Огляд науково-популярної літератури

Огляд науково-популярної літератури


Автор  Назар Костенко, студент історичного ф-ту ЛНУ ім. І.Франка


Глобальна історія

ЧНЗ.png

На першій погляд видається, що книги «Чому нації занепадають» Джеймса Робінсона (нар. 1960) та Дарона Аджемоґлу (нар. 1967) та «Цивілізація: Чим Захід відрізняється від іншого світу» шотландця Ніала Фергюсона (нар. 1964) в чомусь перегукуються між собою. Перша охоплює більші масштаби, багато уваги приділяючи Африці та Америці (особливо різниці між Південною та Північною Америками).

CIV.png

Фергюсон же сконцентрований на Європі та її унікальності, він згадує Азію опосередковано, зокрема те, що вона відмовилася від інновацій. Фергюсон вказує на те, що Китай до Великих географічних відкриттів був розвиненішим за Європу. Автори обидвох робіт вважають процес, відомий як Великі географічні відкриття,  точкою біфуркації в історії людства. Тільки автори «Чому нації занепадають» проводять вододіл між колонізаціями різних держав та заперечують теорію американця Джареда Даймонда (нар. 1937 р.), яку він виклав у книзі «Зброя, мікроби і харч» (за яку отримав Пулітцерівську премію, до речі).

GG&S.png

Також автори першої книги приділяють увагу Італії, розглядаючи занепад Римської імперії та Венеційської республіки: на їхню думку, держави занепадали через відмову еволюціонувати та викликану цим деградацію. Звісно, не варто забувати й про кліматично-географічну теорію Даймонда, хоча вона й не є універсальною.

Історія націогенезу Східної Європи

З історії України мене найбільше вразила праця «Походження словянських націй: Домодерні ідентичності в Україні, Росії та Білорусії» україно-американця Сергія Плохія (нар. 1957), в якій автор застосовує поняття нація для до модерного періоду. Він оповідає про багато ідентичностей, які так чи інакше впливали на життя людей і не були просто ілюзіями.

ПСН.png

Не менш цікавою за згадану є праця «Перетворення націй: Польща, Україна, Литва, Білорусь. 1569-1999» американця Тімоті Снайдера (нар. 1969).

1037580.jpg

Плохій починає свою працю з часів Русі, а Снайдер більше уваги приділяє Речі Посполитій, яка на його думку, слугувала плавильним котлом для формування сучасних націй. Снайдер торкається питання формування литовської нації та вбачає певну міру індиферентності та несформованності білоруської нації через перебування під владою однієї імперії – Російської, наголошуючи на тому, що саме перебування України під владою Австро-Угорської монархії та Російської імперії допомогло відбутися українській нації. Плохій також акцентує на ролі Грушевського, який витворив новий наратив; автор має в своєму доробку працю про Михайла Сергійовича – «Великий переділ».

Мілітарна історія

Хто цікавиться Другою світовою війною, рекомендую книгу «Альянс» Джонатана Фенбі (нар. 1942), де описано дипломатичний бік цієї війни та що відбувалося в кулуарах.

199965.jpg

В книжці фахово проаналізовано Тегеранську, Ялтинську та інші конференції, про операції, які не відбулися. Читач може дізнатися багато цікавого про постаті Черчіля, Рузвельта, Сталіна та їх оточення, зрештою, про психологію найвпливовіших гравців на міжнародній арені того часу.

Видання газети «День»

logo_1.jpg

Всім рекомендую до прочитання книги газети «День», яка публіцистично і дуже цікаво подає інформацію. Книги газети розповідають про невідомі сторінки нашої історії, про Русь і Росію, наші стосунки з Болгарією, Візантією та османами. Про Руське королівство, про яке чули тільки фахівці, а це політичний наслідувач Галицько-Волинського князівства. Також Газета відновлює пам’ять про Гетьманат, з перемог і поразок якого ми ще маємо винести уроки.

Рекомендуємо, наприклад, «Повернення в Царгород», присвячену відносинам Русі і Візантії, козаків і османів, та «Силу м’якого знаку» про пропаганду Росії щодо Русі.

1cargorod.jpg

17_6.jpg


Із зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями просимо звертатись до –

Кирило Степанян

e-mail – kirilostepanyan@gmail.com

А також, у Facebook –  Львівський медієвістичний клуб

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s