Поранення Жанни д’Арк. Везіння чи божий промисел?

Поранення Жанни д’Арк. Везіння чи божий промисел?

Wounded by Jeanne d’Arc. Luck or God’s favor?


Автор – Дмитро Копилов, магістрант першого року навчання історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка


Стаття присвячена маловідомим епізодам біографії національної героїні Франції – Жанни д’Арк, та її участі в Столітній війні (1337–1453). Зокрема детально висвітлено фізичні поранення які вона отримала в ході бойових дій, на основі французьких джерел.


Перед тим як безпосередньо розпочинати проведення аналізу поранень, варто буде зауважити деякі відомості про обладунки XV ст. та індивідуальний обладунок Жанни д’Арк. (1412–1431)

Кінна статуя Жанни д'Арк
Кінна статуя Жанни д’Арк

Обладунок XV ст. являв собою комплекс металевих захисних пластин, які на відміну від попередніх століть, вже повністю захищали всі частини тіла. З’являється так звана «панцерна спідниця», яка кріпилася до нижньої кромки кіраси, також невдовзі було розроблено важливий елемент обладунку «горже» –панцерний захист шиї.

Під самим залізним обладунком носили ще кольчугу, а під нею була товста куртка або гамбезон, дублет, акетон, жупон, пурпуен, бамбакіон, тегиляй, жак і т.п. Перелічіні варіанти являють собою куртки які не давали металу натирати шкіру, і пом’якшували удари противника. В XV ст. в середньовічній Європі популярними були міланські цехи з виготовлення обладунків.

Обладунок періоду Жанни д’Арк важив до 30-40 кг.(середньовічні норми збереглись до наших часів. До порівняння – сучасний солдат носить близько 40 кг. екіпірування). Також вага в 40 кг. розподілена по всьому тілу жодним чином не обтяжувала навіть людини з середньою фізичною силою.

Але обладунки мали свої мінуси. По-перше, людина в обладунку витрачає в 2,1-2,3 рази більше енергії ніж без них, під час бігу людини в обладунку цей показник виростає на 1,9 разів. По-друге, встановлено, що витрата енергії при носінні зброї вища, ніж при пересуванні з рівним за масою вантажем на руках, ногах і т.д. Це пов’язано з подоланням опору обладунків під час руху кінцівок.

Поранення Жанни. Поштівка
Поранення Жанни. Поштівка

Тепер власне поговоримо про особистий обладунок Жанни. Обладунок Жанни д’Арк було виготовлено за наказом короля Карла VII Валуа (1403–1461). У рахунках його скарбника Емона Раг’є чітко зазначається про покупку цього спорядження в квітні 1429 р.: «Було заплачено і дано вищезазначеному скарбником збройових справ майстру за виготовлення лат для вищезгаданої Діви 100 турських ліврів», для звичайного лицаря купівля обладунку коштувала б в одну або дворічну платню, на той час 100 ліврів були неймовірно великими грошима.

Жанну одягнули в індивідуально підігнаний для неї обладунок дворянського зразка. На процесі реабілітації який відбувався вже після страти Жанни в 1452 р. Луї де Кут, її зброєносець, герцог Жан Алансонський, а також Жан д’Олон під час показань стверджували, що «для захисту її тіла вищезгаданий пан велів виготовити для Діви відповідні для неї лати». Зі свого боку писар ратуші міста Альбі, який бачив її, уточнює:

«Жанна була закута в біле залізо з ніг до голови».

Цінними є свідоцтва Гі і Андре де Лавале, які бачили її верхи на коні близько Роморантана, в обладунках, «тільки голова залишалася непокритою, з маленькою сокирою в руці, на великому вороному скакуні».

Отже переходячи до основної теми, варто відзначити, що перше бойове поранення яке отримала Жанна, було не настільки серйозним порівняно з тими які вона отримала при штурмі Турелі під час зняття облоги з Орлеану. Перед штурмом фортеці Турель (яка була побудована на вході в орлеанський міст через Луару), французам потрібно було захопити бульвари (так в середньовіччі французи називали земляні фортифікаційні спорудження) і форт святого Августина.

При штурмі форту св. Августина 6 травня 1429 р. в п’ятницю котрий був зайнятий англійськими військами, Жанна наступила на так званий «залізний часник» (металеві шипи які англійці використали проти кінноти та піхоти супротивника) гостра частина «часнику» пройшла наскрізь шкіряної підошви взуття (підошви на відмінну від поверхні стопи були незахищеними обладунком в даний період) та зайшла в стопу. Оскільки вже темніло Жанну відвезли в Орлеан, де рану відповідно промили та обробили. Хоча таке поранення було несерйозним, треба зауважити, що і така рана в середньовіччі була небезпечною з огляду на відсутність медичних препаратів сучасного рівня, але в даному випадку Жанні було надано вчасно медичну допомогу, і її життю  інфекція не загрожувала.

Жанна д'Арк статуетка ХІХ ст.
Жанна д’Арк статуетка ХІХ ст.

Жанна особисто приймала участь в запеклому штурмі (але за її словами на Руанському процесі ніколи і нікого не вбила), коли вона приставила драбину та почала лізти уверх, англійський лучник серйозно поранив Жанну, зробивши постріл з «великого арбалету». Стріла або болт потрапив Жанні в область плеча. За повідомленням різних джерел, стріла пройшла наскрізь, в області «плеча і горла», за іншою версією стріла застрягла в плечі, але Жанна сама її витягнула. Якщо б це був болт, то самостійно без операції витягнути його б було неможливо. Наконечники арбалетних болтів робили з розпеченого заліза грубої форми, їх можливості пробивання металевої пластини і кольчуги в кілька разів перевищували можливості стріл і при цьому при спробі витягнути болт його дерев’яна частина ламалася і в середині залишався наконечник. Потрібно було знімати обладунок і витягувати наконечник через операцію. Отже стріляв лучник і, звичайно, з великого луку, а не арбалета. Після поранення, Жанна залишалася притомна, але є свідчення, що вона втратила свідомість. У подібних ситуаціях людина отримавши поранення переживає сильний стрес і викид великої кількості адреналіну, що й притуплює біль. Отже в такому стані самотужки витягнути стрілу, якщо вона зайшла неглибоко, можна. Англійці піднялися духом, тим більше, що на той час французи все ще не домоглися жодних результатів. За «Хронікою Діви» Жанна

«дозволила прикласти до рани шматок полотна і інше, необхідне щоб зупинити кров: але незважаючи на рану, не побажала піти і разом зі своїми людьми продовжувала битися».

За словами самої Жанни, вона «була поранена стрілою (sagitta. – Д. К.) або болтом-віретоном (viritone / viretonno. – Д. К.) в шию». Від рани вона вилікувалася за 15 днів, але та, не перешкодила їй їздити верхи, розмовляти і негайно продовжити участь у військових діях. Але очевидець, досвідчений капітан Жан де Дюнуа (Орлеанський бастард), був впевнений, що Жанну вразила саме стріла (sagitta), яка «проникла в її плоть між шиєю і плечем, на 7 см.», і це повідомлення людини, яка зналася на ранах (Дюнуа приймав участь в різних бойових діях, зокрема був поранений в Битві «оселедців» стрілою в стопу), мабуть, найточніше. Цікаво, що «Нідерландська хроніка» говорить про «снаряд, який увійшов приблизно на 17 см. (ungpole. – Д. К.) в груди вище правого соска». Але в обох повідомленнях викликає сумнів значна глибина рани. Малоймовірно, щоб наконечник стріли, пробив металеву пластину, та зміг заглибитися настільки глибоко, а тим більше на 17 см. і з такими незначними наслідками для організму! Як би там не було, лицарі–латники які були поруч з пораненою, запропонували прочитати над нею заклинання (charmare, gallicecharmer. – Д. К.), запевняючи, що вона «негайно зцілиться». Жанна від такої пропозиції навідріз відмовилася. Тоді рану обробили (для чого з Жанни зняли обладунки) оливковою олією і салом (oleumo livarum cum lardo. – Д. К.), щоб краї рани зарубцювалися.

Париж в XV ст.
Париж в XV ст.

Поранення Жанни, дуже вразило всіх штурмуючих, особливо командирів обороною. Все ж таки штурм продовжувався, але вже не з такою енергією. Жанну віднесли в безпечне місце, до неї підійшли всі командири, та запропонували їй перенести штурм на наступний день, цілком природньо вона відмовилася, але команду припинити штурм, вже було надано. Жанна дала таку відповідь на дії командирів:

«В ім’я Господа, ви скоро увійдете всередину, не сумнівайтеся в тому; у англійців немає більше сили вам протистояти. Тому відпочиньте короткий час, і підкріпіться питвом і їжею». Так вони і вчинили; бо чудесним чином підпорядковувалися їй у всьому. Коли ж вони наситилися їжею і питвом, вона сказала їм: «Повертайтеся заради Бога і відновить штурм; бо, не сумнівайтеся в тому, у англійців немає більше сил для захисту, і Турнелі разом з фортами будуть взяті». 

Своє третє поранення Жанна отримала при облозі Парижа, 8 вересня 1429 р. Перша атака французів під брамою Сен-Дені для Жанни була невдалою, англійці з парижанами відбили їх атаку. Невдовзі, на нараді вирішено було розпочати атаку на браму Сент-Оноре, атакуючи цю браму, французів зустрів доволі жорстокий обстріл з артилерії. Не зважаючи на це, Жанна розмахувала своїм штандартом, голосно викрикуючи парижанам «здати місто королю Франції» натомість англійці зі стін Парижу кричали їй «шльондра!». Сучасник цих подій який залишився невідомим зауважує з цього приводу в «Щоденнику паризького міщанина»: «кодло в жіночому вигляді … Хто вона є насправді – одному Господу відомо».

Облога Парижа у 1429 році. Мініатюра з манускрипту «Вігілії на смерть короля Карла VII», XV століття
Облога Парижа у 1429 році. Мініатюра з манускрипту «Вігілії на смерть короля Карла VII», XV ст.

Коли Жанна зі своїми людьми була майже у самої брами, її поранив невідомий лучник. Хроніст Ангерран де Монстреле запевняє, що під Парижем Жанна була «дуже серйозно поранена», і деякі автори пишуть про рану навиліт. Але в дійсності після злощасного пострілу вона пішла далеко не відразу з-під стін, вже на наступний ранок хотіла продовжити штурм, а вилікувалася, за її ж словами, всього за 5 днів. Джерела називають стрілка – паризьким арбалетником, його зброя – арбалет зі стременом, метальний снаряд – болтом-віретоном, а місцем поранення – стегно, і в цьому випадку обладунки захистили Жанну.

Кінна статуя Жанні в Парижі на вулиці Ріволе.
Кінна статуя Жанні в Парижі на вулиці Ріволе.

Битва при Жаржо 10 червня 1429 року, була останньою битвою де Жанна отримала своє останнє поранення, хоча його і не вважають за таке. Ймовірно англійці з кулеврини (гармата малого калібру) спеціально намагалися цілитися в Жанну. Якби там не було, коли Жанна особисто йшла в атаку кам’яне ядро вдарило в шолом Жанни, та розбило його на дві частини, після такого удару, дівчина ймовірно отримала невеликий струс, але на велике диво залишилася цілою.

битва при Жаржо. Мініатюра з манускрипту «Вігілії на смерть короля Карла VII», XV століття
Битва при Жаржо. Мініатюра з манускрипту «Вігілії на смерть короля Карла VII», XV ст.

При всіх наведених вище фактах, поранення Жанни д’Арк залишаються в міфологізованому вигляді, на відміну від військової справи, оскільки навіть сьогодні важко обґрунтувати її не людські везіння.


ПРИМІТКИ

  1. Beaune C. Journal d’un Bourgeois de Paris. — Paris: Librairie Générale Française, 1990. — 539 p
  2. Bourassin E. Évêque Cauchon: coupable ou non-coupable? — Paris: Librairie Académique Perrin, 1988. — 315 p.
  3. Caratini R. Jeanne d’Arc: De Domrémy à Orléans et du bûcher à la légende. — Paris: Archipel, 1999. — 459 p.
  4. Schnerb B. Armagnacs et Bourguignons: la maudite guerre. — Paris: Perrin, 2001. — 409 p.
  5. Wallon H. Jeanne d’Arc. — Paris: Librairie Hachette, 1875. — 448 p.
  6. Pernoud R. Jeanne d’Arc. — Paris: Éditions du Seuil, 1962. — 329 p.
  7. Virivelle de Vallet M. Chronique de la Pucelle; ou Chronique de Cousinot, suivie de La chronique normande de P. Cochon, relatives aux règnes de Charles VI et de Charles VII, restituées a leurs auteurs et publiées pour la première fuis intégralement a partir de l’an 1403, d’après les manuscrits, Avec Notes et Developpements. Paris, 1859. 556 p.
  8. Renouard J. La chronique d’Enguerran de Monstrelet 1400–1444. Paris, 1887. 451 p.
  9. Басовская Н. Столетняя война: леопард против лилии. – Москва, 2007. 446 с.
  10. Бёрн А. Битва при Азенкуре. История Столетней войны c 1369 по 1453 год. Москва, 2004. 352 с.

Із зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями просимо звертатись до – Владислав Кіорсак

e-mail – Vlad.kiorsak@gmail.com

Редактор – Ірина Гіщинська

А також, у Facebook –

Львівський медієвістичний клуб

2 Comments Add yours

  1. 4eyed коментує:

    Дякую за статтю. Дуже цікаво!

    Вподобано 1 особа

    1. Iryna Hishchynska коментує:

      Приємно читати такі відгуки!

      Подобається

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s