Кілька слів про класичну сирійську мову

Кілька слів про класичну сирійську мову

Автор Владислав Водько, аспірант ОНУ ім. І. Мечникова

28 вересня, у четвер, на історичному факультеті ОНУ імені І.І. Мечникова пройшла лекція аспіранта кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Владислава Водько. Доповідач протягом двох років знайомився з сирійською мовою, здобувши необхідну базу на чудовій літній школі з семітської філології, що діяла на базі Острозької Академії.  Створенню цієї школи в першу чергу ми завдячуємо українському арамеїсту Дмитру Цоліну та московському семітологу Сергію Льозову. Власне сирійську мову та літературу на школі викладали чудові Юлія Фурман та Олексій Муравйов (В мережі можна знайти його лекції по темі: https://www.youtube.com/watch?v=29s725eOvxE).

Після насичених студій настав час поділитися з молодшим поколінням студентів та старшими колегами своїми напрацюваннями. Лекція почалася з короткого екскурсу в історію поширення та згасання цієї, майже мертвої на сьогоднішній день, мови.

Сирійська була мовою сирійських християн, на ній читали Святе Письмо(Пешитту), справляли богослужіння, писали богословські та філософські праці…. На ній була створена досить потужна та унікальна за своєю сутністю література, що мала значний вплив на арабський, а через нього і на європейський культурний простір.

Запорукою того, що вона стала відомою далеко за межами околиць сирійської Едесси, стали в першу чергу міграції самих носіїв мови. Значна частина сирійців, що не прийняли рішень Третього вселенського собору (431 р.) і в офіційній Візантійській літературі називалися несторіанами всіляко притіснялися та були вимушені емігрувати далі на Схід  у Сасанідський Іран, а потім часом доходили до Індії та Китаю.

Після ознайомлення слухачів із видозмінами сирійського дієслова, що не має форми теперішнього часу, (його функцію виконує прислівник) натомість розрізняє жіночий та чоловічий роди в будь-якій особі минулого та майбутнього, саме питанням сирійського несторіанства лектор присвятив найбільше уваги.

Як склалася доля сирійської літератури після засудження Несторія? Через що посварилися Іва та Раввула Едеські? Які сирійськомовні джерела конче необхідні досліднику для того, щоб побачити христологічні суперечки V ст. очима гнаних прибічників Несторія? Чому саме Феодор Мопсуестійський, грекомовний богослов початку V ст., став для них такою знаковою фігурою?

Сподіватимемось, що вже в недалекому майбутньому до класичних давніх мов, що студіюють охочі студенти-історики, додасться ще й семітичний компонент.


ФОТО


Із зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями прошу звертатись до – Дмитро Димидюк

e-mail – dymydyuk_da@ukr.net

А також, за цими посиланнями:

Vkontakte 

Львівський медієвістичний клуб

Бібліотека товариства

ISHA-Lviv

Facebook –

Димидюк Дмитро

Львівський медієвістичний клуб

ISHA-Lviv

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s