Вільям Гласдейл – зброєносець який образив Жанну д’Арк.

Вільям Гласдейл – зброєносець який образив Жанну д’Арк

William Glassdale – esquire who offended Jeanne d’Arc


АвторДмитро Копилов, магістрант першого року навчання історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка


Присвячується всім французам  і англійцям,

які загинули під час штурму Турелі 7 травня 1429 року.

У статті розглянуто маловідомі сторінки біографії королівського есквайра Вільяма Гласдейла, на основі французьких і англійських джерел. Досліджено його участь в Ланкастерському періоді (1415–1453), Столітній війні (1337–1453 рр.) і облозі Орлеана (1428–1429). Зокрема його ставлення до Жанни д’Арк.

Ключові слова: Есквайр, Турель, Облога, Орлеан.


Вільям Гласдейл, доволі маловідома особа, увійшов в історію лише завдяки насмішкам і злим словам на адресу Жанни д’Арк (1412–1431).

Біографічні дані Гласдейла які дійшли до нас, доволі малочисельні, зі збережених джерел в першу чергу варто відмітити «Щоденник облоги Орлеана» анонімного автора, який дає змогу реконструювати участь Гласдейла в облозі Орлеана і його відношення до Жанни д’Арк, юридичні документи військового характеру, які конкретно вказують його соціальний і військовий стан та «Хроніка Діви» і «Щоденник паризького міщанина».

28124401_1979173692402169_423156829_o
Загальний вид на Орлеан XV ст.

Ім’я Вільяма Гласдейла у французьких джерелах трансформовано відповідно на французький манер – Гільом Класідас, Гласдал, Гласідас. Дата його народження, як і місце не відомі, але відома дата його загибелі, це 7 травня 1429 р. З огляду на те, що у військових документах того часу його ім’я фігурує як «…Glasdal, escuier», стає зрозумілим, що Гласдейл був есквайром,(зброєносцем) відповідно, відштовхуючись від дати його загибелі, можна припустити, що йому в 1429 р. було близько 19-20 років, себто Гласдейл народився приблизно в 1409–1410 рр. Але в Ланкастерський період Столітньої війни, есквайрами могли бути особи знатного походження з 14 до 21 року, після чого проходили обряд посвяти в лицарі.

Зброєносці брали участь у війнах, але не мали права брати участі в битві, лише обслуговувати свого сеньйора. Цей факт вказує, що Гласдейл був королівським есквайром (оскільки командував військами і брав активну участь в битвах), які залишали цей титул на все життя.

Не відомо в якому році розпочинається військова кар’єра Гласдейла, також не відомо, коли він опинився у Франції. Логічним буде припущення, що це було в 1415 р. коли король Англії Генрі V Ланкастер (1387–1422) відновив війну з Французьким королівством. Для цього Гласдейл заключив військовий контракт з королем, (цей документ не зберігся, але без сумнівів існував). Точно відповісти на питання чи брав участь Гласдейл в битві при Азенкурі важко.

Після битви при Кравані 31 липня 1423 р. в якій французи з шотландцями зазнали нищівної поразки, англійці проснулися на південь Франції, один з командуючих англійською армією Вільям де ла Поль герцог Саффолк (1396–1450) відправив захопити стратегічно важливе місто Ла-Рош (сучасне місто Ла-Рош-Позе) Вільяма Гласдейла, та виділив йому певну кількість бійців. За даними джерел, зазначене місто він «привів до покори Королю Англії і Франції Генріху»[1]. За заслуги у війні, Гласдейл отримав в 1424 р. звання бальї[2] північного французького міста Алансон.

28053078_1979175299068675_1349521347_n
Герб Вільяма Гласдейла

В 1428 р. англійці намагаються завершити справу розпочату покійним королем Генрі V з завоювання всієї Франції. Для цього на довгій військовій нараді у Парижі, яка проходила в жарких суперечках, вирішено розпочати Луарську або Орлеанську кампанію, і наступати на Орлеан, щоб захопити Долину Луари. Головнокомандуючим призначили видатного і досвідченого англійця Томаса Монтегю графа Солсбері (1388–1428). Судячи з «Щоденника облоги Орлеана» Гласдейл прибув під мури Орлеана разом з Солсбері 12 жовтня 1428 р.

Гласдейл приймав участь в штурмах Орлеана і фортеці Турель, яка розташовувалася на орлеанському мості через Луару, і блокувала підхід в Орлеан з півдня.  24 жовтня 1428 р. в неділю, англійці захопили Турель, Солбсреі назначив Гласдейла капітаном оборони цієї фортифікації, відомо також, що виконувати ці функції допомагав його брат, лицар Вільям Молен (фр. Guillaume Molins ).

В листопаді 1428 р. Вільям Гласдейл продовжив термін військової служби, та підписав черговий контракт який дійшов до наших днів, в якому зазначається, що він отримав «вісімсот сорок три лівра і п’ятнадцять солей турської чеканки» – доволі велику суму на той час.

За наказом Гласдейла Турель і побудовані перед нею фортифікаційні форти, було сильно укріплено, і встановлено гармати різного калібру, з яких посилився обстріл Орлеана. Автор «Щоденника облоги Орлеана» в записі від 8 листопада 1428 р. містить інформацію, що загін Турелі яким командував Гласдейл налічував 500 чоловік.

У тому ж джерелі повідомляється, що під час першого офіційного перемир’я між командирами орлеанського гарнізону і командирами англійської обложної армії, в п’ятницю на Різдво, 25 грудня 1428 р., Гласдейл попросив у Жана де Дюнуа, і маршала Сент-Севера «щоб ті наказали майстерним музикантам дути в труби і сурми: яке прохання було уважено; і ті грали чудові мелодії протягом досить довгого часу». Після закінчення перемир’я, бойові дії розпочались знову. Турель знаходилася під командою Гласдейла до 1429 р. до прибуття Жанни д’Арк і значних військових підкріплень які відправив на допомогу обложеному Орлеану король Карл VII (1403–1461), до появи Жанни французи навіть не робили спроб відвоювати Турель.

28053948_1979174472402091_369068208_n
Ежен Ленепве. «Жанна д’Арк під час облоги Орлеана», 1886—1890 рр.

Коли Жанна д’Арк з підкріпленням з’явилася під мурами Орлеана, то ситуація кардинально змінилася. Незабаром Жанну з тріумфом зустрічав буквально весь Орлеан. Перед своїм приходом вона продиктувала листа із закликом до англійців скласти зброю і відступити з-під Орлеану. Вільям Глайсдейл заарештував герольдів Жанни, яких вона відправила, щоб ті передали її наміри. Невдовзі він відпустив герольдів

«наказавши їм повідомити, що спалять і засмажать її (Жанну. – Д. К.), називали її шльондрою і радили повернутися до своїх корів, чим вона була дуже засмучена…».

Майже вночі, Жанна особисто підійшла по мосту до Турелі і закликала англійців скласти зброю. За «Щоденником облоги»:

«…Гласідас і бувші з ним відповідали їй зухвало, і ображали її, називаючи коровницею, як то було і раніше, і голосно кричали, що спалять її, якщо вона потрапить до них в руки. Вона ж була цим дуже засмучена і відповіла їм, що слова їх брехливі, і слідом за тим повернулася в місто».Цими образами він довів 17 річну Жанну до сліз.

Варто наголосити, що Гласдейл як і всі англійці не сприймали Жанну всерйоз, він насміхався над нею, бо не міг собі уявити як 17 річна дівчина може вибити англійців не те що з цілої Франції, а хоча б, з Турелі.

7 травня 1429 р. розпочався фінальний штурм Турелі, який став останньою битвою в житті Гласдейла. Про події штурму дуже яскраво повідомляє «Щоденник облоги Орлеана»:

«І штурм був вельми славетним, і під час нього рівно як штурмуючі, так і захисники зробили безліч подвигів, бо гарнізон складався з великого числа англійців, які були загартованими воїнами, в надлишку забезпеченими усім необхідним для оборони. І в бою вони показали себе найкращим чином, бо не дивлячись на всі зусилля французів, які в безлічі приставляли драбини до стін, які із зовнішнього боку доходили до самого верху їх укріплень, і атакували з такою відвагою і доблестю, змагаючись в своєму наступі так, немов вважали себе безсмертними, в них же били з гармат, луків, арбалетів, вражали списами, гізармами, свинцевими молотами, або навіть голими руками, і скидали вниз зі стін, так що багато хто був убитий і поранений».

28001448_1979174199068785_1413350074_n
Штурм Турелі французькою армією 7 травня 1429 р.

В ході обстрілу французьким канонірам вдалося підпалити Турель. Далі, в ході рукопашних боїв було зламано англійський опір у відбитих ними фортах, залишки англійців почали відступати назад до Ла-Турелі. Серед них був Вільям Глайсдейл зі своїм братом Вільямом де Моленном та іншими командирами та лицарями-баннеретами. Всі вони вибігли на дерев’яний настил мосту (одну арку мосту англійці зруйнували ще в день захоплення Ла-Турелі у французів з метою безпеки, тому над нею було надбудовано дерев’яний настил) відповідно цей «міст» не витримав ваги великої кількості лицарів, котрі були в повному військовому споряджені, і впав в воду Луари. Вільям Глайсдейл не зміг виплисти через вагу своїх обладунків. За повідомленням «Щоденника паризького міщанина»

«тіло цього капітана виловили з води і [далі] його [розрізали на чотири частини, зварили в окропі, і забрали] в Сен-Меррі, де він залишався ще 8 або 10 днів в каплиці що біля складу, вдень і вночі поруч з його тілом горіли чотири свічки або факела, а потім відправили звідки він був родом, щоб поховати …».

Подібна практика була дуже розповсюдженою в Середньовіччі, тіло загиблого воїна розрізали на декілька частин та виварювали в окропі, таким чином плоть відділялась від кісток, які в спеціальному футлярі перевозили на батьківщину загиблого, все інше хоронили на місці. «Яка подія обернулася горем для англійців, і великим збитком для доблесних французів, які позбулися великої вигоди, яку могли знайти, отримавши викуп за полонених».

За іншою версією, відступаючі до Ла-Турелі англійці разом з дерев’яним настилом впали в воду через, те що французи вверх по течії пустили підпалену баржу, яка знесла підпори дерев’яного настилу які були в воді. Ця версія виглядає більш переконливою. Так Вільям Гласдейл заплатив за свою лайку на адресу Жанни д’Арк власним життям.

28001237_1979174739068731_1412755869_n
Хрест встановлений в Орлеані на місці де розміщалася фортеця Турель. 2017 р.

Парадоксально, але сучасна історіографія згадує Гласдейла в біографічній тіні Жанни д’Арк тільки через те, що він промовляв злі слова на її адресу і більше ні чим не запам’ятався. В сучасній культурі Вільяма Гласдейла можна побачити в фільмі “Жанна д’Арк” Люка Бессона 1999 р.

Все ж, варто зауважити, що попри аморальну поведінку, Гласдейл був досвідченним військовим, про це свідчить його участь в Столітній війні і власне штурм Турелі 7 травня. Гарнізон в 500 бійців який він очолив захищався протягом цілого дня, і навіть відкинув французів з земляних укріплень перед Туреллю, і це враховуючи те, що штурмуючих французів налічувалося 3–4 тис. чоловік. Невідомо як би закінчився штурм Турелі, якщо б Гласдейлу вдалося вижити.

28052748_1979173982402140_334352884_n
Мартен де Батай. Деталь картини «Краєвид міста з боку фортечного мосту», 1690. На передньому плані видно зруйновані вежі Турелі.

ПРИМІТКИ

[1] Мається на увазі малолітній син Генріха V  Генріх VI

[2] Представник короля або сеньйора, який керував областю, яку називали бальяжем, де представляв адміністративну, судову та військову владу.

  1. Charpentier P., Cuissard C. Journal du Siège d’Orlèans, 1428–1429: augmentè de plusieurs documents, notamment des comptes de ville, 1429–1431. Orlèans, 1896. 476 p.
  2. Virivelle de Vallet M. Chronique de la Pucelle; ou Chronique de Cousinot, suivie de La chronique normande de P. Cochon, relatives aux règnes de Charles VI et de Charles VII, restituées a leurs auteurs et publiées pour la première fuis intégralement a partir de l’an 1403, d’après les manuscrits, Avec Notes et Developpements. Paris, 1859. 556 p.
  3. Tuetey A. Journal d’unbourgeois de Paris, 1405–1449. Paris, 1881. 460 p.
  4. Luge S. Chronique du Mont Saint-Michel (1343–1468). Paris, 1879–1883. 354 p.
  5. Renouard J. La chronique d’Enguerran de Monstrelet 1400–1444. Paris, 1887. 451 p.
  6. Басовская Н. Столетняя война: леопард против лилии. – Москва, 2007. 446 с.
  7. Бёрн А. Битва при Азенкуре. История Столетней войны c 1369 по 1453 год. Москва, 2004. 352 с.
  8. Жомини Г. Стратегия и тактика в военном искусстве. Москва, 2009. 165 с.
  9. Карман У. История огнестрельного оружия с древнейших времен до ХХ века. Москва, 2005. 79 с.
  10. Карнацевич В. Загадки истории. Средневековье. Харьков, 2009. 339 с.
  11. Контамин Ф. Война в средние века. Санкт-Петербург, 2015. 416 с.
  12. Копилов Д. Локальні сутички довкола Орлеана та їх значення для зняття облоги з міста за «Щоденником облоги Орлеана і мандрівки в Реймс» 1428–1429 рр. Львів, 2017 178 с.

Із зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями просимо звертатись до – Владислав Кіорсак

e-mail – Vlad.kiorsak@gmail.com

Редактор – Ірина Гіщинська

А також, у Facebook –

Львівський медієвістичний клуб

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s