“ХОББІТ” АБО ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ МІФОЛОГІЇ.

“ХОББІТ” АБО ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ МІФОЛОГІЇ.

“ХОББИТ “ИЛИ ДОБРО ПОЖАЛОВАТЬ В СРЕДНЕВЕКОВОЙ МИФОЛОГИИ.

“HOBBIT”: WELCOME TO MEDIEVAL MYTHOLOGY.


Автор Орест Микієвич, магістр історії (Львівський національний університет імені Івана Франка).

Ця публікація бере участь у конкурсі статей з історії середньовіччя.


Середзем’я — це для тих, хто хоче втекти не від життя, а від сучасності і створених людськими руками проблем. Для цього професор Оксфорду Дж. Р.Р. Толкін витворив свій, альтернативний світ,  де відобразив у собі щось на зразок об’єднаної історії мало не всіх легенд і міфів Західної та Північної Європи.

Саме середньовіччя було для Джона ідеальним періодом, коли люди ще жили в мирі з природою. Оскільки автор був противником індустріалізації, тому англійське селянство Англії було для нього непоганою альтернативою, і хоч Толкін хоббітів і їхню країну Шир взяв із скандинавських легенд, проте асоціював їх саме із англійцями[1].

Арагорн – король Артур

Однак історію творять особистості, і творчість Толкіна не є виключенням. У середзем’ї безліч народів: ельфи, гноми, хоббіти і т.д. Для цього професор скористався скандинавськими міфами. Знайшовши в інтернеті книгу “Старша Едда” в розділі про пророцтво Вельви ми знайдемо такі звичні для толкіністів імена: Дурін, Двалін, Даїн, Біфур, Бофур, Бомбур, Філі, Кілі і навіть Гендальф. Стосовно гномів, то літературні і міфічні є майстрами ковальства, проте міфічні не були воїнами і їх неважко було обдурити[2].

В тій же “Едді” описуються і альви – духи, які відповідають за природу і яких скандинави уявляли на подобі людей. В Толкіна і в міфах ельфи і альви бачили світ чи не з перших днів його створення. Кожна дія альвів призводила до Рагнароку (в Толкіна – до Дагор Дагорраху (Битви битв)[3]. Магічні предмети альви отримували з допомогою цвергів, так як толкінівські ельфи і самі собі непогано давали раду. Якщо в скандинавів альви мешкали в небесних залах Альфгейму. Хоча в інтерпретації професора ельфи отримали замість небесної резиденції Заокрайній Захід.

Гноми із Толкіна – гноми із Старшої Едди

Хоббіти мабуть чи найвідоміший народ Середзем’я, який отримав популярність після виходів фільмів “Володар Перснів” та “Хоббіт”, був улюбленим народом професора. Прототипом стали для них норвезькі домовики ніссе – це домашні духи, аналогічні до нідерландських каботерів чи німецьких кобольтів. Ніссе любили чистоту, а також і тютюн[4]. В них він описував мабуть і самого себе: “Хоббіти – скромний, але малий народ…вони не розуміють і не люблять машини більш складніші, ніж ковальський міх, водяний млин чи ткацький станок, хоч хоббіти і непогано вправляються з інструментами”[5].

Починаючи з другої половини ХХ століття чимало літераторів жанру фентезі запозичили у Толкіна сюжетний хід про могутній артефакт. що опинився не в тих руках. У міфології скандинавів є проклятий перстень карлика Андварі. яке спочатку лише примножувало багатство власника. Та як тільки бог Локі його відібрав собі, то карлик наклав на перстень прокляття, за яким скарб приноситиме тепер тільки сварки і смерть. Так і сталось. причому вже з першим його “щасливим власником”. Вже в опері Ріхарда Вагнера “Перстень Нібелунгів” перстень дає владу, якщо господар знайде в собі сили відмовитись від любові та людяності. Тому Одіну цей перстень здобути не під силу і воно дається герою Зігфриду, людині вільній від страху. Цей же скарб призводить до загибелі героя.

Загибель Боромира – загибель Роланда

Франкський епос “Пісні про Роланда також знайшов своє відображення у Середзем’ї, хоч і в епізодичній ролі. В Толкіна у “Володарі Перснів” піч час виправи братства присутня битва при Парт-Галені, де на них несподівано напали орки, битва закінчилась загибеллю Боромира, який хоч і за допомогою рогу закликав друзів допомогти відбити напад, допомоги не отримав і загинув[6]. Роланд помирає схожим чином, хоч і через власну дурість, встигнувши порубати багацько ворогів, зламати меч і висповідатись.

Рицарський роман – класика, яскравим прикладом якої є цикл легенд про короля Артура. Тут можна сміливо проводити паралелі між Артуром та Арагорном. Обидва мали доводити своє право на трон, обидва служили Прекрасній Дамі. Для обох був характерний королівський меч, що визнавав тільки істинного власника, хоча Толкін добавив від себе трохи пафосу, зламавши Арагорну меча і перекувавши лише перед поверненням на царство[7].

Перстень влади – перстень Нібелунгів

Ці та інші паралелі можна описати безліч, однозначно можна сказати, що Джону Толкіну вдалося створити свою альтернативну історію світу, куди як крізь криве дзеркало ми можемо побачити реальну історію людства.


                          Список використаної літератури

1) New Line Cinema. J.R.R.Tolkien – Creator of Middle Earth: 2002.

2)  Енциклопедия. Скандинавская мифология// пер. К.Королева. Москва: 2007. – 590 с.

3) Неизвестный автор. Беовульф, Старшая Едда, Песнь о Нибелунгах//Неизвестный автор, пер. А.Корсун. Москва: 1975. – 752 с.

4) Дж.Р.Р.Толкін Сильмарилліон/Джон Толкін, пер. К.Оніщук. Львів: 2008. – 385 с.

5) Дж. Р.Р. Толкін. Володар Перснів. Брастство персня//Джон Толкін, пер. К.Оніщук. Львів, 2016. – 704 с.

6) Дж. Р.Р. Толкін. Володар Перснів. Дві вежі//Джон Толкін, пер. К.Оніщук. Львів, 2016. – 576 с.

7) Дж. Р.Р. Толкін. Володар Перснів. Повернення короля//Джон Толкін, пер. К.Оніщук. Львів, 2016. – 704 с.

[1] New Line Cinema. J.R.R.Tolkien – Creator of Middle Earth: 2002. – Режим доступу [18.01.2018]: https://www.youtube.com/watch?v=1iAbgAKZUnA

[2] Неизвестный автор. Беовульф, Старшая Едда, Песнь о Нибелунгах//Неизвестный автор, пер. А.Корсун. Москва: 1975. – С. 1-4. – Режим доступу [18.01.2018]: http://www.ae-lib.org.ua/texts-c/_edda_saemundar__ru.htm#1-01

[3] Дж.Р.Р.Толкін Сильмарилліон/Джон Толкін, пер. К.Оніщук. Львів: 2008. – С. 266.

[4] Енциклопедия. Скандинавская мифология// пер. К.Королева. Москва: 2007. – С. 185.

[5] Дж. Р.Р. Толкін. Володар Перснів. Брастство персня//Джон Толкін, пер. К.Оніщук. Львів, 2016. – С. 10-20.

[6]Дж. Р.Р. Толкін. Володар Перснів. Дві вежі//Джон Толкін, пер. К.Оніщук. Львів, 2016. – С. 11-12.

[7]Дж. Р.Р. Толкін. Володар Перснів. Повернення короля//Джон Толкін, пер. К. Оніщук. Львів, 2016. – С. 371-380.


Із зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями прошу звертатись до – Дмитро Димидюк

e-mail – dymydyuk_da@ukr.net

Facebook –

Львівський медієвістичний клуб

ISHA-Lviv

One Comment Add yours

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s