Володимир Дубневич. Відображення германо-скандинавської міфології в семилогії «Відьмак» А. Сапковського

Фентезійний цикл про відьмака Геральта, на даний момент є одним із найпопулярніших у всьому світі. Автор зібрав у творі безліч міфологічних персонажів із різних релігій світу, насамперед з: грецької, слов’янської та германо-скандинавської.  В даному нарисі пропонуємо зосередитись на останній.

Ґеральт із Рівії

Після ліричного вступу перейдемо до самої викладки матеріалу. Першим, що спадає на думку при словах «Відьмак» та «германо-скандинавська міфологія» є звісно – Дике Полювання, в міфології нордичних народів цим словом позначали почту привидів, які мчать по небу під час зимових бур у супроводі гончаків, важливо додати, що Проводиря Диких Ловів — Дикого Мисливця — часто порівнювали з Одіном, який несеться по небу на чолі війська мертвих.

Дике полювання Одіна (П.Арбо, 1872 р.)

Що ж до істот, то почнімо із Виверна – різновида дракона, що побутував в уявленнях германців-англосаксів до прийняття ними християнства. Він описується як дракон, який, на відміну від класичного екземпляра, має тільки одну(задню) пару ніг і крила нетопира замість передніх. Вирізняє його також і довга зміїна шия і дуже довгий рухливий хвіст, що закінчується шипом у формі серцевидного наконечника стріли чи списа. Важливо додати, що шип вважався дуже отруйним та допомагав власнику знерухомлювати своїх жертв.

Емблема Вессекської династії — золотий виверн

Наступними героями циклу є загони ельфійських партизан-«білок», які у творі наводять жах на селян та ставлять їх у ситуацію, коли ті будуть покарані як за допомогу повстанцям владою, так і самими повстанцями за відмову допомагати. Що ж до ельфів поза межами твору, вони представлені  духами-альвами – в «Старшій Едді» часто повторюється формула «Аси та Альви» (æsir ok álfar), що імовірно означає «усі боги», в такому випадку альви ототожнюються із ванами. Однак у «Промові Альвіса» альви вказуються як відмінні від ванів та асів, і вони мають власні назви для речей. Це, ймовірно, відображає відмінності у статусі між ванами як головними богами родючості та альвами як другорядними.

Альви у германо-скандинавській міфології

Ван Фрейр був паном Альвгейму («Дім Альвів») та мав двох слуг-альвів, Биґґвір та Бейла. Деякі дослідники припускають що вани та альви належать до ранішої релігії Бронзової доби, та згодом були витіснені асами як головними богами. Інші вважають, що вани були богами простого народу, а аси — богами жерців та касти воїнів. Часом гномів (dvergar) та веттів (vættir), тобто «малих підземних людей», також відносять до альвів, а саме «темних альвів». Зокрема Сноррі Стурлусон у «Молодшій Едді» поділяє альвів на темних, що живуть під землею, та світлих або білих.

Фрейр

Культ Альвів включав «жертвоприношення Альвам» (álfablót), що відбувалось пізньої осені. Святкували його у садибі, проводила церемонію пані дому. Церемонія була повністю таємною, та нікого із чужих на неї не допускали, особливо християн, тому про неї практично нічого не відомо. Однак, виходячи із часу її проведення (близько осіннього рівнодення) та того, що альви асоціювались із родючістю, можна зробити висновок, що ритуал стосувався культу предків та роду.

На кінець нашого нарису, пропонуємо також, зосередити свою увагу на Альпах- духах- вампірах германського фолькльору; згідно з повір’ями, він виступає істотою, що п’є кров але віддає більшу перевагу грудному молоку, адже вважалося, що альпами стають діти, мати яких, використовувала магічні дії із кінською гривою, задля позбуття небажаної вагітності. Щодо зовнішнього вигляду Альпа, вважається, що у всіх своїх проявах Він завжди носить капелюх.

Список використаних джерел та літератури:

  1. Автор неизвестен,  Европейская старинная литература-Старшая Эдда (перевод В. Тихомирова)
  2. Елена Руденко,  Введение в германскую филологию. Курс лекций. – Минск : ЭБ БГУ: Общественные науки, 2013.
  3. Якоб Гримм, Германская мифология / Колчигина Д. С. – М : Издательский дом ЯСК, 2019. – Т. 1.
  4. Анджей Сапковський, Відьмак. Останнє бажання. (Книга 1). Переклад з пол.: Сергій Легеза. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. 288.
  5. Сапковський, Відьмак. Меч призначення (Книга 2). Переклад з пол.: Сергій Легеза. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. 368 с.
  6. Сапковський, Відьмак. Кров Ельфів (Книга 3). Переклад з пол.: Сергій Легеза. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. 320 с
  7. Сапковський, Відьмак. Час Погорди (Книга 4). Переклад з пол.: Сергій Легеза. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. 320 с.
  8. Сапковський, Відьмак. Хрещення вогнем. (Книга 5). Переклад з пол.: Сергій Легеза. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. 384 с.
  9. Сапковський, Відьмак. Вежа Ластівки. (Книга 6). Переклад з пол.: Сергій Легеза. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. 400 стор.
  10. Сапковський, Відьмак. Володарка Озера. (Книга 7). Переклад з пол.: Сергій Легеза. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. 576 стор.
  11. Сапковський, Відьмак. Сезон гроз. (Книга 8). Переклад з пол.: Сергій Легеза. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. 352 стор.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s