить з роздруківками радянських хрестоматій, в яких міститься бодай щось із теми заняття.

Саме тому редакція ЛМК вирішила поділитися тими ресурсами, де можна знайти джерела та літературу, на основі власного досвіду пошуку для своїх курсових/дипломних/наукових робіт. Сподіваємося, що вам це буле корисним.

Почнімо з джерельних баз:

  • Коли мова йде про середньовічні джерела, то український студент-медієвіст не зможе обійтися без сайту “Восточная литература” (http://vostlit.info/). Це найбільша з існуючих в мережі база середньовічних та ранньомодерних джерел перекладених з латини, середньогрецької, арабської та ін. мов на російську. Пошук відбувається за іменем автора джерела, котpих можна знайти по 28 буквам у верхній шапці сайту. Також є окрема вкладка з опублікованими документами.
  • В свою чергу, люди, корті вивчають історію України IX-XVIII ст., навряд чи зможуть обійтися без сайту “Ізборник”, він же http://litopys.org.ua/. Там ви можете знайти великий масив руських, литовських та козацьких літописів і літературних текстів, історичних, лінгвістичних та політологічних досліджень, навіть історичні карти.
  • Для знавців іноземних мов радимо зазирнути на сайт кафедри історії староданього світу та середніх віків історичного факультету КНУ ім. Шевченка — http://am.history.univ.kiev.ua/library/useful-links. Там є перелік посилань на ресурси з доступом до античних і середньовічних джерел як в оригіналах, так і в перекладах на англійську та інші іноземні мови.
  • Благородні дони, які вивчають Новітню добу в контексі українських земель – головно, Визвольних змагань, еміграційної діяльності урядів УНР, гетьманців, українських підрозділів у складі іноземних армій з’їдять і не подавляться від чудового сайту https://diasporiana.org.ua.

Проблема пошуку історіографії є не менш складною, адже з цією проблемою студенти як при написанні наукових робіт, так і при підготовці до семінарських занять. Ми можемо порекомендувати ці сервіси:

  • https://www.pdfdrive.com/ — сервіс із безкоштовною науковою, публіцистикою і науково- популярною літературою англійською мовою. Можна знайти літературу, котра на перших сторінках пошуку «вибивається» тільки на платних сервісах.
  • https://chtyvo.org.ua/ — електронна бібліотека та лідер по розміщенню української та перекладеної на українську мову літератури, втому числі історичної.
  • https://www.twirpx.com/ — красномовно цей ресурс описали його ж творці — “Все для студента”. І насправді це є справедливо, адже це одна з найбільших баз робіт в інтернеті взагалі. Інколи там можна натрапити на працю, котрої ви вже й не сподівалися знайти. Одразу зазначимо, що в сайту два значні недоліки. Перш за все, потрібна обов’язкова реєстрація, за яку дається 100 балів – місцевої валюти, і при кожному скачуванні з них віднімається 10 балів. А коли та сотня закінчиться, доведеться або заробляти бали (закидувати на той сайт ті праці, котрі маєте на руках) або створювати новий аккаунт, бажано під іншою електронною адресою. Крім того, любителям pdf-формату може не сподобатися, що більшість книг там у djvu-форматі, на який потрібна окрема програма-читалка. Попри це, ресурс вартісний, а книги у djvu займають значно менше місця на жорсткому диску.
  • https://openlibrary.org/ — “Open Library” або ж “Відкрита бібліотека” (як завгодно читачам) -це універсальний каталог книг. Сайт, це така собі “веб-сторінка” для кожної коли-небудь опублікованої книги. Однією з особливостей онлайн-книгозбірні є те, що кожен може використовувати каталог “Open Library” та внести свій внесок на добровільній основі у загальний книжковий фонд. Палітра жанрів – розмаїта, в опціях можемо побачити окремий розділ для студенства.
  • https://scholar.google.com/ — даний сервіс є доступною пошуковою системою, яка індексує повний текст наукових публікацій. Може здатися, що нащо вона потрібна, коли і так вже є Google? От різниця полягає в тому, що Scholar при пошуку праць справа від кожного посилання показує чи є до неї доступний текст у pdf (переважно). Рекомендуємо ним користуватися, якщо потрібно нагребти за короткий час історіографію (легше знаходяться статті, ніж монографії) для курсової/дипломної роботи. Просто вводите назву чи принаймні ключові слова, дописуєте в адресний рядок pdf і шукайте собі на здоров’я.
  • http://history.org.ua/uk — сайт Інституту історії України НАН України. Добрий тим, що має у відкритому доступі купу монографій та журнальних статей, котрі сам же інститут і публікує.
  • http://publications.lnu.edu.ua — за покликанням знайдете добру частину монографій та періодики, виданої ЛНУ імені Івана Франка – від монографій докторів наук до статей аспірантів.
  • https://archive.org/ — архів відцифрованих праць науковців та джерел різних часів і країн.
  • https://www.gutenberg.org/ — проект Гутенберг, заснований в 1970 році Майклом Хартом з метою поширювати безкоштовно електронні книжки. На сайті зберігається багато наукової історичної літератури.
  • https://www.academia.edu/ — соціальна мережа для співпраці вчених (можливо і знайдене своїх викладачів там). На ній дослідники, включно з істориками, часто діляться свої статтями.
  • https://www.jstor.org/ — онлайн-бібліотека, що містить чималу кількість статей. Для доступу до них потрібна реєстрація, при якій дається можливість читати і скачувати (інколи просто читати) 100 робіт.
  • https://byzantina.wordpress.com/ — на цьому сайті ви можете не тільки знайти статті на візантійську тематику і актуальні новини української візантиністики, а й навіть літературну творчість присвячену цій унікальній цивілізації. Даний ресурс веде доцент нашої кафедри історії середніх віків та візантиністики Олег Файда.
  • http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?C21COM=F&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB – довідково-інформаційний та документальний ресурс архівних, рукописних і друкованих джерел та бібліографії, створеної як в Україні так в інших державах – про Україну, історію, економіку, культуру нашої Батьківщини. Від одного рубрикатора сайту – від україномовних книг, починаючи від 1798 року, і закінчуючи науково-популярними виданнями з військової історії, Ви впадете.
  • https://nz.lviv.ua — сторінка одного з найкращих вітчизняних фахових журналів з етнології. На ній розміщена підшивка випусків від 2009 року.
  • https://nte.etnolog.org.ua — не менш добре видання з етнології та фольклористики, засновниками якого є НАН України та Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського. Даний журнал хоч і заснований 1925 року, проте підшивка, розміщена на сайті, тільки за 1995-2021 роки.
  • https://flibusta.club — піратська бібліотека, де окрім публікацій наукових, є й корпус шлаку для душі художньої літератури.
  • https://royallib.com/ — сервіс з літературою у різному форматі доступу. Вся література – переклади іноземних науковців.
  • https://www.gumer.info — чергова бібліотека, де розміщений добрий (однак далеко не повний) корпус російськомовних підручників та хрестоматій з університетських курсів для студентів-істориків. Якщо перемішати із джерелами, виходить непогано.
  • http://vremennik.biz/opus/l — сайт пристойного, однак російського журналу”Византийский временник”, який з перервами, видається із 1896 року. Якщо потрібна профільна інформація про аспекти життя ромеїв – Вам сюди.
  • https://vk.com — здавалося б, для чого взагалі потрібна ця соцмережа, котра ще й заборонена в Україні? Чим вона може допомогти історику? Річ в тім, що Вконтактє досі є гаванню інтернет-піратства і у вкладці “Файли” (колишні “Документи”) знаходиться величезна кількість російських та перекладених на російську мову монографій (іншою мовою навряд чи щось там знайдете) дореволюційного, совєтського і сучасного часу. З мінусів — потреба мати там аккаунт і підключений VPN. Радимо заходити туди хіба як не змогли знайти в інших місцях.
  • На крайній випадок не варто забувати і про Вікіпедію, котра попри свою сумнівність все ж старається робити дописи з посиланнями на певні роботи і джерела. Наприкінці статей у вкладці з посиланнями та бібліографією ви можете знайти щось потрібне.

Це далеко не повний список, адже ми старалися виділити основне. Якщо у вас є вартісні пропозиції що варто сюди ще додати, то прошу. Пишіть нам в Instagram (https://www.instagram.com/lviv_medieval/) чи Telegram (https://t.me/lviv_medieval), а ще краще пишіть в цей чат — https://t.me/joinchat/VqJDVu5Pa-TaIMPL.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s