Нетфлікс, поверни мені мої легіони!

Постер серіалу на правовірній німецькій

Серіал “Варвари” вкотре проілюстрував, що жанру історичних фільмів, чи серіалів нема в природі – принаймні в тому вигляді, в якому їх хотіли би бачити любителі теми або історики. Взагалі, слід наперед сказати, що будь-який фільм це в першу чергу художній витвір, завдання якого у тому, аби не передати реальність, а розважити. І не завжди розвага глядача – сміх і радість. Хорори розважають страхом, наприклад, мелодрами – емоціями героїв. У фільмах же, де є приписка – що він історичний, це не завжди означає що він близький до відтворення історичних подій. Це означає його обгортку – передусім, стереотипні образи тієї чи іншої епохи/подій. Все інше – це задум сценаристів, продюсерів та режисерів. Тому, такого роду стрічки слід розглядати у двох площинах – художній та власне історичній.

Якщо ж ми братимемо виключно першу, історичну площину, ми прийдемо до висновку, що неможливо зняти власне історичну стрічку, не перейшовши при цьому до документалістики. Так наскільки хороший витвір Нетфліксу “Варвари” – як в художньому, так і в історичному вимірі?

Змішались в купу коні, люди…

Оскільки сам серіал складається із низки серій, ми сконцентруємось у цьому огляді лиш на ключових моментах сюжету й того, заради чого все задумувалось – картини Битви у Тевтобурзькому лісі.

Починається все із демонстранції поселення деякого германського племені (пізніше виявляється, що це – херуски – одне із найчисельніших германських племен Долини Рейну). І вцілому – непогано, помітно, що автори приділили увагу тому Потьомкінському селу. Може, витягли з Мережі якогось Пашуто, користались порадами консультантів. Інтер’єр та обстановка вцілому характерні початку І ст. н.е. – епосі серіалу. Те саме можна сказати і щодо самого серіалу загалом – якщо не придиратись до деталей, то поверхнево все виглядає пристойно, і навіть достовірно. Особливо, якщо вимкнути звук, і не слухати репліки персонажів (які говорять латинкою та німецькою). Словом, одразу бачимо перевагу над “Гладіатором” та “Центуріоном” разом взятих. Але ми ще не одягнули окуляри історичного скепсису, чи не так?

Херуски скачуть на кобилах стольним градом. До слова, парою скачуть, як і описував свого часу Цезар

Справді, германське селище виглядає достовірно, якщо не знати однієї речі – це головне городище херусків, що стане зрозуміло по сцені зборів вождів племен, на яких вождь села виступає від всього племені, число якого йшло на сотні тисяч.

В результаті ж, ми бачимо якесь село Сколівського району Львівської області початку 2000-х рр. – худобу там можна полічити буквально на пальцях, хоч це доволі дорогий товар у германців. Так, це сценарно обумовлено – аби підкреслити гніт з боку римлян – а останні буквально відбирають у херусків останню козу. В результаті, банальний сюжет зі збором данини вилився у бандитський наліт організованого злочинного угрупування Civitas Romana на дрібне село. Тільки, зазвичай розміри податей встановлювали командувачі легіонів на місцях, або цивільні намісники. Так чи інакше, події в селищі впливають на подальший розвиток сюжету – вбивство римлянами дітей, та інші кліше з розряду “вони погані, вбивають дітей, крадуть худобу, навіть медовуху експропріювали“. Голівудське формулювання образу абсолютного ворога, одним словом.

Херуски зустрічають римлян, до кровопролиття не так довго…

І справді – подати картину реальних причин виступу германських племен було би куди складніше, тут слід визнати. Для початку, слід було наголосити на самобутності германців, як римляни насаджували свої закони та порядки серед них, в результаті чого племінні вожді втрачали свою владу як верховні судді, рекрутські набори місцевих в ауксилії, (а ними ж послуговувались для підтримки порядку в регіоні), те як германці частково були зацікавлені у Римі, бо Арміній – тільки один приклад цього. Але це все не робить світ кіношним. Не робить чорно-білим. Тому й бачимо суттєве спрощення – є германці, є римляни, є персонаж для зв’язку, Арміній – такий собі “свій серед чужих, чужий серед своїх”. Все.

Арміній у серіалі представлений римським офіцером, германцем за походженням, який ще дитиною був відправлений цивілізовуватись у добровільно-примусовому порядку

Загалом, перша серія дала нам зрозуміти, що він не про історію, а про викривлену прямо як семінари першокурсників подачу реальних історичних подій. І в ньому немає найголовнішого – каталізатора повстання германців. Не згадане Іллірійське повстання 6 р. н.е., завдяки якому з верхньої течії Рейну було перекинуто добрих 8 легіонів. На їх місце було призначено всього лиш 3 легіони за 8-9 рр. А для германців фактична відсутність римлян протягом ледь не року означала карт-бланш на самостійні дії. Нажаль, цього в серіалі не показано – ми бачимо натомість спроби подати розкол серед германської знаті, частина з якої просто боїться починати з римлянами війну. Бояться. Германці. Воювати… Так-так, чули, оповіли.

Воїни племені херусків займаються звичайними херускськими справами

Тим не менш – в цьому й біда всякого роду таких екранізацій – надмірне спрощення, дещо нудний сюжет (на нашу думку, подали би реальний контекст, такої проблеми би не було), заїжджені кліше – проникнення в табір, покидання його германськими воями. Ну і пасивно-агресивні легіонери, яким для повноти образу бракує немовлят палити, як тевтонам в “Олександрі Невському” 1938 р.

Кадр зі сцени “Олександра Невського” зі згаданим спаленням русичів

Причина, за якою германці все ж виступають проти римлян, зводиться до двох формул – Арміній вигадав геніальний план, який працює як швейцарський годинник, ну і “короче, цивілізатори дістали, треба їх мінусувати, ги“. При тому забувається за лояльну до Риму знать, яка не так страхалась, а була намірена отримати від союзу конкретні дивіденди, як галли на заході. Де фіаско Вара, який на фоні кадрового голодування включив до свого корпусу германські ж ауксилії? Де ще більш фатальніша його помилка, де персонаж із цими силами виступив з метою поширити римське володарювання аж до Ельби? Де це все?

Арміній дивиться в очі співвітчизника, розтерзаний совістю

Загалом, історичності в серіалі мало. Автори хоч і здійснили спробу спрощено відтворити контекст генерації виступу германців, але під кінець все закінчилось сумбуром.

Але то таке – як не історія, то може обкладинка ліпше. І це почасти правда – при зрівнянні із стрічками з епохи, знятими за останні 20 років, “Варвари” хочуть урізноманітніти картинку. Тут в бійців і лоріки сквамати подекуди, і мускулати у вищих командирів, різнотипові гладіуси (типи “Майнц”, “Помпеї”) – легіонери не виглядають як копія один з одного. Радує і число деталей, зокрема при зображенні германців (особливі естети тут знайдуть паралелі із серією металевих солдатиків фірми “Ландрін” по Галльській війні). Загалом, всяко краще того ж “Гладіатора”. Але тут не обійдешся без придирок – нам не показують образу германської аристократії, яка реально була рівнею по оснащенні легіонерам (хоч їх співвідношення по числі інша тема). До битви ж, все переходить на рівень “Конана Варвара”, германці вже з рогами, вимащені сажею…

Кадр з трейлеру, де можемо бачити чумазих германців

Щодо наших римлян – спорядження, хоч і різноманітне, епосі не відповідає. Треба розуміти, що битва в Тевтобурзькому лісі відбувалась фактично в перехідний для Риму період – громадянські війни в Республіці, придушення повстань у новоутвореній Імперії суттєво відбивались на оснащенні підрозділів римлян. І паралельно, в цей час, в легіонах помалу починають ширитись нові лати – прісловуті лоріки сегментати. Але на час дії серіалу – 9 р. н.е. сегментата – явище рідкісне, яке мало би появитись у кадрі від сили чотири-п’ять разів. Те саме – щодо скутумів. “Квадратні” щити, які так часто бачимо на екранах, беруть свої початки лише від середини І ст. н.е. – до того часу скутуми були заокругленими.

Лоріки сегментати, імперські шоломи на головах… Добре, легіонери несуть викладку, разом з тим

Зі шлемами римлян у кінематографі біди комплексні, серіал того не оминув. В деяких сценах є імперські шоломи з ребрами, які носитимуть правнуки тих легіонерів за Кризи ІІІ ст. Загалом, творці серіалу дещо промахнулись – такий сеттинг підійшов би краще для подій принаймні кінця І ст. – Батавського повстання, Війни Чотирьох імператорів. Попри спроби авторів урізноманітнити картинку, ця благородна затія нажаль перекривається вищевказаним. Бойові сцени – чистий Голівуд, але Бог з тим, це вже традиція. Строю нема, хоча він майже завжди вирішував результат бою. А германці все-таки ходили тим, що римляни свого часу називали “фалангою”, за допомогою якої били ворогів, які в свою чергу, обстрілювали їх дротиками перед власне сутичкою. Тут вже можна говорити про відверту халтурність авторів – дешевше зобразити бій, як “юрба на юрбу”.

До слова, не такий поганий скріншот – тут і ауксилії (бородань із круглим щитом зправа), і легіонер у лоріці сквамата, і люті германці (нажаль, з рогами)

Реально ж, Битва у лісі почалась не із виманювання римлян на відкритий простір – жоден адекватний вождь цього би собі не дозволив (та і яка користь тоді із засідки?). Був натиск на колону в похідному марші, яка розтягнулась через вузьку дорогу та обоз. Легіонери фактично не були готові до спротиву на де-юре лояльній провінції, хоч і здійснили після першого нападу спробу реорганізації та невдало штурмували позиції германців. Більше того, Луцій Вар вивів частину військ на відкритий простір, спорудив табір, і тільки його знищення призвело до повної його поразки на п’ятий день боїв в лісі. Що ми з того побачили в серіалі? Нічого. Що побачите з реальної викладки подій саме Ви? Вирішуйте для себе – в результаті, ми маємо хорошу картинку, типову для художньої стрічки, але майже відсутню історичність та слабкий сюжет.

А щодо останнього, то серіал мав шанси відбитись від нашого злого язика. Ми знаємо приклади стрічок, присвячених Риму, де недостовірні декорації витягував хороший, драматичний контекст – “Клеопатра” 1963 р., або ж “Битва за Рим” 1968 р. Нетфлікс нам цього всього не дає, однак за спробу подачі отримує по Шкалі ЛМК з палати Міри й ваги 3,5/5 балів.

Епічний плакат “Битви за Рим” з грубим натяком на мозаїку в Равенні

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s