Взаємозв’язок історії та археології на прикладі Скандинавістики

Взаємозв’язок історії та археології на прикладі Скандинавістики

Взаимосвязь истории и археологии на примере Скандинавистики

Interconnection of history and archeology on the example of Scandinavian studies


АвторВладислав Кіорсак, студент ІV курсу, історичного факультету Львівського Національного Університету ім. І.Франка; голова Львіського Медієвістичного Клубу


Історична наука на сучасному її етапі не може обмежувати реконструкцією виключно подій та фактів. Історичні дослідження повинні виходити за рамки політичної, економічної та соціо-культурної історії. Тенденції сучасної історіографії на Заході переходять до вивчення людини більш глибоко, намагаючись реконструювати ментальність людини, спосіб мислення,  вплив середовища. Всі ці аспекти допомагають нам набагато краще збагнути перебіг тих чи інших історичних явищ розглядаючи їх крізь призму в першу чергу людини.

Специфіка вивчення давньої історії полягає в браку писемних джерел, що створює площу для різноманітних здогадок та перенесень цих подій під власні заздалегідь визначені конструкції. Така “кабінетна” історія не може задовольняти суспільні потреби і потребує модифікації методології.

Одним із шляхів такої модифікації на нашу думку є її розширення, переміщення в міждисциплінарний дискурс, такий підхід дозволяє не лише розширити джерельну базу, але і  глянути на проблему під іншим кутом зору, тим самим розширюючи кордони власного пізнання.

Метою нашого семінару є об’єднання зусиль для методологічного оновлення сучасної науки. Сподіваюсь наші засідання стануть хорошою традицією та платформою для обміну думками та розкриття секретів власної фахової “майстерні”.

Сьогодні, я б хотів розповісти про те, яким чином можуть взаємодіяти історія та археологія. Оскільки до сфери моїх наукових зацікавлень належать історія Скандинавії та Русько-Скандинавських відносин, хочу проілюструвати як це працює саме на цьому прикладі.

Почати свій виступ я б хотів з однієї історії. Минулого року, група норвезьких археологів у м. Тронгейм розкопувала залишки середньовічної фортеці. Ця археологічна експедиція проводить дослідження на цьому місці вже не один рік. Поза минулого року неподалік середньовічної криниці були знайдені шматки кісток, вуглецевий аналіз яких дозволив стверджувати, що покійник загинув в др. Пол., наприкінці ХІІ ст.

WWGpsUtwewo
Фото з розкопок даної криниці © Norwegian Institute for Cultural Heritage Research

Минулорічні розкопки продовжили дослідження цього ж місця. Згадувана криниця була завалена камінням, а на дні лежав людський кістяк.

Сага про Сверіра описує події, що мали місце наприкінці ХІІ ст, в місті Тронгеймі. Згідно цього твору війська захопили фортецю і спалили все. Що там було. Одного вбитого вони кинули на дно криниці і засипали до верху камінням.  Загалом саги доволі часто трактували як художню літератури, яка містить багато вигадок та неточностей, однак даний прецедент феноменально підтверджує свідчення цієї саги. Навіть найдрібніші, які на думку дослідників вигадувались авторами та редакторами саги для створення цікавого сюжету.

Саме поєднання здобутків декількох наук дозволяють реконструювати особливості матеріальної культури, та способу мислення середньовічних скандинавів. У зв’язку з браком писемних пам’яток основною групою східноєвропейських джерел виступають археологічні артефакти, однак їх інтерпретація довгий час не виходила за рамки якихось традиційних концепцій. Лише в останні десятиліття зустрічаємо спроби аналізу окремих археологічних джерел під кутом зору міфології. Яскравим прикладом є так звані камерні поховання, які поширені на теренах Східної Європи і належать до так званої дружинної культури, яку в більшості випадків ідентифікують із варягами.

nbrhyclz-ck
Парне поховання з Пліснеська (Львівська обл.)

Справа в тому, що в уявленні середньовічної людини космічна та соціальна структура були надзвичайно подібними тому відтворювали цю модель на більш низьких рівнях. Іншими словами, вони просто переносили ці уявлення на власний побут, що перетворювалось у звичаї та обряди. На думку Ф. Андрощука

камерні поховання репрезентують уявлення про “живих мерців”, тобто про те, що людина після смерті точно так само продовжує жити в іншому світі, тому камерне поховання є праобразом будинку, в якому живе ця людина.

Очевидно, що саме з цією метою в могилу ставили їжу, щоб задовольнити гастрономічні потреби, а також жінок, для задоволення потреб сексуальних. Про такий поховальний ритуал згадують і писемні джерела, в яких говориться, що жінок зазвичай спеціально вбивали для цього. Якщо це був одружений чоловік, то разом з ним могли ховати його дружину або наложницю, якщо ні, то існував звичай посмертного весілля.

        

X-KL4so29jE
Парне поховання з Пліснеська

Часто покійники лежали в позі імітації статевих зносин. Жінка сиділа на колінах у свого чоловіка, або в його обіймах.

Напевно кожен, хто хоч опосередковано торкався тематики, що стосується перших століть Русі стикався з творами середньовічних арабських письменників. Араби стикалися з народами “Рос” ще з перших років його існування. Ці джерела містять унікальні за своєю цінністю відомості про побут, та суспільну структуру русів, однак їх етнічна приналежність викликала численні дискусії впродовж декількох століть.

Завдяки Ібн Фадлану ми знаємо про особливості поховального обряду очільника русів. Він зобразив картину поховання в човні. Згодом, на основі археологічних матеріалів було з’ясовано, що обряд кремації в човнах був притаманний населенню Скандинавського півострова у дохристиянський період. Аналізуючи скандинавські писемні матеріали можна побачити, що човен, в якому ховали покійника мав доставити його до берегів Вальгали — раю воїнів.

hiTafCnA3eE

Цікавою також є згадка, про те, що покійника накривали і він ще 10 днів залишався не кремований, тоді він вважався ще присутнім на бенкеті. У похованні вікінга на о. Мен знайдено матеріали, якими він накривався, цікаво, що на цьому полотні залишились сліди комах, які могли утворитись лише після того, як покійний пролежав досить довгий час.

Те саме можна говорити і про бенкети. Ібн-Фадлан згадував, що на похоронах часто напивалися, а покійника ховали з кубком напою в руці. Справді, в похованнях майже завжди знаходять сліди ритуального посуду.

-vYg7TyCrPQ

Таким чином, матеріали археології в поєднанні з писемними джерелами дозволяють поглиблювати свої знання з таких галузей, які рідко зачіпались в вітчизняній історіографії. Особливо це дослідження ментальності, матеріальної культури, та деяких світоглядних особливостей, таких як трактування міфів, звичаїв та традицій. 


        Із зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями просимо звертатись до – Владислав Кіорсак

e-mail – Vlad.kiorsak@gmail.com

Редактор – Ірина Гіщинська

А також, за цими посиланнями:
Vkontakte –
Львівський медієвістичний клуб
Бібліотека товариства

Facebook –
Vlad Kiorsak
Львівський медієвістичний клуб

Advertisements

One thought on “Взаємозв’язок історії та археології на прикладі Скандинавістики

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s