Особливості містобудування в слов’ян у VIII – X ст. На прикладі Пліснеського городища

Особливості містобудування в слов’ян у VIII – X ст. На прикладі Пліснеського городища

Особенности градостроительства у славян в VIII – X вв. На примере Плиснеского городища

Features of the slavs town planning in the VIII – X century. On the example of hillfort in Plisnesk


Автор Нестор Рибчинський, студент ІV курсу, історичного факультету, кафедра археології, Львівського націлнального університету ім. І.Франка


Період останньої третини першого тисячоліття відзначився суттєвими змінами в соціальній та територіально–адміністративній структурі слов’янських протодержавних утворень. На теренах України виникає кілька держав, в тому числі і Київська Русь. Не оминули державотворчі процеси і українське Прикарпаття. Традиційно вважалось, що утворення держави на цих теренах нерозривно пов’язане з Київською державою. Однак, після грунтовних археологічних досліджень вдалось встановити, що утворення держави на окресленій території відбувались окремо від Русі, а саме через утворення слов’янських міст-держав – полісів.

Загалом, для полісів притаманна наявність кількох складових: акрополя; агори та хори. Утворення міста держави передбачає чітку взаємодію між містом та сільською околицею.

NOZlnklX9WI

Великі за площею, укріплені слов’янські поселення також підпадають під характеристику «полісів». До них слід зарахувати: Пліснесько; Стільсько; Галич; Ганачівка; Теребовля; Ревне ІІ та ін. Серед них найбільшої уваги заслуговує Пліснеське городище, так як воно найкраще вивчене археологами.

Городище знаходиться поблизу села Підгірці, Бродівського району, Львівської області. Загалом воно досліджується понад 200 років, однак систематичні дослідження проводяться останні 26 років (до 2016 років Пліснесько досліджував Михайло Андрійович Филипчук). Воно займає площу близько 450 га та складається з  багатьох урочищ: Оленин Парк; Замчисько; Високе Городиско; Поруби; Побіч та ін. Його оточують одна зовнішня та 8 внутрішніх ліній оборони. На території городища знаходиться багато джерел, серед яких найбільшим є Синє Око, що утворює невелике озерце.

PQUGomchtXU

Як показують археологічні дані, найдавніше заселеною є територія ур. Оленин Парк. Там присутні фрагменти кераміки, як празько-корчацької так і райковецької культур. Під час розкопок 2009 року Михайло Филипчук досліджував цю частину городища і виявив, що тут знаходився давній язичницький культовий центр. До його складу входили: святилище, з довгими будинками-континами, жертовний пояс, що оточував урочище з  південної сторони та ровом, імовірно релігійного призначення, на гострому південному схилі. Важливо зазначити, що контини призначались для житла, а імовірно виконували роль місця для зібрань правлячої верхівки. Ця частина городища є найкраще укріпленою, адже її обороняють усі без вийнятку лінії оборони. В’їзд на урочище є не дослідженим. Імовірно він знаходився у східній частині урочища. Таким чином, саме урочище Оленин Парк відгравало роль ядра городища. У порівнянні з традиційною частиною полісу його можна назвати акрополем. Схожа структура зустрічається і на інших поселеннях, зокрема: Галич та Теребовля.

Не менш важливою складовою городища є кремаційний могильник, який знаходиться в урочищі Замчисько. Також тут було віднайдено рештки крематорію. Окрім могильника ця територія відзначається досить щільною забудовою, як у слов’янський так і у давньоруський час. Таким чином дитинець імовірно відігравав роль житлового району для найпривілейованішої  верстви суспільства. У порівнянні з класичною моделлю городища цю частину поселення доцільно вважати агорою.

hNckPx3ilUs

Найбільша частина городища тепер називається ур. Високе Городиско. Забудова цієї ділянки є досить складною і до кінця не вивченою. Основна увага тут приділена вивченню оборонних ліній, які доцільно поділити на головну (вал № 4) та допоміжні (№ 1; №2 ; №3). Допоміжні оборонні лінії зведені в др.пол. Х ст.

Це частково підтверджує літописну згадку про похід Володимира Святославовича на Білих Хорватів у 992 р. Важливо зазначити, що ця частина перестає функціонувати наприкінці Х ст. Після того, як місто захоплюють війська Русі.

Доволі схожими у своїй структурі є території урочищ Побіч та Поруби. Під час досліджень 1991 року Михайлу Филипчуку вдалось встановити, що оборонна лінія мала  досить просту оборонну конструкцію та забудову дворового типу. Таким чином, ця ділянка городища була призначена для проживання найбіднішої верстви населення (схожа ситуація простежується і на інших городищах, зокрема Ганачівка та Стільсько).

Досі на поселенні не знайдено великих ремісничих центрів. Однак у 2016 році під час досліджень валу №2 Андрієм Филипчуком  було відкрито кілька печей, імовірно, для випалу керамічного посуду. Однак для підтвердження наявності тут великого ремісничного центру потрібні подальші дослідження.

OBhF9Hjpygs

 Ще одним, на даний час недослідженим елементом городища залишається площа для загальних зібрань громади. Імовірно, що вона знаходилась в ур. Високе Городиско, так як на це вказує рельєф та досить велика площа городища. Однак такі гіпотези на разі не мають під собою жодних археологічних підтверджень.

Отже, однозначно можна стверджувати те, що Пліснесько мало традиційну полісну структуру: соціальне та функціональне зонування; відповідна укріпленість частин полісу; нерегулярна вулична мережа, наявність площ призначених для громадських та ритуальних дійств. Однак, багато елементів міста залишаються недостатньо вивченими: планування полісу, система управління поселення, розташування брам в оборонних лініях, осі та видові розкриття ключових об’єктів (храми, будинки правлячої верхівки). Тому слов’янські поселення потребують подальшого вивчення і систематизації, що дозволить розкрити містобудівну композиційну структуру.


Із зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями просимо звертатись до – Владислав Кіорсак

e-mail – Vlad.kiorsak@gmail.com

Редактор – Ірина Гіщинська

А також, за цими посиланнями:
Vkontakte –
Львівський медієвістичний клуб
Бібліотека товариства

Facebook –
Vlad Kiorsak
Львівський медієвістичний клуб

Advertisements

One thought on “Особливості містобудування в слов’ян у VIII – X ст. На прикладі Пліснеського городища

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s